Кілька тижнів пройшли в несамовитому щасті та шаленому коханні, яке ми дарували одне одному. Хоча сказати про свої почуття ніхто не наважувався. Зрозуміло, що це не просто симпатія, чи якийсь фізичний потяг. Це закоханість, яка з кожним днем поглинає все більше. Цих три слова означають так багато, і потрібно більше часу, щоб зрозуміти це вже ж таки закоханість, чи кохання. Тому що в коханні закладена вічність, яку повинні провести разом. І потрібна впевненість у своєму виборі.

— Як ти дивишся на те, якщо ми ці вихідні проведемо у затишному будинку десь неподалік гір? — запитала я.

Я лежала на його грудній клітці та малювала пальцями круги.

— Опинитися наодинці з тобою та насолоджуватися кожною секундою… Мммм… Так я цього хочу більше всього. Останнім часом робота забирає весь час, і мені катастрофічно мало цього вечора, який ми проводимо разом.

Я піднялась та поцілувала його губи.

— Я також втомилась. Перед очима лише об'єкти, креслення. А ще й думки з ідеями не залишаються в спокої. Але думаю, ти не будеш проти, якщо до нас приєднаються Ліля і Сергій?

Тимур насупив брови та губи перетворились в злісну паралель.

Посміхнувшись, я легко торкнулась губами незадоволених губ.

— Відпусти своє роздратування. Я забронювала різні будинки, відстань між якими близько трьохсот метрів. Не могла я їй відмовити у поїздці. Нам буде весело, — сказала я, гладячи його щоку. — Ми будемо наодинці, і зможемо насолодитися одне одним сповна. Ти думаєш, я б забронювала один будинок на нас всіх? Ніколи. Не дуйся.

Тимур кілька хвилин мовчки дивився на мене, думаючи над моїм монологом.

— Я згоден, але з ними ми проведемо всього лише один вечір. Надалі, я хочу бути лише з тобою. Гуляти, сміятися, цілуватися… Вдвох! — суворо виділив він останнє слово.

— Добре! — я закотила очі та голосно зітхнула. — Ти тепер ставиш умови. Ми помінялись місцями, — посміхнулась я.

— Твої я вже слухав, тепер настала моя черга, — він торкнувся пальцями мого плеча та зняв лямки з нічної сорочки. Вони ковзнули по руках і мої груди оголились.

Я тут же відчула легке поколювання між ногами.

— Досить цих розмов. Зараз я хочу лише одного: відчути твоє тепло, — важко дихаючи, сказав він та пристрасно поцілував.

*****

Ще кілька тижнів та прийде зима. Її аромат вже стоїть у повітрі. Іноді дує вітер такий морозний, що аж щоки червоніють. Ось тому мене потягнуло в гори. Я люблю цю пору року, і хотілось гостріше відчути її наближення. Ми зупинились у маленькому селищі під назвою Тисовець. Віддалене селище з населенням у всього лише кілька тисяч людей. Чисте, свіже повітря, спокій. Можна розслабитися та поринути в цю перед зимову атмосферу, насолоджуючись вершинами гір та тишею. І ще це те саме місце, де я готова відкрити свою душу перед Тимуром. Показати йому всю себе із своїм непростим минулим.

Готельний комплекс “Іскра” складався із дванадцяти дерев'яних котеджів, розташованих на одному із схилів гори. Я забронювала найвищий, а добирались ми до нього за допомогою підйомника. За ці кілька хвилин підйому ця дивовижна атмосфера наділила мене містичними силами. Відчула піднесення та неймовірну ейфорію, яка просочувалась в кожну клітину мого тіла. Мені хотілось дістати крила, щоб полетіти у те безкрає небо та побачити всю красу наших українських гір. Бере гордість за те, що я живу в цій країні і маю можливість побачити цю неймовірну красу.

На щастя, Артур Григорович, дав всім вихідний у понеділок, тому в мене буде час повністю зануритися в цей містичний світ. Близько вечора ми зібрались в нашому котеджі. Поки хлопці розпалювали мангал та займались приготування м'яса, ми з Лілею готували закуски та всілякі смаколики. Сьогодні я вирішила відійти від правил та вжити трішки алкоголю. Хотілось розслабитися, ну і для сьогоднішньої нічної гри з Тимуром, яку я собі придумала потрібно бути достатньо відвертою та заглушити свою сором'язливість.

— Слухайте, а давайте зіграємо одну гру, — запропонував Сергій, коли ми сиділи на коврику біля каміну. — Я ніколи не…. — Він дістав пляшку текіли та поставив на стіл. — Надіюсь, всі знають правила цієї гри.

— Так, — в один голос сказали ми.

— Текіла? Після вина? — обурилась я. – Я і так сьогодні випила річну дозу. Хочеш, щоб вечір перетворився на “ відкачай Єву?”

— Я тебе відкачаю. Не хвилюйся, — прошепотів Тимур на вухо та поцілував за ним. Тіло відразу покрилось мурашками. Він вже досконало знав мої тендітні місця.

— Мені не дуже подобається ця ідея. Можливо придумаємо щось інше? — запропонувала я.

В мене вже був досвід подібної гри з Сергієм. Хоча минулого разу мені вдалось вийти сухою із води, а то його бажання було доволі відвертим, як для мене.

— Невже є що приховувати? — Сергій підморгнув очима та хитро посміхнувся.

Я зціпила зуби та гнівно поглянула на нього. Ліля проникливо дивилась на мене, задаючи німе питання “Про що це він?”. Звичайно, вона нічого не знає. Я і сама добре всього не пам'ятаю.

— Я так зрозумів, ми зараз багато чого дізнаємось один про одного, — сказав Тимур. — Цікавість пробирає до кісток. Починай, друже!

Сергій взяв зі стола чотири стопки та заповнив їх текілою. Я догадувалась, яке буде перше запитання, по його єхидному погляді в мою сторону.

— Я ніколи не напивалась до без пам'яті.

Хитрий кретин. Я ніколи нікому це не розповідала, хоча там і розповідати нічого. Практично нічого не пам'ятаю, лише кілька кадрів. Ми з ним співали на сцені, кричали, пили безперестанку, а потім його директор попросив залишити караоке за непристойну поведінку. А потім провал у пам'яті. Пам'ятаю лише те, як відкривала свої вхідні двері.

Не зволікаючи, я випила та зі стуком поставила стопку на стіл. Випили всі, хоча пояснення чекали мого, тому що я одна рідко коли вживаю алкоголь. А тут така новина.

— Що? — обурилась я.

— Ну-ну. Та що не вживає алкоголь, — сказав Тимур. — Завжди були сумніви на рахунок цього.

— Єво! Чому я нічого не знаю? Коли це було?

В мою сторону посипалось безліч запитань, лише Сергій мовчки дивився на мене та посміхався. Я відсторонилась від Тимура та сіла в позі лотосу.

— Я не свята та теж роблю необдумані вчинки. З того моменту я перестала вживати алкоголь. Це був вечір, коли ми розійшлись з Ігорем. Ти тоді поїхала до батьків, а я по звичці зайшла в караоке. Хотілось розслабитися і забути цей вечір. Ось я і взяла такий тайм аут, що практично нічого не пам'ятаю. Хоча дещо залишилось в моїй пам'яті, — я кинула свій погляд на Сергія.

— Не смій цього говорити, — крізь зуби сказав Сергій.

— Ну це ж гра. Ти сам почав, я тобі давала вибір, — я розвела руками, гордо налила всім текіли та підняла стопку.

— А стає доволі цікавіше, — Тимур потер долоні.

— Я ніколи не цілував хлопця в губи.

Ми з Лілею відразу випили. Тимур поставив стопку та коврик, а я з цікавістю спостерігала за Сергієм, який не поспішав. Але зібравши волю в кулак, він швидко перехилив стопку. Я задоволено дивилась на нього. Моя чорна сторона гордо насміхалась.

— Що? — Ліля округлила очі та повернулась до нього.

— Крихітко, що у вас за ігри були а цей вечір? — тихо сказав Тимур.

— Це не ігри, а маленьке сперечання, — тихо відповіла я та притиснулась до нього. Дві стопки текіли мене повністю розслабили, і ця гра стала приносити лише задоволення. — Зараз він все пояснить.

— В цей вечір я вирішив скласти компанію Єві та випити разом з нею. І коли ми вже були п'яні, я запропонував зіграти в одну гру. Моє бажання проти її. А я програв. Ось таке бажання було в нашої Єви.

— Це був такий пристрасний поцілунок, — я засміялась.

— Ага. Він цілий тиждень бігав за мною та намагався затягнути на побачення. Від цього флірту та кокетства ще досі хочеться блювати. Я ледь позбувся цього закоханого Ромео, — обурився Сергій.

— Ой, невже тобі не сподобалось? Якщо я не помиляюсь, ти був задоволений після цього поцілунку, — підколола його я.

— Ой, не видумуй! Як згадаю його язик, — він замовк та голосно проковтнув слину.

— До речі, а яке було твоє бажання? — з цікавістю запитав Тимур.

— Вийти на сцену та заспівати пісню в одній білизні, — сказав він.

— Це не так страшно, – додала Ліля. — Пам'ятаєш моє день народження? — вона махнула головою в мою сторону. — Танець на столі.

— Ага. Особливо, Каріну, яка роздяглася до трусів і махала своїми принадами перед всіма. А потім її відео попало в інстаграм.

— Зробила собі рекламу. Вона навіть не засмучувалась по цьому приводу.

— Ого. А воно ще залишилось там? Я б глянув, — сказав Тимур, дивлячись на мене.

Знала, що він знову провокує мене на ревність, тому не стала зациклюватися на тому. Прийде час, і я йому ще згадаю.

— Якщо ти так хочеш подивитися на неї, так попроси. Вона тобі не відкаже, — зі сарказмом сказала я. — А ще й покаже свій глибокий та широкий світ, в якому можна почути своє ехо.

Збоку я почула стриманий сміх Лілі та Сергія. Дивлячись одне одному в очі, нас огорнула гаряча пристрасть. Я відчула теплоту між своїх ніг, і мені до болі хотілось, щоб він торкнувся мене своїм язиком. Навмисно все це робить, тому що його збуджує моя ревність. Зовсім скоро ми з ним пограємося. І він навіть не уявляє, що на нього чекає.

Перевівши погляд, я посміхнулась до Лілі, даючи зрозуміти, що все добре і ми продовжили гру.

— Я ніколи не займався сексом втрьох, — сказала Ліля та наповнила стопки.

Я думаю Ліля навмисно задала це запитання, що б раз і назавжди поставити крапку над орієнтацією Сергія. Текілу випив лише Тимур, хоча мене це не здивувало.

— Судячи по тому, що поцілунку з хлопцем у тебе не було, то це було дві дівчини? — запитала я, піднімаючи брови вгору.

— Звичайно, хлопці мене не приваблюють, — він перевів погляд на Сергія.

— Ей, брат! Я ж сказав, що це була тупа гра. Ви мене тепер до кінця життя будете підколювати? — насупивши брови, запитав він.

— Майже, — сказала я.

— Ну що тепер моя черга, — сказав Тимур, наливаючи в стопку текіли. — Я ніколи не сидів у тюрмі.

Наші хлопці перехилили стопку. Ми з Лілею здивовано переглянулись, і я розвела руками. Потім перевела погляд на Тимура, чекаючи відповіді. Він притиснув мене до себе та легко поцілував в щоку.

— Ми з друзями катались на машині. Це була ніч, і ми досить голосно слухали музику. Нас зупинила поліція, ну і замість того, щоб сидіти мовчки, я почав вимагати адекватну причину того, за що вони мене зупинили. На щастя, ми були тверезі. Ну і за хамство, мене забрали у відділок та добу я провів у камері.

— Весело! — коротко сказала я.

— Ага. Весело мені було вдома. Батько забрав машину, права та і вільний час я проводив вдома за навчанням.

Потім послідували пояснення Сергія, який за розпиття алкогольних напоїв на дитячому майданчику попав на одну ніч в камеру.

Ми грали цю гру доти, поки не закінчився алкоголь в пляшці. Після того, Ліля зі Сергієм покинули нас і ми залишились наодинці.