Відкривши очі, я поглянула на незнайомця, який міцно спав біля мене. Грудна клітка повільно піднімалась та опускалась. Він був такий ніжний та безневинний, порівняно з тим, який він був кілька годин тому. Грубий, домінантний, хамовитий, різкий. Пухлі губи стали ще більші від тих несамовитих поцілунків, якими ми обсипали одне одного. На нижній губі помітила маленьку ранку, на які виднілась засохла кров. Усміхнувшись, я провела язиком по губах. Підсунувшись ближче я ледь доторкнулась її своїми губами. Він лише голосно зітнув. Всередині, я знову відчула, як все тіло стиснулось від божевільних емоцій. Ні однієї секунди не пожаліла про цю ніч. Божевільну ніч, яку мені ніколи не вдасться забути. Але…. Присутнє було одне але. Мені потрібно повертатися в реальне самотнє життя. Після цієї думки моє серце тихо занило. Воно хотіло залишитися тут, відчути знову поцілунки та дотики та, нарешті, взнати його ім’я. Хто ж, насправді, цей незнайомець, який розбудив такі почуття у мене. Але я розуміла, що це була лише одноразова гра. І що, попри моє бажання, я повинна піти, нероздумуючи. Тихо піднявшись, я позбирала свій одяг та одягнулась. Підійшовши до дверей, я ще раз поглянула на нього та посміхнулась. Він міцно спав, обійнявши подушку. Пройшовши поглядом по квартирі, на столі я помітила блокнот та ручку. Підійшла до нього, вирвала один листок та вирішила написати повідомлення.

«Ніч насолоди, яка залишиться у моїй пам’яті назавжди»

Я витягнула зі своєї сумки червону помаду, намалювала губи та залишила їх відбиток на листку. Положивши її на стіл, я пішла геть.

На годиннику була лише восьма година ранку, а спати не хотілось. Я лежала на ліжку та згадувала ніч насолоди. Емоції зашкалювали до максимуму. Ця ніч була особлива. Це був не просто секс, а щось більше. Відчувався невидимий зв'язок, і я не могла зрозуміти тієї фантастичної тяги, що між нами відбувалась. Незнайомець був першою людиною, який зумів, лише одним поглядом, викликати дикий трепет мого серця, після тих трагічних подій. Подій, які назавжди змінити мою долю. Заставили захолонути моє серце. Кохання зіграло зі мною в жахливу гру, тому зараз я не повинна дати йому знову огорнути моє серце своїми великими лапами та залишити мене в неконтрольованому світі, в якому, ніби божевільна, б'юся в стіну своїх же почуттів. Самотність - це єдиний вихід не влізти у павутину цього жахливого почуття. Видихнувши присмак гіркого болю, який досі нагадував про себе, я піднялась та попрямувала на кухню за черговою чашкою кави.

Після випитої чашки, я вирішила піти у торговий центр. Потрібно терміново змінити свій гардероб та зайти до стиліста, до якого ще вчора записалась.

Через чотири години, я вже оновлена стояла біля дверей Лілі та тримала палець на дзвінку, надіючись, що вона вже повернулась додому. Через кілька хвилин почула її кроки та дзвінкий голос:

— Хто там?

— Відчиняй. Це я!

Ліля відкрила двері та застигла на порозі. Її рот автоматично відкрився та округлились очі.

— Нічого собі! Я була відсутня лише кілька днів, а ти змінилася до невпізнання, - вона відступила вбік, пускаючи мене в квартиру.

— Подобається? - я зайшла всередину та покрутилась.

— Ще б пак. Ти круто виглядаєш, - вона посміхнулась та обійняла мене.

Своє чорне довге волосся я підстригла та відбілила кінчики.. Подовжене каре та світлий колір підкреслювали мої виражені риси обличчя. Дивлячись на себе в дзеркало, мої губи виглядали більш пухлими та очі виразнішими. Чорна блискуча спідниця та білий топ, придавав моєму образу хоробрості та стервозності. Мені це подобалось. Я стала зовсім іншою. Дорослою. Я думаю, що і вчорашня ніч залишила відбиток в цьому образі.

— Проходь! Каву будеш? - запропонувала Ліля.

— Буду! Ти знаєш, від кави я ніколи не відмовлюся, - посміхнулась я, та ми пішли на кухню.

— Провела Ігоря? - запитала вона, ставлячи воду.

Я про нього і забула. Цей незнайомець зовсім вивів мене із реального світу.

— Ще вчора. Він категорично заборонив мені з'являтися сьогодні в аеропорту, - сумно сказала я.

— Ну так. Він не любить прощатися. Ти як? - вона пильно поглянула в мої очі.

— Нормально. Порожнеча в душі, але це для мене звично, - я натягнула посмішку. — Не перший раз від мене віддаляються рідні мені люди.

— Не хвилюйся, я завжди буду поряд з тобою, — вона підійшла до мене та ніжно обійняла. Я, навіть, не хочу і маленької думки припускати, що колись мене буде чекати розлука з Лілею.

— До речі, в нашому колективі чекає поповнення, — перевела тему я. Вона насупила брови та здивовано глянула на мене. — Так, так!!! Не встиг Ігор поїхати, а вже знайшли йому заміну. Вчора Артур Григорович мені сказав, що в понеділок ми познайомимося з новим архітектором. І цей проєкт, яким я займаюся маю передати тобі, тому що наш Артур взяв новий і я маю з новеньким керувати ним.

— А що за проєкт? — Ліля почула, як кипить вода, піднялась та виключила її. В ту ж мить зайнялась готуванням кави.

— Я сама не знаю. Сказав, що в понеділок все розкаже, — я сперлась на крісло та потягнулась.

Ліля поставила переді мною чашку кави та сіла навпроти.

— Можливо, цей новенький — красень, — вона підозріло подивилась на мене. Її брови ходили то вверх, то вниз.

— На що ти натякаєш? — обурилась я та зробила ковток кави.

— Я думаю прийшов час подумати про особисте життя, а то після Ігоря в тебе глухо та тихо. Ти весь час зайнята роботою, так не повинно бути! Ти повинна закохатися та впустити когось у своє життя! Довіритися, — хвилююче говорила вона.

— Закохатися? — іронічно повторила я з божевільною посмішкою на обличчі. — Це найменше, що мені зараз потрібно. Я не готова довіряти комусь себе. Це виключено!

Ліля голосно зітхнула та зробила ковток гарячої кави.

— На даний час я готова тільки для стосунків на одну ніч. Єдину ніч. Без імен, біографії і тому подібне.

Тут же перед очима з'явився образ незнайомця, і ця прекрасна ніч, в якій ми насолоджувалися одне одним. Внизу живота відчула як солодко скорочувалися м'язи, як томно боліло від бажання відчути його ще раз.

Вона здивовано підняла очі вгору.

— Раніше не чула такого від тебе. Щось змінилось за ці дня, поки я була відсутня?

— Ні. Просто хочу розслабитися. Хоча б одну ніч провести в повній насолоді, не думаючи ні про що. Ні про батьків, які мріють затягнути мене в Німеччину різними способами, ні про Ігоря… Ні про що.

Я не хотіла їй говорити про те, що вже зважилась на цей крок та віддалась першому зустрічному. Не хотілось чути її осуду. Але це був не перший зустрічний. Це був фантастичний незнайомець, який чомусь не покидав мої думки. Мені здається, що його аромат, я досі відчуваю на своєму тілі.

— Розумію тебе, — вона посміхнулась, взяла мене за руку та міцно стиснула її. Вона лаконічна, та ніколи не посміє лізти в душу. Лише морально підтримає, не говорячи ні слова.

— Навіть, караоке не зняло того напруження, яке вирує в мені, — продовжила я.

— Ти вчора ходила туди?

— Ага. Ввечері. Слухай, замовимо щось поїсти, а то я дуже голодна, — сказала я та взяла сумку в руки, та дістала сигарету.

— Краще сходимо кудись, — запропонувала Ліля.

— Не хочу. Посидимо у тебе. У тиші.

“Вчорашнього вистачило” — подумки сказала я.

— Тоді піцу, — сказала Ліля, беручи телефон в руки. Я лише махнула головою. –Як там Сергій? — продовжила вона, поки чекала на відповідь.

Сергій… Щире та безнадійне кохання Лілі. Вона закохалась у нього з першого погляду. Попри його репутацію, вона готова зв'язати з ним своє життя, якщо він тільки зробить перший крок. Хоча я помічала кілька спроб з його сторони завоювати її серце, але чи вони були серйозні чи це просто флірт, заради однієї ночі, знає тільки він. Я категорично заборонила їй, відкрито відповідати на його флірт, тому що, знаючи Лілю, вона не переживе цієї болі. Вона досить слабка людина, і тому я боюсь, що з нею може щось трапитися.

— У своєму репертуарі. Про тебе запитував.

Вона закрила очі та задоволено зітхнула. В цей момент по тій стороні, відповіли на дзвінок та Ліля зробила замовлення. Відклавши телефон в сторону, вона також взяла сигарету та кивнула головою в бік балкону. Ми вийшли на балкон та закурили.

— Можливо, на вихідних сходимо в караоке?

— Побачимо! — коротко відповіла я. З одного боку, я б хотіла ще раз побачити свого незнайомця, а з іншого — він викликає почуття заборонені для мого серця. Я спостерігала за сірим сигаретним димом, який видихали мої легені. Відчувала розслаблення та насолоду від кожної затяжки.

— Ти права. Секс на одну ніч — не така погана ідея.

— Так! Стоп! Це погана ідея. Ти його кохаєш. Зовсім різні речі секс з незнайомцем та з коханою людиною. Після цього запуститься механізм, і він буде користуватися тобою, а ти, заради кохання, будеш згодна на все. Але вас буде пов'язувати тільки секс. Продовження не буде – зрозумій це. Це божевільний біль.

Ліля сумним поглядом дивилась в безкрає небо та випускала дим з рота.

— Я розумію, що це кохання доводить до божевілля, і що заради одного дотику, поцілунку ти здатна на все, але тим самим ти зробиш гірше собі. Навіть, якщо ти йому не байдужа, він навряд чи відмовиться від свого бурхливого життя. Пробач, за цю болючу правду! Але ти мені не байдужа, і я хвилююсь за тебе.

Її плечі затремтіли. Я підійшла до неї та обійняла її. Вона притиснулась до мене, як немовля до мами. Мої погладжування по спині, її трошки заспокоїли.

— На вихідних поїдемо кудись відпочиньмо. Потрібна перезагрузка, а то морально виснажена. Можливо рвонем у Київ? Там можна класно повеселитися.

Ліля зітхнула та відсторонилася від мене.

— Ти про Ігоря?

— А про кого і ще. 

— Я ніколи не наважувалась тебе запитати. Ти ще досі кохаєш його?

Я округлила очі та засміялась.

— Ти мене розвеселила. Звичайно, що ні! Якщо ти пам'ятаєш, то ми розійшлися з моєї ініціативи. Я ніколи не кохала його, і тому коли це зрозуміла, вирішила закінчити все, хоча надіялась, що це буде початок нового життя. На жаль, між нами тільки дружба. Він став для мене близькою людиною, а ти знаєш, в мене їх не так і багато. Для мене взагалі стало відкриттям те, що я змогла довірити йому всю себе. Але він мені допоміг розібратися в собі та прийняти події минулого, як належне. За це буду вдячна йому все своє життя. До речі, він намагався поцілувати мене, але я вчасно зупинила це дійство.

Ліля шоковано глянула на мене та відкрила рот. На її обличчя читалось збентеження та непорозуміння.

- Якщо чесно, я помічала його сумний погляд, коли він дивився на тебе. Можливо, в нього залишились почуття до тебе? - обережно запитала Ліля.

- У мене вчора теж виникли ці підозри. Він сумує за минулим, але це нічого не змінить. Він мій друг, і не більше. Можливо і добре, що Ігор їде в іншу країну. Якщо в нього і залишились почуття, це допоможе йому забути мене та жити на повну. 

Ліля лише глибоко зітхнула та викинула недопалок від сигарети. 

— Ходімо! Вистачить цієї меланхолії та розмов про хлопців. Я втомилась, — сказала Ліля та потягнула мене всередину. Якраз подзвонили в двері. Забравши замовлення, ми зручно вмостилися на ліжку та включили фільм.

Близько опівночі я повернулась додому. Після кількох пляшок вина моє тіло було розслаблене, і я дозволила собі повернутися в минулу ніч насолоди. Зеленоокий незнайомець… Його ніжні дотики… Поцілунки… Грубі вислови… Я відчула легкі поколювання на своїх пальцях. Тіло, як і серце реагували на думки про нього. Пальцями я провела по своїх губах. Я досі відчуваю його смак. Такий солодкий. А губи — теплі та ніжні. Хотілось повернутися знову у цю ніч насолоди, але це неможливо. Вона залишиться лише в моїх думках. Тому що такого більше не повториться. Ніколи.