Весь наступний день ми гуляли селищем, і лише під вечір повернулись в будиночок. Після вечері, ми сиділи біля каміну, обіймаючись та насолоджувались гарячим шоколадом. Вже завтра ввечері нам потрібно повертатися додому, в те буденне життя, у якому робота займає більшість часу. Обійми Тимура зігрівали мене. Тепло стало для мене чимось рідним та необхідним. Ця казковість огортала нас своїми крилами, і мені не хотілось покидати цю атмосферу неймовірної романтики.

Я дивилась на вогонь та вслухалась в хрускіт дерева. В цей момент я зрозуміла, що прийшов час розказати те, що турбує його серце. Відкрити таємницю моєї холодності та закритості. Не відвертаючи погляду від каміну, я почала свою розмову.

— Вперше я по-справжньому закохалась у двадцять років. Прекрасний романтичний відрізок мого життя, який залишився у пам'яті. Світле і чисте кохання без печалі і смутку. Без болі і страждань. Все було як у казці. Щастя переповнювало мене сповна. Кожного ранку я прокидалась із неймовірною радістю, що знову побачу його. Я все ще пам'ятаю його щиру посмішку, від якої божеволіло моє серце. І цей закоханий глибокий погляд, — я в одну мить перенеслась в минуле, туди де була по-справжньому щаслива.

Тимур відразу зрозумів, про що буде йти мова, відсторонився від мене та сів навпроти, беручи мої руки у свої. Я перевела погляд на нього та ледь посміхнулась.

— Але як ти вже здогадався — казка закінчилась. Все почалось після того, як в Римі ми відвідали казино. Після повернення додому він активно почав грати у покер. Ось тут і почалось моє пекло. Гра за грою, і не помітив як заліз у борги. Це були жахливі суми. Скільки я сил витратила на те, щоб вмовити його покинути цей світ. Але його обіцянки були лише на словах. Настільки втомилась від цього, що попри те, що сильно кохала його я поставила крапку в наших стосунках. Надіялась, що хоч це зупинить його, але я була настільки дурна та сліпа, що не помічала очевидного. І ось одного вечора він подзвонив до мене та запросив на побачення. Його голос був доволі стурбований, але я не звернула увагу, як і на те, що він прислав за мною машину, а не приїхав сам. Це було доволі дивно з його сторони, але надія, яку я отримала від його дзвінка затуманила мій розум. Надіялась, що він все усвідомив і хоче мене повернути, тим самим приготувавши мені сюрприз. Тільки зараз себе запитую: чому це все не зупинило мене? Я ж знала його стільки років.

Тимур уважно слухав мене, не говорячи ні слова. Руки сильніше стискали мої, даючи зрозуміти, що він поряд, і що його підтримка зі мною. Я перевела дихання та продовжила.

— Машина зупинилась біля одного із клубів. Я вийшла з машини разом із шофером, і ми зайшли всередину. Він йшов за мною, крок в крок, ніби боявся, що втечу. Цей чорний похмурий коридор ще досі в моїй голові. Освітлення практично не було, але я впевнено наближалась до дверей, які знаходились в кінці коридору. Я вже уявляла, що мене чекає неймовірний романтичний вечір, як ми помиримось та знову зізнаємось одне одному в коханні. Закріпимо наші почуття палким поцілунком, але це все було тільки в моїй бурхливій наївній уяві.

Я замовкла та перевела погляд на вогонь, який горів у каміні. Кілька хвилин, я дивилась туди, не наважуючись продовжити розмову. Тимур відчув моє занепокоєння та присунувся ближче. Його теплі долоні лягли на мої щоки. Я повернула голову до нього та закрила очі. Морально було важко знову опинитися в цьому проклятому місці, яке намалювало чорну печатку у моєму житті.

— Коли я відкрила двері, побачила трьох чоловіків, яким було близько тридцяти років. Вони сиділи за круглим столом, навіть не поглянувши в мою сторону, грали в покер. Я очима провела довкола, але його там не побачила. Двері голосно закрились, і в ту ж мить мною оволоділа паніка. Не розуміла, що відбувається, і на мої запитання, один з них показав пальцем на диван, який стояв збоку та сказав, щоб я замовкла та присіла. Була лише одна думка — це, що з моїм коханим щось сталось, але…

Я важко зітхнула та опустила очі вниз. Потрібно було перевести подих, перед тим як я скажу йому рокові слова, які почула в цей вечір.

— Він продав мене, — ледь чутно сказала я, не наважуючись поглянути Тимуру в очі. — Продав, щоб погасити чверть боргу.

Моє тіло затремтіло, і на очі виступили сльози. Не зволікаючи, Тимур міцно притиснув мене до себе. Закривши очі, я вдихала його аромат та старалась тримати сльози в собі. Так сильно вчепилась в його плечі, ніби шукала в ньому лікарство для своєї душі. Його серце шалено стукало, ніби, тільки що він пробіг марафон. Тимур мовчав, лише легко гладив мої плечі, міцніше притискаючи до себе. Через кілька хвилин він відсторонився від мене та поглянув поглядом, повного жаху та ненависті.

— Що вони зробили з тобою? — крізь зуби запитав він. Очі палали пекельною злобою, гнів був присутній в кожній його клітині.

— Вони лишень встигли розказати, як будуть гратися зі мною. Після цього заставили мене роздягнутися та танцювати для них. І коли я вже опинилась на цьому столі — прийшло моє спасіння, — я шморгнула носом. — Двері відкрились та зайшов один хлопець. Це був мій однокласник. Він, побачивши мене, відразу не зрозумів, що відбувається та попросив мене пояснити. Я йому розказала, що сталось. Після того, він вивів мене, завіз додому та пообіцяв мені, що сам розбереться в цій справі. Мене попросив не влазити. Вже через пару днів мого коханого знайшли у лісі напівмертвим. Більше я його не бачила. Якщо не помиляюсь, приїхали батьки, розрахувались з боргами та забрали до себе за кордон.

Найбільше я боялась побачити в його очах жалість, але на щастя там був присутній лише гнів та біль за мої страждання. Несприйняття цієї правди, яку він тільки що почув. Тимур нічого не запитував, щоб не тривожити мох спогади, лише міцно притиснув до себе. Я положила голову на його грудну клітку, відчувала його глибокі вдихи, божевільний стук серця. Він не знав, як реагувати на цю правду, що говорити. Боявся, що скаже щось лишнє, але мені і не потрібні його слова. Теплі обійми — це все, що необхідно.

— Довго не могла змиритися з цією болючою правдою. Закрилась в собі. Більшість часу проводила в ліжку. Батьки відразу помітили ці зміни. Намагались вияснити, що все ж таки сталось, але не вдавалось. Я розуміла, якщо не візьму себе в руки, вони викличуть психолога. А розповідати праву мені не хотілось. Ти собі не уявляєш, як було важко переступити через біль та почати жити все спочатку. Вдавати вигляд, що все добре, натягувати посмішку — це пекельні тортури, які пережила моя душа.

Я нікому не розповідала про свої почуття, про цей обтяжливий кислотний біль, але сьогодні мені, мабуть вперше, хотілось побути вразливою дівчинкою, яка прагне захисту.

— Єво! — він боляче видихнув моє ім'я. Відсторонившись від мене, Тимур провів рукою по своєму волоссі. — Пробач. Пробач, що змусив тебе розказати правду. Клята цікавість!

Я насупила брови та поклала долоні на його колючі щоки.

— Перестань! Я відкрилась тобі, тому що сама захотіла. Ти ні в якому разі не змусив мене цього зробити, — лагідно сказала я.

— Що мені зробити, щоб ти забула цей біль? — зворушливо запитав він.

Погляд повен смутку та страждань, які принесли йому мої слова.

— Ти вже все зробив. Ще в перший вечір, коли наші погляди зустрілись. Він став зціленням мого серця, а потім — спасінням. Навіть зараз, коли я розказала тобі про все це пекло, я не відчуваю нічого. Для мене це лише минуле, якого ніколи не викинеш зі свого серця. Погані спогади, невезучість, пекельна доля… Не знаю, як це назвати. Але тепер все закінчилось. Закінчились тортури, і я нарешті вільна від свого же страху.

Я закохано дивилась на нього, погладжуючи великим пальцем щоки. Потім взяла його долоню та положила в область свого серця, накривши своєю рукою.

— Воно живе, дякуючи тобі. Лише тобі, — тихо сказала я.

Я ніколи так відкрито не говорила про свої почуття, і взагалі була досить стриманою, але не з Тимуром. Він торкнувся неймовірних глибин в моєї душі, і перетворив жахливий світ на містичну казку.

Знову цей момент, який заставляє нас зізнатися одне одному в коханні. І цього разу я очікувала від нього ці три слова. Мені до болі хотілось відповісти взаємністю, але Тимур мовчав. В очах було помітне легке хвилювання та стурбованість. Він не поспішав з відповіддю. Щось турбувало його серце та заважало зробити перший крок, але прийде момент і нам потрібно буде поговорити відверто про наші почуття. З кожним днем ми стаємо ближче одне до одного. Почуття загострюються, і кохання поглинає нас. Справжнє кохання, без якого світ перестає існувати.

Натомість, Тимур притягнув мене до себе та поцілував. Невимушений поцілунок розігнав всі думки та заповнив серце пристрастю.