Незвичайний гість
Мрії здійснюються
Погроза з минулого
Екскурсія
"Друге травня"
Запрошення до кафе
Смерть Багрія
Червона сукня
В каюті Багрія
Знайомство з командою
Останній звіт агента
Плани експедиції "Аркадії"
На місці злочину
Перший робочий день
Роздуми Нільсена
В кінотеатрі
Напад в ангарі
Галя програє змагання
Неочікуваний поворот
Галя потрапляє на Аркадію
Смерть Мотороли
Відправлення Аркадії
Кропітка робота
Наукове відкриття
Маніфест Другого Травня
Викриття Апостола
Признання Галі
Важке рішення
Нескінченний Всесвіт
"Друге травня"
                                          Ларс Нільсен, день 28 квітня 2114 року за Земним часом

Після розмови з керівником станції Нільсен не гаяв часу і пішов до моргу оглянути те, що залишилося від агента під прикриттям. Морг, як і всі адміністративні приміщення, був розташований недалеко, тому слідчий не брав сліппер, а пішов пішки та йшов досить швидко й енергійно. Дебелий співробітник служби безпеки станції, якого закріпив за кіборгом Ткаченко, ледве встигав за ним.

Нільсен крокував, буквально на автопілоті. Повна мапа станції була вже давно завантажена у його електронні мізки, а рух по маршруту фактично не потребував ніяких ресурсів центрального процесора кіборга, тож він міг зосередитися на даних по розслідуванню, які він мав на цей момент.

“Друге травня” було під спостереженням Служби Безпеки вже понад три роки. Невелика група фанатиків-неорашистів спершу не здавалася небезпечною. Їх акції здебільше обмежувалися пустими погрозами та рашистськими графіті. Але два роки назад до молодіжної банди приєдналися та відразу очолили “серйозні” люди. Таємничий Апостол та його права рука — Моторола. От тоді від просто екстремістської “Друге травня” стало терористичною групою. Теракт на фестивалі “Солар-плюс” на Ганімеді: двадцять сім загиблих та сто сімнадцять поранених. Вибух з розгерметизацією купола на станції “Равда” — дивом небагато жертв — загинуло тільки троє. Ще три невдалих для терористів спроб — спецслужбам вдалося знайти та знешкодити вибухові пристрої, в першу чергу, завдяки роботі агента під прикриттям. Це було ой як важко зробити, не розкривши його особистість. Загальна риса для всіх терактів — використання вибухівки. При чому, кожного разу пристрій та принцип його роботи інші. Дуже-дуже винахідливо. Чутки, були тільки чутки, що пекельні “машинки” робить невідомий інженер на псевдо Професор. Навіть після того, як у групу вдалося укорінити Багрія, він жодного разу не бачив того загадкового Професора. З ним спілкувався тільки сам Апостол, особистість якого теж не змогли розкрити. Апостол з Моторолою залишалися невпізнаними. Завжди носили маски на зустрічах групи, через те, є тільки їх деякі прикмети: зріст, колір очей тощо. Багрій декілька разів пробував взяти відбитки пальців чи зразки ДНК, але керівники терористів були досвідченими й не довіряли нікому, тому й це не вдалося.

Через цю обережність головних терористів служба безпеки ніяк не могла знешкодити групу. Рядових членів можна було взяти у будь-який момент, але Апостол, Моторола і тим більше Професор змогли б втекти. І організувати новий злочинний осередок.

Ці роздуми Нільсена перервало покашлювання співробітника служби безпеки. Виявилося, що кіборг вже пару хвилин стоїть навпроти дверей морга. Автопілот привів його сюди, але щоб зайти треба було відволіктися від поточних думок, у які Нільсен занадто заглибився.

© Олександр Молодецький,
книга «Захотіла голубка бути з голубом».
Запрошення до кафе
Коментарі