Лео сидів у кімнаті, яка сповнена важкою аурою. Його обличчя затамоване тінню, а очі приховані під капелюхом. Він сидить на твердому дерев'яному стільці. Сигара в його руці горить мов символ контролю, щільно тримаючи у своїх кігтях. Дим від сигари пливе повільно, навіюючи враження безтурботності, для офіцерів.
- Ти скажи мені друге. Хто вбив Смітів?
Лео підняв погляд та зробив чергову затяжку. Він дивився на офіцера та майже не кліпав очима.
- Цієї людини уже немає у живих. Спокійно та беземоційно відповів він. Детектив здивований відповіддю підскочив до нього.
- Хто він?
- А яка зараз різниця? Він кинув погляд на офіцерів. - Багато хто з вас ще до школи ходив, коли сталось те вбивство. Він усміхнувся.
- Ти можеш просто відкрити таємницю багатьох років.
- Скажу одне. Це справа не рук Кеппо. Хоча він і мав зуб на Вільяма.
- Пернатого це ніяк не рятує.
- Який же ти сміливець. Лео засміявся. - Зате гроші пернатого були зеленіші ніж інші. Правда ж?
- Заткнись! Заберіть його. Наказав детектив молодим офіцерам.
Усім його рухом - кожним подихом, кожним жестом - відчувається його безкомпромісна влада. Офіцери боялись торкатись його рук. Його погляд, хоч і прихований під козирком капелюха, та він проникає крізь темряву, як меч, який завжди націлено вперед. Він піднявся, мов темний владар, готовий захистити свою домінантність навіть у найвищому ступені загрози чи у подібній ситуації.
МИНУЛО ЧОТИРИ ТИЖНІ.
Стаття у газеті.
"Велика рибина мафії за ґратами". Довічний термін для "лицаря" злочинного імперіалу.
Вчора, суд над Джоном Брауном, більш відомим як Лео Капетті, завершився рішенням, що вразило суспільство. Після тривалого судового процесу, суд прийняв вирок – довічне ув'язнення за безліч важких злочинів, серед яких організована злочинність, замовлені вбивства, рекет, та інші злочини, що створили велику шкоду місту та його мешканцям.
Лео Капетті, як його називали у кримінальних колах, вважався хитрим та слизьким серед своїх. З його арешту, суспільство отримує важливий сигнал про те, що закон та порядок переважають над криміналітетом, навіть у найтемніший час.
Капореджиме дона Кеппо вважався майстром маніпуляцій та витончених стратегій, а його ім'я лунало як легенда серед злочинних угруповань. Його арешт став позитивним сигналом для правоохоронних органів, які працюють на захист суспільства від злочину та корупції. Цей вирок свідчить про те, що ніхто не стоїть вище закону, навіть ті, хто стоїть за лаштунками потужного злочинного імперіала. Справедливість виявилася сильнішою за будь-які гроші або вплив, і суспільство може вдихнути з полегшенням, знаючи, що правосуддя здатне перетворити навіть найвпливовіших кримінальних сімей на звичайних ув'язнених.
Автор: Л. Реннер.
Після звістки про ув'язнення капо кримінальної сім'ї Кеппо, справжнім явищем стало відвідування журналістів, які тяглися до тюремних воріт, неначе пасажири на перший показ фільму світового рівня. Їх цікавило все: від першорядної інформації про процес судових засідань до можливих внутрішніх драм самого мафіозі.
Саме в цьому змісті здавалося, що Лео, навіть перебуваючи за ґратами, притягує до себе увагу та інтерес громадськості. Журналісти вбачали в ньому не тільки злочинця, а й об'єкт дослідження, який міг відкрити багато цікавого та неочікуваного про світ мафії.
Однак, інші бачили у ньому ще більше. Автори художніх книг про кримінал були зацікавлені у змозі поглибити свої нариси персонажів, які вони створювали. Для них Капетті не був просто злочинцем, а артефактом підземного світу, який можна було розкрити через його власні слова та розповіді.
Таким чином, ув'язнення правої руки містера Фламінго, стало не лише переломним моментом у світі злочинності, але й стимулом для суспільного діалогу та літературної фантазії. І хоча сам Лео перебуває за ґратами, його вплив і присутність продовжують жити у свідомості громадян, які не можуть відірватися від цього захопливого та таємничого світу. Деякі політики залишались досить пригніченими, що їхнє місто відоме завдяки такій особі.