- Гляньте. Біля наших воріт якийсь чолов'яга вештається.
Лео який сидів біля дона викурював сигару слухав історію з життя Луки. Воно було досить насиченим. З цікавим поглядом він кивав на кожному різкому повороті в історії дона. Ідилію перебив стук у двері.
- Так.
До кабінету ввійшов чоловік у чорному костюмі. Невисокий та не кремезний. Але в очах горів вогонь. Щоб потрапити до ряду солдатів чи охорони дона треба було пройти не малий шлях. Також у твоїй сім'ї не повинно бути поліціянтів та родичів які працюють у високих кабінетах. Ідеальним варіантом це бути сиротою.
- Чоловік, що на вулиці. Хоче зустрічі з вами доне Кеппо.
- Хто він?
- Роні Жашко. Каже, що має власну редакцію. Одна з місцевих газет.
- Це може бути трюком. Застеріг Лео.
Лука покивав та почесав свою борідку. Махнувши рукою він дав знати хай його приведуть.
- Ретельно перевірити його кишені. Кинув Лео у спину охоронця.
Він виглядав, ніби загубився серед темних вуличок та важкого диму від труб на дахах великих будівель. На його обличчі було відчуття безпорадності та відчаю. Його ім'я було Роні. Чоловік середнього віку, відомий своєю скромністю та невдачами у кар'єрі. Сьогодні він вирішив стати перед доном та просити про допомогу. Роні стояв посеред кімнати, де, за легендою, діяла офіційна база для місцевої мафії. Глибоко у душі саме так він і думав.
Лео відчували напруження у повітрі. Лука махнув рукою та кивнув легко головою. Роні розгубившись у самому лоні зла. Він думає у цей момент, що опнився у стінах де приймаються важливі рішення.
- Що ти тут робиш? Заговорив Лука.
- Допоможіть мені. Моя дитина помирає. Я вже безсилий. Я не знаю, що мені робити. Не знаю як житиму без неї...
- Тихо. Перебив його дон строгим голосом.
- Моїй доньці потрібна операція. У неї ще все життя попереду.
- Але ж я не лікар. - Лео ти лікар?
- Ні сер.
- Ми не лікарі.
- Я прошу вас. Я все зроблю для вас. Жашко впав на коліна.
- Припини. Знову строгим тоном заговорив дон.
Роні відчув, як його серце б'ється від страху, але він вирішив вистояти. Він почав розповідати про свої труднощі та непорозуміння, які призвели його сюди.
- Вибачте, мене, я не знаю, куди ще звертатися. Моя сім'я втрачена, а поліція не може допомогти. Сказав він розсіяним голосом. Ми рік тому потрапили в аварію. Дружина загинула на місці. У мене залишилась тільки донечка. Він почав плакати.
Лука з Лео обмінялися поглядами. Здається, кожен з них оцінював ситуацію зі свого боку. Після короткої ради очима Лука сказав.
Ми не благодійний фонд, але можливо, ми зможемо розв'язати твої проблеми за відповідну плату. Одного разу мені знадобиться твоя допомога.
Роні відчув, як його лоб спітнів, але він погодився. Угода була укладена, і чоловік покинув зали зла, вже знаючи, що йому доведеться виплатити високу ціну за цю "допомогу". І, можливо, саме ця угода змусить його знову зануритися у світ темряви, з якого він тільки що вийшов.
Лука поручив цю справу Лео. Він з нею справився чудово. Лука пишався ним за його вміння вирішувати проблеми. Дівчинці зробили операцію того ж місяця. Все пройшло гладко. Вона буде жити.