Вільям сидить у затишній кімнаті, обрамленій книжними полицями та дерев'яними меблями. Він має гарний вигляд. Вираз обличчя видає велику повагу, коли він розповідає Анні про картини, що належали його батькові.
- У підвалі тієї халупи тисячі доларів. Якщо не мільйони.
Кожне слово, що виходить з його уст, наповнене великими спогадами та емоціями. Він описує картини з особливою пристрастю, розповідаючи про їхню історію, значення та красу. Його голос звучить м'яко, а слова створюють мальовничі образи в уяві.
Про картини, які він насамперед розповідає, створені мистецькою душею художників. Вони відображають різноманітність стилів та тем, від імпресіонізму до сюрреалізму, від пейзажів до портретів. Кожна картина - це не просто шматок полотна, а своєрідний відбиток душі, мрій та болю.
Вільям поділився з Анною не лише історіями про картини, але й своїми власними враженнями та почуттями, які вони викликають у нього. Для нього ці картини - не лише спадок від батька, але й пам'ять про його життя. Через його розповіді ці картини залишаються живими та реальними, завдяки історіям їх придбанням, а з ними й сама душа його батька продовжує жити.
- Кому ж ти їх продаси?
- Ти розказувала про містера Кеппо. Що він нам допоможе знайти покупця.
- Ох. Мій Вільяме.
- У нас все вийде. От побачиш. Захопливо говорив Вільям.
Вільям підходить до Анни з теплою усмішкою на обличчі. Він охоплює її довгими руками, відчуваючи тепло її тіла навпроти свого. Це не просто обійми, це спосіб передати свою любов та підтримку, яку він завжди відчуває до неї. Вони разом хотіли щасливого життя для своїх доньок.
Його руки обгортають її плечі, відчуваючи її тепло. Він ніжно притискає її до себе, не намагаючись поглинути в собі всю її турботу. Його голова спирається на її плече, дозволяючи їй відчути його присутність та підтримку в кожному дотику.
Вільям заплющує очі, насолоджуючись моментом спокою та блаженства, які приносять обійми його дружини. В цей момент весь світ здається таким далеким і неважливим, але вони двоє - це все, що дійсно має значення.
- Я кохаю тебе. Вільяме.
Їхні серця б'ються в ритмі одного, створюючи гармонійну мелодію любові та злагоди. Вони обнімаються так, наче намагаються злитися в одне ціле, навіть на короткий час. Вільям відчуває, як його душа розцвітає в її обіймах, і він знає, що ніщо не може перевершити цей непохитний зв'язок, яку вони мають один з одним.