Коли ми тікали , то я почав задержувати всіх гібридів. Але їх було дуже мало. Швидше всього той почав не так давно їх створювати. Коли вся група перебігла міст я наказав його підірвати. А сам зачепився за перила . Коли вони підірвали свій край , то з замку майже випригнув один з гібридів. Він був велетнем. І точно не людиною. А зомбі мутантом. Я по тихому піднявся і заліз назад. Повезло , що ворота не закрили. Коли я вже був у дворі вийшов і на верх той самий псих хірург. Це як виявилось не одна людина , а ціла група. Я взяв коктейлі Молотова і кинув одного запаленого. Більшість з них загорілось , але їм було всеодно. Вони виглядували звідки кидали пляшку. Тепер мені лишається вбити ту групу з 10 гібридів і ще їх потомство. Лікарі як виявилось не такі і дурні. Наказали тому велетню мене найти. Він почав розходжуватись по вулиці. А я тимчасом заліз на одне з дерев. І коли він проходив поряд я запригнув на нього. Одразу перерубав шию. Прийшлось почати тікати , бо він ще міг ходити. Тікати від нього не так то просто. Але я теж не дурний розлив на нього коктейль , а коли заховався то підпалив ще один і закинув. Той добре горів. Більше коктейлів не було. Єдине , що при мені лишалось це пістолет , два магазини , меч і два ножі. Я спустився в підвал куди вони пішли після коктейлю. Там я розігнався і взяв ножі. І коли попадався гібрид приходилось постійно затримувати дихання , щоб встигати подумати і прибити сволоту. Але через 20 хвилин блукання я втомився постійно затримувати дихання. Тому просто кликав їх до себе. Були шанси , що і себе переб'ють випадково. Як виявилось таке можливе. Один випадково ранив другого і вони померли пробуючи помститись. Коли більшість було вбито я почав чути звідки йшли крики. Я побіг туди. Там я потрапив на операційну. Там було 3 хірурга і один лікар охоронець. Я випадково забіг туди , але охоронець ударом в живіт вибив мене в зал. Після такого удару я блюванув і було важко дихати. Тут то я відчув , що життя одне , а я не веселюсь. Тому коли охоронець хотів вдарити по мені лежачому то промахнувся. А я встиг йому в очі вставити два ножі. І пройтись між ребрами теж сумів. Ножі я витягнув. А хірурги закінчили операцію і на мене випригнув гібрид баби. Не дівчини , а страшної на вигляд баби. Я ледве відкинув те страшило. А вони дивилися і оцінювали мене. Я з пістолета застрелив той страх. Але лікар взяв мою руку в якій я держав пістолет і викинув мене в стіну. Вони посміхались і казали , щось про операцію і поліпшення. Я з ненормальною посмішкою сказав :"Така аномалія , як я не піддається науці". І напав на них. Лікар хотів зупинити одним ударом. Але я ухилився і забіг за спину і пробив череп мечем. Це сталося настільки швидко , що майже всі лікарі були в шоці. А потім тих я застрелив. І на всякий випадок відділив голови від тіл. Я пройшовся , ще по кімнатам і побачив лікарів яких я начебто не спалив. Вони лежали цілі , але всі внутрішні органи спалені до тла. Я відкрив двері на волю. І пішов назад до станції. Але з такими травмами я довго не пройду. Повезло , що адреналін сумів викинути в організм. Тепер лише подзвонити. Гудок пішов , але я вже впав. Єдине , що встиг сказати :"Базар Замок". Після чого я заснув або ж відключився. Далі нічого не бачив і не пам'ятав. Але чув знайомі назви. Я проснувся вночі , але вирішив тоді спати далі. На ранок до мене прийшли і Відьма сказала :"Може він вже здох?". Я через сон беру і піднімаю середній палець з посмішкою на лиці і кажу :"Хуй там плавав . Я не здохну". Саня зрадів , а Відьма програла 2 пачки мівіни.