Цього разу, коли Нільсен прибув на місце, де міг бути Моторола, його вже чекали співробітники служби безпеки. Здоровані у примітних комбінезонах тримали напоготові паралізатори.
— Він там? — з ходу спитав слідчий.
— Так точно, пане Нільсен. — відповів один із безпековців.
Полковник підійшов до дверей і відчинив їх своєю універсальною перепусткою. Відійшов у сторону пропускаючи вперед дебелих безпековців.
— Не забувайте, він потрібен нам живим.
В цей момент до кіборга прийшло сповіщення “Зразок ДНК співпав з ДНК Петра Мосієнко”. Тож жодних сумнівів вже не залишалося.
Коли вони зайшли до каюти одразу у прихожій в ніс ударив різкий запах гару. Газоаналізатор в носу Нільсена миттєво визначив склад диму.
— Хутчіше! Він палить докази та секретні матеріали. — промовив слідчий і кинувся до кімнати з якої по стелі стелився білий дим.
Від диму в кімнаті було практично нічого не видно. Невідомо чому не спрацьовували датчики диму та автоматична пожежогасна система. Можливо, Моторола їх якось вимкнув. Їдкий дим не заважав кіборгу, але безпековці закашлялися уже на порозі кімнати, очі їх засльозилися і вони не змогли пройти далі за Нільсеном. Той же не тільки міг без проблем просуватися далі, але й, на відміну від людей, чудово бачив терориста, що продовжував гарячково знищувати якісь голографічні диски та папери. Моторола, з перев’язаною лівою рукою, був у газозахисній масці та з кисневим балоном, тому дим не заважав йому. Від кількості диму, можна було подумати, що горить чи не пів кімнати, але насправді вогню не було видно взагалі. По центру кімнати на столі стояла невелика коробка, куди злочинець закидував розбиті на дрібні друзки диски та клаптики паперу. З коробки, як з якогось димогенератора на рок-концерті, безперервно йшов густий білий дим.
Газозахисна маска рятувала дихальну систему Мосієнко, але ніяк не допомогала бачити в заповненій димом досить просторий кімнаті, тому Нільсен зміг досить близько підібратися до нього, перш ніж той зміг розгледіти силует кіборга.
Злочинець кинув рештки одного з останніх голографічних дисків перед собою і підхопив руками щось з підлоги. Через мить в диму засвітився кислотно-синім кольором світовий промінь. Слідчий був вже зовсім поруч і зміг розгледіти в деталях предмет у руках Мосієнко. То був дещо перероблений переносний зварювальний апарат, скоріше за все вкрадений в одній з майстерень шахтарів. Схоже саме за допомогою нього був вбитий Багрій — захищаючись виставив вперед праву руку й отримав смертельний удар струмом від цієї синьої дуги апарата. Певне, Моторола не зміг прокрастися в арсенал і взяти табельний бластер, тому зараз захищався саморобною зброєю, яку виготовив, щоб зімітувати нещасний випадок з Багрієм.
Менш за тим, удар струмом такої сили та напруги легко спалить всі мікросхеми в тілі кіборга. Але на стороні слідчого була надлюдська реакція та сила. Знову ж таки, на відміну від ворога, він добре орієнтувався у диму.
Моторола розумів це і його атака зварювальним апаратом був скоріше жестом відчаю ніж холоднокровною дією. Удари були здебільше хаотичним ніж добре розраховуваними. Синій промінь виписував непередбачувані траєкторії, але не досягав цілі — кіборг ловко та впевнено ухилявся від нього.
Ще мить, і Нільсен, відскочивши, за секунду навів вказівний палець лівої руки на Моторолу і вистрілив в нього паралізуючим променем. На жаль, саме в цю секунду терорист спіткнувся о стіл перед собою та втратив рівновагу, і промінь попав не в його груди, а в руку. Тому Мосієнко не впав паралізований на підлогу, як розраховував слідчий, але у нього віднялася права рука. Злочинець не зміг втримати важкий зварювальний апарат однією лівою, тим більше вона була поранена. Той впав вниз у білий кисіль і синя дуга згасла.
Моторола загарчав від люті протяжним глухим звуком через газозахисну маску. Перш ніж Нільсен встиг ще раз точніше навести свій паралізуючий палець на нього, терорист раптом закотив очі, похитнувся і впав на скляний стіл поруч з ним. Від важкого тіла дебелого неорашиста той не витримав і з гучним тріском розлетівся на дрібні скляні осколки. Коробка, з якої валив дим, впала і перевернулася.
Кіборг підскочив до злочинця і притис великий палець до сонної артерії. Пульс був слабкий, ритм серця переривчастий та загасаючий.
Нільсен легко підхопив Моторолу і кинувся до виходу з каюти.
Там він трохи не спіткнувся об безпековців. Один з них стояв на колінах і його нудило, другий сидів і постійно кашляв у хустинку.
Слідчий на ходу викликав медиків, а сам поклав Моторолу трохи далі від виходу з каюти та зняв маску. Вона виявилась заповненою рожевою піною. То була кров змішана зі слиною. Піна ще продовжувала йти носом та з рота злочинця. Нільсен вже бачив таке — квадробетатоксин — один із найсильніших нейротоксинів. Певне, зрозумівши, що програв, терорист розкусив, сховану десь у роті, капсулу з отрутою. Шансів врятувати його було мало, але до самого приїзду медиків, слідчий проводив всі можливі реанімаційні заходи.