Я стояла у своєму кабінеті перед дзеркалом на поправляла губи червоною помадою. Сьогодні виглядала досить по діловому. Чорний брючний костюм з білою сорочкою та високі підбори. Зустріч зі замовником потребує скромності. Але добавила трішки сексуальності в якості червоної помади. Для Тимура. Вчора цілий день ми говорили по телефону. Дізнавались одне одного. Слухали історії з минулого і просто говорили. Ні про що. Важко було лише одне: не бачити його. Він став для мене наркотиком, без якого уже не можу. Щоб продовжувати жити далі мені потрібна його присутність. Інакше, я просто збожеволію. Це стає одержимістю. Слово, яке заставляє кров холонути у венах. А в грудях, навпаки — виливається лава вулкану, і стає так гаряче. Від цих спектрів емоцій хочеться вибухнути.

Я поклала сумку на плече, вийшла з кабінету та направилась до нього. Сьогодні ще його не бачила, тому трішки нервувала. Тимур стояв біля свого кабінету та говорив з Артуром Григоровичем.

Я підійшла, привіталась та усміхнулась.

— Через десять хвилин чекаю вас внизу. Мені ще треба зробити один важливий дзвінок, — сказав Артур та пішов по коридору у свій кабінет.

Тимур легко взяв мене за руку та повернув до себе. Моє тіло тут же затремтіло. Я стиснула його руку та погладила великим пальцем по кисті.

— Я так скучив за тобою!

Його зелені очі зачаровано дивилась на мене, очікуючи відповіді. В грудях приємно стиснулось. Відчула як кров почала швидко текти по моїх артеріях. Серце пришвидшило удар. І стало дуже спекотно.

— І я скучила. Дуже сильно.

Він закрив очі та важко вдихнув. Напруження зростало. Його рука сильніше стиснула мою. Нестерпно було тримати себе в руках. Не зволікаючи, Тимур відкрив двері свого кабінету та закрив на ключ. В ту ж секунду він притиснув мене до стінки. Пальці легко пробіглися по моїй щоці та зупинились на шиї, де дико пульсувала артерія. Я голосно дихала. Серце калатало з шаленою швидкістю. Я повернула голову в сторону та запрокинула назад. Вказівний палець натиснув на цю артерію та пройшовся вздовж неї. З мого горла видався глухий стогін. Тимур силою повернув голову до мене та гаряче поцілував мене. Це був жадібний, голодний, настирливий поцілунок. Ніби від нього залежало наше життя. Він підняв мене на руки. Я обійняла його стегна ногами, притискаючись сильніше. Голод. Прокинувся дикий голод. Рвані поцілунки шматували наші губи на куски. Його руки все сильніше стискали мої стегна, доводячи до шаленства. Мої руки кружляли навколо його шиї. Несамовито гладила його по плечах, спині. Глухі, тихі стогони заповняли рот одне одному. Не відриваючись від губ, Тимур підняв мене та підніс до столу. Посадив мене, руки піднялись до грудей. Вміло розстібнув ґудзики сорочки та холодні пальці пробрались до сосків, які вже були готові прийняти дотики. З силою він стиснув їх своїми пальцями. Я вся затремтіла та з горла вирвався стогін. Але його губи все ще продовжили втомлено цілувати мої. Відірвавшись від його губ, я запрокинула голову назад. Мені було необхідно вдихнути повітря, тому що вже була на грані непритомності. Його губи спускались по шиї, плечах, і через кілька секунд він взяв в полон мій другий сосок та трішки прикусив його. Закотивши очі, я глибоко вдихала. Поставивши руки на його голову, вчепилась у волосся та сильніше притискала його рот. Мені хотілось ще. Сильніше та жорсткіше. Щоб він не стримував себе. Між ногами я відчувала мокроту. Все текло безперестанку. Кожен м'яз відчував солодку біль та благав погасити її. Мені здалось, що я не витримаю цієї ейфорії, цих блаженних тортур. Я хотіла відчути його в собі, щоб він собою заповнив мене. Але його тортури з моїми соскам доводили до божевілля.

— Благаю тебе, — тихо простогнала я, та звела ноги разом.

Він їх швидко розвів та притиснувся до мене. Тимур був на грані. Тверде тіло впиралось в мене, і мені стало ще жаркіше. Бажання відчути всю його теплоту у собі досягло піку, але в цю мить ми почули голосний стук у двері та намагання когось відкрити їх. Цей стук повернув мене в реальність. Я сиділа на столі, напівоголена, в пориві божевільної пристрасті. Все, що я пам'ятала, це як ми зайшли до нього в кабінет. А далі… Як під наркотиком. Стан ейфорії, сили, насолоди, від якої божеволіє серце. Зупинившись, Тимур підняв голову та ледь усміхнувся. Я поглянула на нього та глибоко дихала. Так, я було розчарована, але водночас задоволена, що хтось зупинив це божевільне дійство. Ми мовчки поїдали одне одного поглядом. Поглядом пристрасті. Тимур взяв мене за підборіддя та притягнув до себе, цілуючи губи.

— Ти така солодка. Уявляю, що робиться з тобою всередині, — прошепотів він. Рука спустилась та почала розстібати мої штани.

— Ми повинні йти. Нас чекає Артур Григорович, — тихо відповіла я, проводячи язиком по своїх сухих губах. Я зупинила його руку та трішки піднялась.

— До біса це все. Ця поїздка. Робота. Я хочу тебе. Тут і зараз, — твердо сказав він.

— Чому ти так поспішаєш?

— Поспішаю? — злісно вигукнув Тимур та відійшов на крок від мене. — Ти бачиш, що зі мною відбувається? Мені дах зносить, ти це розумієш? Я і так чекаю на це занадто довго. — Тимур знову підійшов до мене, підняв на ноги та міцно притиснув до себе. — Я хочу, щоб ти належала мені. Повністю. Мені критично мало твоїх поцілунків. Вони лише дражнять мене. Я так не можу.

— Тшшш, — я поклала свій палець на його губи. — Заспокійся. Мені теж хочеться насолоджуватися тобою. Але зараз не місце, і не час це робити.

Щоб не слухати його чергових слів, я піднялась навшпиньки та ніжно поцілувала його пухлі, від несамовитих поцілунків, губи. Потім обійняла його, поклавши голову на груди.

— Єво, ти доведеш мене до божевілля, — Тимур поцілував мене в маківку та пригорнув до себе. — За все моє свідоме життя мені ніхто не суперечив. Я нікого не слухав, і робив так, як мені потрібно. А зараз поступаюсь тобі, йду наперекір своїм принципам та слухаю твої кляті вимоги. Мене виводить це з рівноваги. Здається, що втрачаю свою чоловічу силу, дивлячись на тебе.

— Я також втратила себе, коли зустріла тебе. Втратила контроль, здатність адекватно мислити, приймати рішення. Але я рада своїм змінам. Тому що завдяки тобі, я нарешті, відчула себе живою. Немає тривоги, страху. Я вільна від свого замкнутого життя.

Тимур ще міцніше пригорнув мене. Не знаю, як довго ми стояли, але здалось, пройшла ціла вічність. Наші серця бились в такт. Кохання огортало нас, і ми зігрівали одне одного цим почуттям. Отямившись від цієї наркотичної дії, обидва привели себе в порядок та вийшли із кабінету.

Дорога видалась дуже виснажливою. В моральному плані. Було важко тримати дистанцію та не показувати своїх почуттів. Більшість часу, я взагалі старалась нічого не говорити. Уявляла лише те, коли ми нарешті будемо вдвох і можемо насолодитися своїми почуттями сповна. Це викликало неймовірну тривогу в моєму тілі. Я ще ніколи не відчувала такого сексуального збудження. Мені здавалось, що коли ми опинимось вдвох, лише один дотик — і я затремчу від бурхливого оргазму. Настільки сильно моє тіло бажало його. Але перед тим, мені потрібно витримати зустріч. Важливу зустріч для нашої фірмі. Але як сконцентруватися на ній, коли в голові лише одне бажання.

Дивлячись у вікно, як швидко зникають дерева, як змінюється осіннє небо, від голубого до темно синього, як хмари зі швидкістю покривають його, я згадала своє перше кохання. Воно було таке наївне, миле, романтичне. Скромна, сором'язлива дівчина, без цього запалу та пристрасті. Я і ніколи не вважала сексуальне життя важливим. Мрії, думки, плани на майбутнє. Кожен день був наповнений щастям, безмежним коханням. Ми мріяли, як в майбутньому відкоримо весь світ, який буде лежати у наших ніг. Поцілунки під дощем, на вершині Говерли, на Ейфелевій вежі, Венеція, фонтан Треві, де ми загадували бажання та обіцяли одне одному кохати вічно. Вічність — слово, яке так багато означає, але у відносинах воно має термін придатності. В один момент все зруйнувалось. І вічне кохання перетворилось у вічну ненависть та біль, який зруйнував мене. Коли Ігор намагався проникнути в мою душу та заставити покохати, цього не вийшло. Але він відкрив мені інший світ. Сексуальний світ. Хоча з ним я не відчувала того, що зараз відчуваю з Тимуром. Це палке почуття набагато сильніше. Ніби всі нервові волокна назовні, і кожного разу, коли Тимур цілує мене чи торкається, хочеться збожеволіти. Навіть, його погляд викликає у мене сексуальне збудження. І разом з цією пристрастю прокидається закоханість. Цей коктейль ейфорії викликає страх. Не знаю, що очікує мене завтра, але кожного дня почуття загострюються. Хоча здається, що вже немає куди. Одержиме кохання, без якого світ втратить сенс, і божевілля вкриє мене, коли я втрачу його. Бо світ без нього не існує. Попала в міцні лапи кохання, яке поглинуло моє серце без повернення назад.

Я перевела погляд на Тимура та усміхнулась. Він впевнено сидів та дивився у свій телефон. За кілька днів життя змінилось кардинально. Тепер він моя слабкість. Мій біль. Моє бажання.

В сумці зазвучав мій телефон. Я витягнула та побачила повідомлення від Тимура.

“Ти своїм поглядом обпікаєш мене”.

“Ти сам підписав собі присуд. Мій погляд буде з тобою кожної хвилини”.

Я почула, як він голосно зітхнув, але до мене не повернувся.

“Хочу знати твої думки”

Ну, звичайно. Завжди хоче знати та все контролювати.

“Про тебе”.

Коротка та лаконічна відповідь.

“А конкретніше?!”

Він спер голову на крісло та знову голосно зітхнув.

“Ти моя слабкість. Поруч з тобою зникають всі кордони, і я можу бути собою”.

Близько п'яти хвилин я вагалась, чи відправляти це повідомлення, але все ж натиснути кнопку “відправити”.

“Відкрийся мені”.

Відповіді на це повідомлення не було. Щоб я до нього не відчувала, до цього кроку не готова. Ще не прийшов час говорити про болючі рани минулого.

Він повернув голову та поглянув в мої очі. Всього лише на секунду ми зустрілись поглядом, після чого я відвернула голову та продовжила спостерігати за природою.