Коли Саня встав і побачив Дімона подумав , що все скінчено. Але з Дімонової спини появилась рука , а Війна підходив у притул до Дімона. Дімон програв цей бій. Жека тримав один ніж у руці і був готовий проклинати усе в цьому світі. Війна хотів витягнути свою руку , але Дімон схопився за неї обома руками. А Жека підійшовши пробив війні голову. Війна тепер остаточно був мертвий. Саня теж підійшов до Дімона , а він лежав і не витягував руку з себе.

Хлопці. Я дружив з вами більше 17 років. І всі ці роки були не самі ідеальні і прекрасні. Але саме дружба з вами зробила весь той час куди кращим для мене. Спаліть мене на вогнищі і захищайте одне одного будь-ласка.

(Дімон у якого вже повним ходом йшла кров з рота і сльози з очей)

Добре. Ми будемо.

(Жека і Саня підняли голови до неба)

Та гляньте на мене останній раз придурки.

(Дімон посміхаючись)

Саня і Жека нахилили голови і по ним видно , як їм боляче і нестерпно від розуміння , що їхній брат по духу помирає. Вони не посміхались , а лиш лили сльози. А на ньому застигла посмішка. Жека витягнув руку Війни з Дімона і вони двоє поклали його на лист металу і прив'язавши дві мотузки потягнули назад до місця , де можна було б його спалити. Вони не говорили , не видали навіть звуку поки вертались. А вернувшись вони тихо без слів почали готувати вогнище , хоча вони обоє були побиті настільки , що без інвалідного крісла чи хоча би милиць ходити було не можливо. Коли вони все-таки поклали Дімона на вогнище і запалили його , то до них підійшли два командира.

Нам сказали ви знищили ту велику кучу трупів. І вас всього було четверо і одного ви послали за підкріпленням. І це ваш третій? Нам шкода , що він помер.

(Командир , який ще не знайомий з Жекою)

Замовкни хоча би на хвилину.

(Жека в якого зникли абсолютно всі емоції)

Краще їх послухати. До нас приїхали їхні союзники з припасами і люди не протестують і спокійно сидять в укриттях.

(Командир №1 , який їх пропустив)

Через хвилину Жека обернувся і почав розмову:

Ну і що ви ще хочете?

(Жека в якого на лиці нічого не було)

Ми хотіли щоб ви нам допомогли перебратись на лівий берег. Ми надамо вам усе необхідне для цього.

(Командир №2)

Добре. Але спершу дайте нам поговорити з вашими генералами.

(Жека ледве пересуваючи ноги)

Можливо вам треба лікування?

(Командир №1 насторожено від погляду Жеки)

Мені не особливо. Надайте моєму другу. В нього рука зламана.

(Жека помаленьку йде за командиром №2)

Кого ви привели?

(Один з трьох генералів)

Він з двома товаришами знищив супер мутанта біля гіпермаркету.

(Командир №2)

Не віриться він весь побитий і сам майже як вбитий.

(Другий генерал)

А ти попробуй спершу побити гіганта , потім купу перекачених мутантів , трьох зомбі мінотаврів і зверху на додачу на твоїх очах помирає твій брат.

(Жека з трішки грубшим тоном)

Ну в це важко віриться.

(Перший генерал)

Я надіслав два гвинтокрили до вас і вони зняли усе те. Тому я вам вірю. А зброю для вас ми взяли з вашого автобусу. За це вибачте мене особисто.

(Третій генерал до Жеки)

Ви врятували мене з братами. А те що мій брат помер через те що не розрахував свої можливості вже його і моя провина. 

(Жека спокійно)

Ну раз таке , то як ви нам пропонуєте перейти на лівий берег?

(Перший генерал)

Просто. Я з братом підемо хрестовим походом по мосту. Ви у свою чергу будете змущені йти на за нами , щоб оперативно поставити блок пост. Але скажу одразу вам потрібно буде мати там площу для гвинтокрилу. Бо мутанти можуть і міст зруйнувати.

(Жека спокійно)

Від мосту ніхто не йде. Там стоять наші патрулі. Але їхня кількість не змінюється скільки би не вбивали. 

(Другий генерал)

Метро. Що в метро?

(Жека задумуючись)

Немає доступу. Думаєте звідти вони всі йдуть?

(Другий генерал)

Звісно. Тому я відправлюсь з братом через метро. Ми зробимо розвідку на тому березі і запишемо вам координати кожної цілі для знищення. Оскільки невідомо хто там взагалі може чекати.

(Жека задумливо)

Добре. Ви мали з собою ще друга на мотоциклі і дівчину зі зброєю?

(Третій генерал)

Так. 

(Жека не розуміючи чому він не згадав за Королеву)

Тоді спершу ми зробимо розвідку до усіх точок метро , що є в зоні нашої досяжності.

(Третій генерал)

Я тоді піду відпочину і полікуюсь.

(Жека дуже повільно виходить з кімнати)

У вас зламані ребра у великій кількості , маєте велику купу тріщин , черепних травм і навіть виверхнута кінцівка. Як ви живі лишились?

(Лікар в шоці)

Ну так я не перший місяць подорожую і я не мав сильно багато часу на те щоб лікуватись. І без того мав дуже багато травм. Більше ніж мій брат в якого рука зламана.

(Жека посміхаючись поки його всього забинтовують)

Нарахунок вашого брата. Його рука зламана у 5 місцях і в нормальних умов для того щоб кістки зрослись треба чекати досить довгий час. Але ви трохи ненормальні. У ваших тілах є якась окрема жива субстанція , яка тримала його кістки у необхідному для лікування положені. Ми не діставали субтсанцію , оскільки не знаємо наслідки , до яких то може призвести.

(Лікар пробуючи пояснити більш менш просто)

Можеш пояснювати як зручно. Я зрозумію. 

(Жека сидячи на коридорі)

Ми накладемо гіпс на його руку і певно йому це допоможе. Але його організм виснажений. Але ваший організм виснажений куди сильніше. Що ви приймаєте? 

(Лікар напружено)

Я би це назвав "комплекс вітамінів". Не бійтесь за мене. Я витримаю подальші бої.

(Жека втомлено йде готуватись)

Де він?

(Саня лежачи на ліжку , коли до нього підійшов лікар)

Ви про вашого друга?

(Лікар здивовано)

Так. 

(Саня серйозно)

Збирається воювати далі. 

(Лікар спокійно)

Я можу воювати?

(Саня напружено)

Якщо не чіпати руку далі , то так. Ходити ви можете спокійно , але краще було б ... почекайте вам треба відпочити.

(Лікар якого перебило те , що Саня встав на ноги і почав йти за Жекою)

Жека зайшов у автобус , який вже був майже повністю пустий і серед деяких речей , які він встиг добре заховати витягнув останню зброю , яку сумів зберегти. Він дуже важко ставав на коліна і ще важче вставав на ноги. По відчуттям це нагадувало як смерть дихає у спину. Наче ще пару рухів чи ривків і він помре. В автобус зайшов і Саня. 

Ти маєш зброю для ще одного "рейду"?

(Саня сівши з болем на сидіння)

Так. Але мене інше турбує.

(Жека піднявши голову догори)

Я розумію , що. Ми залишились самі. Нам треба зберігати спокій. 

(Саня теж піднявши голову)

Ну мене це також турбує. Але зник мій меч і та "королева". Надіюсь вона жива. Бо я дещо встиг дізнатись.

(Жека схиливши голову стримує сльози)

Знаєш , що я тобі скажу брате. Життя наше завжди було жорстоке , але це що сталось не так давно є для нас поки найважчим ударом. То давай вдаримо з ще більшою силою у відповідь. Щоб вони знали , що не з тими зв'язались.

(Саня по злому)

Згоден.

(Жека помалу встає і подає Сані протези на руку , щоб він міг нею також битись)

Дякую. А ти ?

(Саня беручи протези і вдягає самотужки)

Мені хватить кастетів поки не верну новий меч , який беріг.

(Жека вдягнувши кастети з великими шипами)

Доброго дня хлопці маємо для вас необхідну інформацію.

(Капітан однієї з бригад)

Ну давайте , що знаєте.

(Жека присівши і відчувши біль у всьому тілі)

Ось карта Київського метрополітену. Ми зараз на окраєні міста. Але ми точно знаємо , що "Святошинсько-броварська лінія" одна з найнеобхідніших нам. Оскільки вона проходить по двом мостам. З нашого боку це міст біля Києво-Печерської лаври. А з вашої сторони це буде Дніпрівський район. Ваша головна ціль зачистити з Лівого берегу міст до Гідропарку. Вам прийдеться вийти на станції "Лівобережна" і звідти йти на пряму до Гідропарку. А ми в момент коли ви вийдете запустіть салют і ми одразу почнемо рух до лаври. Вам прийдеться зайти у відкриту станцію "Університет". Вам прийдеться пройти 6 станцій. Від моменту , як ви зайдете ми почнемо підготовку. Все зрозуміло?

(Капітан пояснюючи план)

Так. Тільки дайте план метрополітену , бо ми тут так то вперше за життя. 

(Жека дивлячись на карту)

Це не проблема. Але вам прийдеться ще доходити до "Університету". Нажаль ми не зможемо вам допомогти.

(Капітан з відчуттям вини)

Не страшно. Якось самі дойдемо. Може дай легше стане.

(Саня з посмішкою)

Коли виходите?

(Капітан видихуючи)

Як тільки зберемось , то одразу вам скажемо.

(Жека починає шукати серед речей , якийсь одяг необхідний)

Добре. Буду чекати на ваш сигнал.

(Капітан виходячи з автобусу)

Ну що будемо по їхньому плану?

(Саня здивовано)

Плану? Це шлях скоріше. План на нас самих. Головне якось дійти і зробити бум.

(Жека весело витягнув необхідні джинси і починає одягати)

Ну добре готуйся. А це що за зброя?

(Саня тримаючи дивний пістолет)

Обріз нового плану. Якраз для твоєї зламаної руки.

(Жека посміхаючись)

Тут 9 стволів?! Ти адекватний?

(Саня здивовано)

"Жека піднявши брови глянув з під лоба на Саню"

Ну да ти не адекватний. Але ж не настільки?

(Саня починає злитись)

"Жека продовжує дивитись з тим самим поглядом тільки трішки привідкрив очі і нахилив голову у бік"

Я тебе зрозумів. Добре готуємось скоренько.

(Саня починає брати всю необхідну амунцію)

Через півгодини...

Ми виходимо.

(Жека в досить просторому плащі , куртці і з мінімальною зброєю і сумками на ногах)

Добре. Тоді ми починаємо готуватись.

(Капітан біжить до генералів)

Пішли.

(Саня виходить у зеленій куртці і декількому сумками на руках , ногах , поясі)

Ото ти закинувся боєприпасами.

(Жека посміхається)

Ну є таке.

(Саня теж посміхається)

Поки ми йшли до необхідної станції метро , жодного зомбі не було замічено. Це неймовірно насторожувало. Але коли прийшли до входу у метро , то побачили знайоме лице.

Ну нарешті ви прийшли.

(Королева з мечем Жеки)

Так. А ти що тут робиш?

(Жека напружившись)

Оберігаю цю станцію метро. Від тебе тільки.

(Королева вказує великим мечем на Жеку)

Ага. Зрозуміло. А Саню пропустиш?

(Жека задумливо)

Так. Там внизу зомбі не менше і більшість з них експерименти. Тому не факт , що він виживе.

(Королева спокійно)

Я тоді йду. Мене вже не налякаєш.

(Саня спокійно проходить повз Королеви і заходить всередину)

Скажи мені таке. Це тіло воно ж Христини?

(Жека наготувавшись)

Так. Все вірно. Я захопила її тіло. Воно було ідеальним. Але мінус в тому що я до цього часу пробувала взяти під контроль і свідомість. Дуже важко це давалось. Поки не прийшли військові з новинами , що вас жмуть. Вона відволіклась і я тепер її тримаю у своїх клешнях.

(Королева задоволено показує половину лиця Христини)

Зрозуміло. Давай тоді зробимо так. Якщо я перемагаю тебе в боях на мечах ти знищуєш цю свідомість "Королеву" і віддаєш тіло Христині. Тіло таким яким воно є. А якщо програю я , то роби що завгодно зі мною. Підходить?

(Жека розвівши руками по сторонам)

І де ж твій меч?

(Королева хитро посміхаючись)

Я на них стою.

(Жека хлопаючи себе по ногам)

Це не смішно. Але вже як є. Ну попробуй мене перемогти.

(Королева після чого навела меч на Жеку)

Я шкодувати тебе не буду. 

(Жека ставши у стійку)