Поки я гуляв по Житомиру зі списом , то час від часу чув сильний гул мотору мотоцикла на якому літав той байкер. І до мене вперше вийшов один з кентаврів. Висота його ледве могла перевищити мою. Тому я одразу відрізав голову зомбі , але той тримаючи залізного прута почав бити по мені. Спершу я не розумів , що коїться , але всі удари не були точним. Тоді я тихо витягнув маузера і простреливши ще голову нижнього зомбі , який відігравав роль нижньої частини , то зомбі впав замертво. Це було неочікувано , що тепер приходиться бити два , а то скоро і більше разів. Бойова одиниця не погана , але не ідеальна. Якщо за точність і координацію відповідає верхня голова , то тоді нижня , за рух і швидкість. Потрібно попробувати спершу нижню голову знищити. Коли я йшов далі , то побачив двох кентаврів і вони перестукувались зубами. Я одразу відчув , що це певний код. Так і було. І чому я не здивований. Прийшлось напасти першим і пробивши голову тризубцем одному я одразу витягнув тризубець і відділив верхній тулуб від нижнього у другого. Картина така наче кентавр завів собаку повадиря. Нижня половина почала пожирати свою верхню і від того рости , а от руки прикріпив до спини інший кентавр. Руки одразу взяли зброю , яку тримали перед тим і були готові напасти. А другий повільно бігав і постійно падав. Скоріше всього , що це до моменту поки він не звикне. На мене одразу побіг собака з руками зі спини і списом. Ну мені явно не місце в олімпійський іграх , але одна ідея появилась. Я витягнув невелику дискову гранату і кинув не далеко від себе , а сам з тризубцем почав бігти на собаку і запихнувши тризубець зверху у спину собаки стрибнув і тим самим вагою притиснув собаку до землі , де лежала граната. Мені повезло , що граната на основі пітард зроблена і мене би не прибило всякими залізними уламками. Ну собачка померла , а тризубець на диво цілий лишився. Інший кентавр приготувався бігти наче він рицар на турнірі вершників. Замість пафосу я просто прострелив його. Бо чую тризубець треба оглянути , якщо не огляну , то той зламається. Не встиг я оглянути , як мені подзвонив дракон:

Швидко біжіть в центр міста , тут той що має 4 руки.

(Дракон по телефону після чого скинув трубку)

Ну мою твою ногу собака грала. Вже біжу.

(Жека злиться і починає оглядати тризубець і видно з тим все нормально)

Алло.

(Саня піднімаючи слухавку)

Під'їдь до центру міста і візьми мій молот на довгій ручці , бо чую тут зараз почнеться дупа.

(Жека посміхаючись)

Зараз беру молот і їду.

(Саня заходить у автобус і кидає слухавку)

Як тільки я прибіг в центр міста , то побачив , як в боки і в шию обладунку Дракона були запхані руки того мутанта. Який вже ходив без шкіри. 

Ого ти вже тут. Ну добре. Я якраз найшов тіло щоб помститись.

(Богдан він ж Війна)

Жека знищ мене у бою. Хочу померти достойно від твоїх рук.

(Дракон шиплячим голосом)

Зрозумів тебе.

(Жека одразу розізлився і почав йти до тіла Дракона)

Саня швидко під'їхав і передав у руки молот з довгою залізною ручкою. Взамін він взяв тризубець і на задньому плані появився подібний мутант кентавр , тільки більший і з який має чотири руки. Тут то Саня усміхнувся і почав їхати йому на зустріч. 

Прекрасне тіло має прекрасний захист так ще і зброю.

(Війна у тілі Дракона відкривши його пащеку з обладунку)

Я готував цей молот спеціально для нього на всяк випадок.

(Жека взявши молот і опустивши його було чути , якийсь дзвін)

Війна одразу напав на Жеку пробуючи вдарити кулаками або ногами. Але Жека все зупиняв рукояткою молота. А як тільки Дракон замахнувся , то отримав молот по голові і удар прийшовся по ньому всьому. Наче це не його вдарили , а він сам на швидкості об стіну. Тут то війна відійшов. 

Чому тікаєш? Я лише один раз тебе вдарив.

(Жека по злому)

Чому ти так спокійно тримаєш молот? І звідки така сила удару?

(Війна серйозно і насторожиливо)

Вже на досвіді да? Тоді скажи мені , що буде якщо удар не буде мати інерції в мою сторону , то куди піде вся інерція?

(Жека замахуючись молотом знову)

Війна знову пробує зупинити молот , але рукою і відчуває , що по ньому проходить удар більше ніж в сто кілограм. Наче молот має подвійну силу. Але в момент він замітив , що з середини молот трохи вигинався при замаху.

Рукоять резинова?

(Війна застережливо)

Розумний. Але не тільки. Завдяки гнучкості , я не маю інерції в свої руки. Але що ж тебе нищить то а?

(Жека б'є в бік Війни і до того щось прийшло в голову)

Це ж молот. ЦЕ БЕЗ ІНЕРЦІЙНИЙ МОЛОТ!!!!

(Війна кричить і рве горлянку свого нового тіла)

ВСЕ ВІРНО ВИРОДКУ!!!

(Жека кричить ще сильніше і удар приходиться в область сердця Війни)

Війна починає ухилятись від ударів і пробує вдарити у відповідь , але моментально його паралізує на пару секунд і пробиє страшний біль. По лиці Жеки було зрозуміло , що він вже не збирався битись для свого задоволення , а для скорішого закінчення бою і з найбільшою ефективністю. Тіло Дракона впало і Жека одразу почав руйнувати його швидкою і сильною кількістю ударів , до поки Війна не вирішив мутувати і розрісся у обладунку і сумів вирости до розмірів , що обладунки лопали і грали роль захисних пластин. 

Більше ти вже не людина. 

(Жека після чого кладе слухавки на телефоні)

У моменті у шию мутанта влітає боєголовка РПГ. Ми суміли їх набрати поки їздили по всіляким областям України. В цей момент на очах Жеки зібралась скупа сльоза. А Сова , яка вистрелила до останнього сумнівалась стріляти чи ні , до моменту , поки мутант не виріс. Тоді Жека зруйнував голову даного мутанта і хотів нищити сердце , але ця хрінь почала тікати у вигляді невеликого паразита і залізла на сильно раненого мутанта кентавра і втекла. Саня вже встиг зламати тризубець , а коли побачив мутований труп Дракона , то мовчки під'їхав і відвіз Жеку і Сову на основне місце. 

Що там сталось?

(Дімон миючи свій шолом)

Дракон помер.

(Жека спокійно)

Дракон? Так , а як? Я хоть і бачив його раз , але він бився у той день явно відважно і був готовий на все.

(Дімон думаючи за того Дракона)

Все просто. Той мутант якого ми у Львові не правильно добили і він лишився живим схопив його тіло і мутувавши повністю ми знищили його голову. 

(Жека спокійно)

Слухай , а для чого мені обладунок?

(Дракон у розмові з Жекою ще у першу зустріч)

Розумієш , ти великий і тебе легко вбити зі спини. А якщо будуть відомі твої сильні і слабкі сторони , то вбити такий розумовий талант ще легше. Тому і обладунок.

(Жека весело)

А ти?

(Дракон питаючись)

А мені він не потрібен. Життя в мене не було легким і я все життя всього остерігався і боявся помилятись. Але якщо я колись не діяв , бо боявся , то зараз я візьму зброю і піду в напад навіть якщо я буду труситись від страху. А ти поки так не можеш. Я готовий жертвувати своїм життям. А ти готовий віддати себе в жертву за інших?

(Жека посміхаючись)

Зараз з такими людьми , то чесно кажучи ні. Я боюсь , що те що я зроблю чи доб'юсь буде без корисним. Не хочеться сходити з розуму не поживши на всю. Не відчувши усе. 

(Дракон переживаючи)

Для того тобі і необхідний обладунок. Але він як і резинка для кохання. Не має 100% гарантії , що захистить тебе. Якби я не хотів , але не зможу захистити тебе більш ніж на 80% від всього за раз. Тому я попрошу тебе виконати всі необхідні дослідження , а далі живи на всю. 

(Жека ставлячи шах і мат)

Зі страхом у сердці він бився проти таких монстрів? Тоді і я зможу.

(Дракон побачивши Війну в Житомирі)

Жека мені шкода , що я не достатньо сильний. Але радий , що сумів відчути життя на повну хоть і лише на пів року.

(Дракон подумки побачивши Жеку і перед тим , як його тіло захопили)

Жека прийшов назад до трупа мутанта з тіла Дракона і розібрав молот , яким він його знищив. В самому молоті був вільний вантаж , який літав по пустому просторі в середині молоту. Одразу розібравши він запихнув їх всі у нього самого і зламав певні запчастини , щоб не могли зібрати. Після того одразу появився Байкер і сказав , що всі кентаври відступили на схід. Як тільки це почув Жека , то він повернувся назад у невелике містечко і заявив:

Ми виконали , по те що приїхали. Тепер чекайте сюди конвой з усім вам необхідним і помалу готуйтесь до змін. Бо всі ви будете задіяні у тому всьому. Гратись з вами не будуть. А ми їдемо.

(Жека сідає назад у маршрутку)

А як довго чекати на вашу підмогу?

(Хтось з живих)

Менше тиждня. Зможете стільки протримати , тоді будете жити.

(Жека не задоволено заходить)

І це все?!

(Ще хтось з натовпу)

Через ваше місто я втратив одну з найбільш цінних військових одиниць. Ви хочете накликати на себе свій гнів?

(Жека від якого йшов не просто холод , а прямо таки хвилею по всім пройшло відчуття небезпеки і бажання тікати на рівні інстиктів)

Раз мовчите значить зрозуміли , що я мав на увазі.

(Жека заходить у автобус і тільки двері закрились , як автобус рушив)

Наша наступна зупинка Київ. І через вікно було видно , як за нами поїхав ще й Байкер. Видно він хотів допомогти.