Я опинився в зруйнованому місті. Там я побачив 5 людей. Один з них був гігант з мордою як в динозавра і тілом як в мінотавра. Весь був покритий металом чорного кольору. Поруч були ще більш дивні люди начебто. Там стояла дівчина з тризубцем , який був і як алебарда ще. На поясі я замітив маузер з якимись доповненнями. Найменша серед них дівчина мала третє око вертикальне посеред лоба і тримала в руках щось подібне до автомата з великою купою різних прицілів і магазинів. Серед них ще був хлопець, який тримав за спиною неймовірно довгий меч . Його обличчя було прикрите шоломом мотоцикліста і розмальоване так наче він немає очей. Останній був одягнутий як сучасний самурай з двома мечами і пістолетами. Самий головний виглядав майже нормально. Він мав чорний одяг , темні вільні джинси , резинові чорні рукавиці зовні яких є металеві пластинки. Ледве не весь в чорному. Але лице. Його лице і рот були чорні , зуби жовті і нагадували ікла. Рот був розірваний від вуха до вуха і нагадував посмішку. В руках він нічого не мав. Наче це і була його зброя. З іншої сторони я бачив Саню позаду нього була армія з різних людей всі в більшості мали зелену форму і також позаду були дивні танки і літаки. Вони йшли один одному на зустріч. Позаду тих п'ятох палав вогонь. Тому вони і здавались чорними. А позаду Сані просто йшла стіна пилу через яку було видно військо. Вони йшли так наче це остання битва. Але вони зупинились десь за метрів 20 один від одного. Вони втомлено обернулись на мене і взявши зброю націлились на мене. Я оглянув свої руки і не повірив очам. Вони всі були гнилі. Наче я зомбі. Через мить я вже бачив і відчував наче мою голову пробила пуля, яку пустив Саня. А через пару секунд той головний з п'ятірки одним ударом зніс мою голову в сторону. Поки вона падала , то я замітив , що я був на горі трупів. Своїх трупів. Наче я сам себе вбивав безкінечну кількість раз. Коли вже голова приземлилась , то мене розчавив той головний серед п'ятірки. Але я вже бачив його очима. Коли я глянув на всіх інших , то було відчуття наче от от щось буде. І через мить все починає руйнуватись , а я прокидаюсь в майстерні де всі ті придурки зібрались. Вони вводили мені щось у вени. Це було неймовірно боляче , бо робили то не правильно. Через це мене брала слабкість. Але мені на допомогу прийшла Відьма. Вона сама завдяки моєму саморобному пістолю розібралась з придурками. Колись батько розповів як можна зробити порох вдома і я попробував і вийшло на диво. А знаючи себе я одразу відлив пару пуль з-під алюмінієвих банок і з цвяхів зробив накінечники для пуль. Але попробував і вирішив , що це за круто тому для більшого ефекту просто виплавляв з алюмінію і покривав невеликою сіткою. Дуже малою , а потім зверху ще один шар алюмінію. Міцність пулі неймовірно погана. Але сила зіткнення достатньо щоб зупинити людину. І пістолів я зробив купу. Тому вона як пірат зайшла в майстерню. Кого там тільки не було. Навіть дівчата деякі дурні. Вона їх всіх перебила. А давши мені волю рухатись я одразу проблювався через всі ті хімікати , що в мене ввели. Бо там і кислоти якісь були і дуже слабкі луги. Дуже мені погано було. Але я сумів витерпіти і якось прочистився. Коли повернулись в школу , то я сказав , що перебив усіх я ледве як. Але без допомоги Відьми не впорався б. Через все це мені прийшлось добряче так відпочити. Відьма вирішила поїхати зі мною до хати , бо задовбала її та школа. Я і не проти. Там ми вели себе як брат і сестра. Хоча більшого мені і не потрібно. Через тиждень може два мені стало легше. Ура.