Передмова – Роздуми на вільні теми
Фрагмент 1 – Спосіб існування
Фрагмент 2 – Популяція
Фрагмент 3 – Вчинок
Фрагмент 4 – Воля
Фрагмент 5 – Імператив
Фрагмент 6 – Ототожнення
Фрагмент 7 – Бажання
Фрагмент 8 – Мотив
Фрагмент 9 – Соціальні закони
Фрагмент 10 – Націоналізм
Фрагмент 11 – Націонал-демократія
Фрагмент 12 – Лідерство
Фрагмент 13 – Сектанство
Фрагмент 14 – Нація а не блюзнірство
Фрагмент 15 – Асиміляція
Фрагмент 16 – Остерігайся данайців
Фрагмент 17 – Ідея
Фрагмент 18 – Меч
Фрагмент 19 – Щодо асиміляції
Фрагмент 20 – Про націю
Фрагмент 21 – Про віру в Ісуса Христа
Роздуми на задані теми Фрагмент 1 – Про освіту
Фрагмент 2 – Невідправлений лист арештанта
Фрагмент 3 – Що ми бачимо
Фрагмент 4 – Незакінчений лист арештанта
Фрагмент 5 – Ненадрукований лист арештанта
Фрагмент 6 – Караул! спасайся хто може
Фрагмент 7 – Сміття є сміття
Фрагмент 8 – Про те, про се та про інше
Фрагмент 9 – Трохи про мораль
Фрагмент 10 – Злочин і кара
Післямова
Фрагмент 18 – Меч

Чи тільки в одній руці меч

Чи треба, щоб тільки в одній руці був меч?

Для України неприйнятні інші форми існування, крім незалежності та самостійності. Більше того, Україна має стати козацькою державою.

Козак — це воїн. Одночасно він добувальник у сім’ї. Козак в одній руці тримає знаряддя праці, в іншій меч. Вести козацький спосіб життя, — значить, бути постійно боєздатним захисником своєї вітчизни. Передовий загін козацтва — січове військо, регулярні бойові одиниці. Місця постійної дислокації січових військ — центри козацького всеобучу. Держава повинна організовувати військові поселеня для січовиків, що з різних причин залишають дійсну службу й бажають вести осілий спосіб життя. Ці поселення розташовуються по всій країні і мають стати місцями військового всеобучу населення. Вони мають замінити існуючі комісаріати (воєнкомати), стати призивними пунктами на місцях в мирний період та мобілізуючими пунктами на випадок війни. (ХОЧЕШ МИРУ, ГОТУЙСЯ ДО ВІЙНИ!).

Якщо Україна не звільнить одну руку для меча, повік їй гибіти в сонмищі недругів. Отож слід відновити козацтво в країні, інакше Україна перестане бути українською, і нація згине. Якщо хто вважає. ніби ми завершилися як нація, він помиляється. Нація ніколи не досягає стадії завершеності, вона або, формуючись, розвивається, або занепадає, втрачаючи єдність та цілісність. Козацтво є наріжним каменем національного духу. Не патріот — бо патріотизм є штучним, хвилинним, сформованим марнослів’ям почуттям, — а козак стане справжньою основою національного відродження. Козацтво є способом життя, коли захищати батьківщину і вмирати за неї так же природно, як жінці народжувати дитя. Без підготовки, без агітації, без роздумів віддати своє життя за безпеку рідної землі, — таким має бути справжній громадянин своєї країни.

Патріотизм

Розглядаючи патріотизм, як сукупність почуттів, надходить підозра, а чи не є ця любов, цей патріотизм ідологізмом, сліпим поклонінням гіпотетичній святості. Патріотизм окреслюється не тільки гордістю за свою Батьківщину. Патріотизм вимагає фанатичної віри в непогрішимість свого народу, нації, віри в месіанську призначеність. Якщо від держави віє неправдою, і зло розсівається далеко за межі власної землі, то така держава, така нація, має згинути навіки? Замислилися?.. Патріотизм може виступати одним із засобів облагороджування злодійства, бо, як правило, вимагає від загалу одностайності, всупереч здоровому глуздові. І навпаки, в патріотизмові нема потреби, коли в суспільстві та міжнародних зносинах мир та злагода.

Країна в стані війни потребує даних емоцій, адже патріотизм завжди є почуттям вищості над іншою стороною — над ворогом. Почуття зверхності породжує ненависть та презирство. Це – протистояння. А воно вимагає ненависті лютої, адже неможливо подолати противника, не ненавидячи. Перемагати, — значить, ненавидіти. Чим більша ненависть, тим вірогідніша перемога, отже можливе припущення, що сила — у вмінні викликати почуття ненависті. Перефразувавши Архімеда, можна сказати:« Вселіть в мене ненависть, і я переверну світ».

Панацея

Відродження козацтва та січового братства вимагає сама історична справедливість. Державний діяч сьогодення — якщо він мудрий і щирий, не байдужий до свого політичного рейтингу, — не може не зважати. Сам Бог посилає нам у ці скрутні часи свою благодать — козацьку історію і козацьку славу. Тож гріх не скористатися.

Із ієрархічних вимог в організаційності виникає потреба в главі організації (держави) — король, цар, президент. Із потреби в спасінні нації виникає потреба в існуванні вождя, лідера. Вождь не тільки веде за собою, а й знає, як вести і куди.

Січова дружба

Отаман — більше, ніж просто начальник, це ще й духовний проводир. В історії України свого часу такою постаттю ставав Гетьман. Він уособлював лицарство і слугував символом нації. Гетьман кращий представник січового козацтва, що постає з потреби в захисті Вітчизни. Гетьманство — засіб захисту Батьківщини. Гетьманат — спосіб існування країни.

Січове воїнство має відродитися, постати, як птиця Фенікс, із попелу та стати військовою організацією зі всіма атрибутами військових бойових підрозділів. Січ повинна стати частиною Збройних Сил України і в мирний час перебрати на себе функції нинішнього міністерства з надзвичайних ситуацій. Козацький Рух має оформитися в рух військово-політичної організації, зі своїми економічними та ідеологічними структурами. Тобто стати основою політичної партії, але не за ознакою певних політичних уподобань, а основою політичної партії українства. Основне гасло такої партії: «Добробут — через єдність, єдність — через українізацію!».

Меч – запорука виживання.

© О Брама,
книга «Фрагментарій».
Фрагмент 19 – Щодо асиміляції
Коментарі