Ми покидаємо Рівне.

(Жека стоячи перед всіма хто перебуває у Рівному)

Ми залишаємо вам деяких наших експертів з Дубно. В них ви можете брати поради і вони будуть вам пояснювати всі потрібні інструкції , які написані в цій книзі. Вона зараз ваша біблія. Біблія виживання. Без неї ви знову будете різними бандами і повільно помирати серед зомбі. Тому віднесіться до цього серйозно. І також ми пустимо постійний караван між двома містами. В ідеалі потрібно буде розчистити залізничу колію. Дубно тим займеться , а ви поки що розвивайтесь , вивчайте , вдосконалюйтесь. І не забувайте. Якщо ви постараєтесь для всіх , то всі постараються для вас. Взаємопоміч саме головне.

(Відьма з вогняним поглядом і на емоціях кричить в натовп)

Думаєш тут є місце утопії?

(Саня до Жеки пошепки)

Утопія це всього лиш мрія безумця. Але якщо утопія це коли люди роблять все заради людей і немають ненависті один до одного , то ми дійшли до того тільки-но. Оскільки люди зараз ненавидять зомбі і сильно хитродупих.

(Жека легенько посміхаючись дивиться під ноги наче щось пробуючи знайти)

Ну якщо так , тоді немає за що переживати.

(Саня пошепки)

З нами в Дубно поїдуть ранені і ті хто має талант до чогось. А взамін з Дубна приїде рівна кількість людей для відбудов і прогресу.

(Відьма далі кричить в натовп)

З неї вийде непоганий лідер. Хоч вона і не признає цього.

(Жека пошепки)

Я думаю вона просто не хоче більше воювати проти людей. Навіть якщо це зомбі.

(Саня пошепки)

Дівчатка про що шепочитесь. Мені теж напіськайте на вушко.

(Дімон до обох пошепки)

Зараз штани зніму і напіськаю.

(Саня посміхаючись пошепки)

Думаємо про Львів і як там все організувати.

(Жека пошепки поки Відьма ще далі кричить)

В Львові є гуртожитки куди мені прийшлось переїхати коли в університет поступив. Місцевість гарна і віддалена. Має ліс навколо і знаходиться на горбі. Доступ трохи проблематичний , але впринципі може бути. Покажу всі способи , щоб туди дібратись.

(Дімон посміхаючись пошепки)

Як погано , що ти в нас не настільки дурний на голову як ми. Але завдяки цьому ми можемо триматись більш менш наплаву. Як тобі новий протез?

(Жека показуючи на обладунок для руки)

Важкий , але я знаю , що з ним щось не так вірно?

(Дімон розглядаючи обладунок поверх гіпсу)

Так. От коли два пальці об асфальт вдариш , тоді зрозумієш.

(Жека посміхаючись)

Доречі тримай. Буде тобі хоть якийсь одноручний меч.

(Саня дає Дімонові невеликий короткий меч з прямокутним кінцем і заточеним з одного боку)

Це мачете таке?

(Дімон чіпляючи на пояс)

Так. Але в твоєму випадку це ніж палача. 

(Саня бачить як Відьма закінчує)

Тепер всі ранені і ті хто хоче чогось навчитись за нами.

(Відьма ідучи з трибуни)

Страшна дівка характером.

(Жека гордо піднявши голову)

Але не твоя.

(Христина позаду Жеки)

Знаю. Поїхали.

(Жека веде інвалідне крісло з Христиною до автобуса)

Коли всі сіли і перевірили багаж Жека взяв кнопковий телефон і подзвонив в Дубно , щоб виїхали рівна кількість людей на допомогу в Рівне. Там вже були на поготові. Їхня кількість в Дубно зросла , бо з Козина і сусідніх сіл набрали людей. Хлопці стали справжніми спартанцями. Так само жорстокі і з дисципліною і теж вміють пожартувати. Тому коли приїхали , то там ледве не парад з охорони був. Приїхавши на станцію вивели всіх хворих і дали на обстеження і тих кого потрібно було вчити одразу взялись вчити. Далі потрібно було організовувати поїздку на Львів. Всі хто і поперднього разу на Рівне вирішили їхати теж . Але вже цього разу без довірених людей збоку. Лише профі свого діла. Колян - водій , Жека - майстер і головнокомандуючий , Відьма - мозок і адекватна думка , Саня - прикриття і набір вмінь для всього , Дімон - важка артилерія. Всією цією компанією вони сіли на Еталон і поїхали на Львів. У самому автобусі кожен займався своїм. Саня створював деякі нові запчастини для своїх маузерів , Дімон помалу знімав гіпс , Відьма з Жекою обговорювали сам Львів і як саме треба заїхати і що оглянути у першу чергу. Колян під музику спокійно їхав. Біля Бродів вони зупинились дозаправитись. Але так як світла не було прийшлось трохи постаратись і ламати заправку. На самій заправці нікого не було. Жека і Дімон пішли оглянути місто. 

Слухай , а все це що ти робиш. Нахуя ти то робиш взагалі? Ти ж сама хитра срака в Україні. 

(Дімон нагло і з емоціями)

Бо помирати серед зомбі і щоб стати ним от так просто нудно. А от якщо будуть всякі історії зі мною і тому подібне , то це куди краще. 

(Жека хитро посміхаючись)

Скажи по правді. Не хочеш помирати і щоб не згадали.

(Дімон розчаровано)

Ти як той склоочисник. Всю гидоту зі скла очистиш і бачиш все прекрасно.

(Жека витягуює коричневу сигарету і тягне до рота)

Я не вкурив , ти куриш?

(Дімон в шоці)

Так це лікарські. Нікотину нуль і скручене з лікарських трав. Доречі для здоров'я саме те.

(Жека з сигаретою в зубах і простягає одну до Дімона)

Ах йопт. Давай одну.

(Дімон бере сигарету і Жека йому підпалює одну)

Протягом всієї розвідувальної прогулянки вони двоє розмовляли про життя і його сенс і курили лікувальні сигарети. На автовокзалі не було нікого , але велика кількість автобусів. Зомбі на диво було менше ніж очікувалось. На залізничному вокзалі вони зайшли в кімнати персоналу і глянули на всі шляхи. Було видно , що на деяких станціях стояли електрички. Жека це записав у блокнот і далі вони пішли шукати консерви. Знайшовши пару ще придатних вони вернулись. А Відьма , Колян і Саня грали карти в кафе заправки. До того моменту сигарети були вже скурені. Коли вони підійшли , то Дімон сів грати , а Жека згадавши як стажувався три дні на кебабі вирішив зробити для всіх з того що було. Вийшов просто один великий батон з начинкою. Ніхто не жалівся , бо Жека класно постарався. Після обіду і карт вони поїхали далі. На їхньому шляху вони ще заїхали до Олеськівського замку. Він знаходиться на висоті і можливо зловить сигнал до Дубенських. Не встигли заїхати , а вже зустрічають зомбі. Тільки в цих вже голова майже повністю кам'яна. Вже пулею буде пробити важко , але саму голову знесе. Саня попробував вистрелити і знищує без проблем , але голови всеодно лишаються цілими. Але саме дивне , що тіло стояло. Воно різко ставало каменем і від простого падіння ставало грудою каміння. Це всіх занепокоїло. Тільки Жека нахмурив брови і почав думати. 

Якого хріна?

(Колян помаленьку їде до замку поки спереду Дімон і Саня чистять дорогу)

Вірус переробив клітини і якщо ті не отримують нейронних сигналів від мозку вони активують неймовірно чутливі зони до ультрафіолету навіть найнижчого і стають мінералом. Цікавий вірус. Явно створений не людьми і не природою. 

(Жека після чого відкрив самогонку і випив стопку)

На що ти натякаєш?

(Відьма , яка теж думала)

Це вірус з космосу. Є пару питань до нього. Чому саме зараз , чому так масштабно , чому саме так. Це головні питання.

(Жека задумливо)

Можливо спрацював якийсь механізм. Але так чітко на новий рік це надто точний механізм і ще посеред зими.

(Відьма задумливо)

Якщо вірус з космосу , то можливо і сигнал прийшов звідти ж?

(Жека з відкритими очима і спокійно здивувався)

І звідки саме? Якщо наша планета по всій площі засміченна супутниками і сміттям.

(Відьма записує любі ідеї в блокнотик)

З місяця.

(Жека спокійно)

Чому саме з місяця?

(Відьма починає агресивно)

Сама подумай до самого вечора все було добре. Все сталось вночі. Коли всі люди як не як активні в ночі. Це був спланований механізм активування. 

(Жека задумливо)

Ну якщо і так , то чому на новий рік не всі стали зомбі одразу?

(Відьма знову ж)

Не знаю. Треба буде думати.

(Жека зацікавлено)

Приїхали. Давайте на огляд.

(Колян виходить з машини)

Жека , Саня , Дімон пішли оглянути замок і зловити зв'язок. А Відьма і Колян лишились знизу. Вони обоє не сильно спілкувались , але цього разу вирішили порозмовляти.

Тобі є до кого їхати?

(Колян зненацька)

Так. В мене є хлопець , який вижив і зараз знаходиться у Хмельницьку.

(Відьма спокійно)

Вже пройшло 7 місяців від початку всього цього. Думаєш він тримається спокійно?

(Колян трохи з посмішкою)

Так. Я постійно йому дзвоню через кнопковий. Жека сумів щось наробити з вежами зв'язку і ловить тепер тільки кнопковий і тільки ним без всіляких лайфів і водафонів можна дзвонити. 

(Відьма бере телефон і бачить , що немає полосок зв'язку)

В тебе є ціль це добре.

(Колян трохи засмучено)

А в тебе її немає да?

(Відьма посміхнувшись)

Мені немає навіть за що жити. Я до Жеки і Сані був лише солдатом в одній з шкіл. Я молодший всіх вас. Але мені довірили водити машину і берете мене повсюди. Чесно кажучи коли побачив , як вони двоє вбивали інших людей і зомбі я захотів померти від їхніх рук. Для мене це була б достойна смерть. Але вони допомогли мені. Мені важко. Бо я не знаючи за чим мені потрібно йти.

(Колян в якого почав тремтіти голос від не знання свого призначення)

Якщо ці троє і далі розмовляють з тобою на одному рівні і нічого наче не міняється ,то повір ти їм стаєш важливий. Я інколи заздрю їм. В них є та любов між собою , яку не побачиш в жодної сім'ї. Померти самому , але щоб жили інші двоє. І так думає кожен з них. Вони виросли разом. Ці троє готові голос , ноги , руки , сердце віддати за один одного. Хіба це не сім'я в її ідеальному вигляді?

(Відьма яка піднявши голову до неба)

Це справді хороша сім'я. Жека віддіграє роль батька , який дивиться , як його два сина ростуть і допомагає їм у всьому. Саня грає роль улюбленого всіма дядька , який хоч з вигляду страшний , але насправді має хороший гумор. А Дімон скоріше двоюрідний брат з яким ти можеш довго не бачитись , але побачивши його тобі стає як не як добре. Цікаві вони звісно.

(Колян замітив як вони вертаються і сміються)

Вертаються?

(Відьма зацікавлено)

Так. Думаю ми ще встигнемо поговорити.

(Колян собі під носа заходить в автобус) 

Встигнемо. Тобі би дівку найти краще.

(Відьма з посмішкою)

Тільки всі вернулись , як двері закрились і продовжився рух на Львів. По дорозі вирішили заїхати з північно-східного боку оскільки це самий короткий шлях. Але там був затор з машин. Жека виїхав на велосипеді щоб подивиться чи проїзд через села поруч забитий чи ні. Він вдягнув навушники і поїхав. Їхав поруч біля свого університету. Як виявилось і там теж були люди. Але зараз не до того. Він спокійно проїхав через села і проїзд був вільним , але виїжджаючи на трасу були машини. Не багато і не критично. На дорозі назад він побачив маленьку дівчинку на дорозі. Всю худу , в крові , яка розставила руки в сторони , щоб Жека зупинився. Я зупинився і зійшовши підійшов і запитав її:

Що ти хочеш?

(Жека спокійним голосом)

Прошу ущіпніть мене. Я хочу прокинутись. Це ж кошмар. Я знаю , що це сон.

(Дівчинка хриплим голосом пробуючи кричати і плакати)

Так це сон. Ось тобі хустинка закрий очі і повернись. Коли повернишся знімеш хустинку і побачиш батьків.

(Жека дуже тихим голосом надягаючи хустинку на очі дівчинки і витягуючи мачете)

Як тільки дівчинка почала повертатись до Жеки спиною він одним махом відрубав їй голову так , щоб вона не відчула болю. Коли голова впала на землю хустинка спала , а очі були закриті і було видно посмішку. Жека зняв з голови весь захист і не сумів стримати сльози. Він бачив у тій дівчинці само себе з середини. Він затримався трохи і похоронив її тіло і голову біля будинку звідки вона вийшла. Жека вдягнув весь захист назад і повернувшись розповів як можна доїхати. На шляху Жека знову глянув на той будинок. Саня попросив зупинити машину. Він побачив , що з ним щось не так і в дворі будинку він замітив хрест і свіжу могилу.

Це хто був?

(Саня до Жеки)

Дівчинка. Маленька. Худенька. З хриплим голосом від плачу. Вона хотіла , щоб весь цей кошмар закінчився б.

(Жека в голосі якого не було чути жодної ознаки життя , лише пустий голос)

Надіюсь її кошмар скінчився.

(Саня вириваючи квіти неподалік і кладучи на могилку)

Всі інші зробили так само і сівши далі поїхали у Львів.