Коли Кейт розплющила повіки, її вітало холодне світло ранку, що проникало крізь вікно її спальні. Події минулої ночі нахлинули на неї хвилею жалю й гіркоти, кидаючи тінь на її й без того неспокійний розум.

Тяжко зітхнувши, Кейт підвелася, її серце було важким від тягаря таємниць, які вона носила. Вона не могла позбутися почуття зради, яке гризло її зсередини, усвідомлення того, що хлопець, якому вона колись довіряла, виявився саме втіленням темряви, від якої вона намагалася втекти.

Слова Дерека відлунювали в її пам’яті, жорстоке нагадування про правду, яку вона відкрила в бібліотеці. Вона ненавиділа його за те, що він зробив, за брехню, яку він видавав за правду, і обман, який він сплетив навколо неї, як павутина тіней.

Але серед гніву й гіркоти було також почуття смутку, глибокої скорботи через втрату дружби, яку вона колись розділяла з ним. Вона не могла не дивуватися, як усе дійшло до цього, як чоловік, якому вона колись довірила своє життя, став ворогом, з яким вона зараз зіткнулася.

З важким серцем Кейт перекинула ноги через край ліжка й підвелася на ноги, її голова кидалася від думок, що робити далі. Вона знала, що їй потрібно розповісти комусь про те, що сталося, довіритися тому, кому вона могла б довіряти.

І була лише одна людина, до якої вона знала, що може звернутися у скрутний час: Ендрю.

З почуттям рішучості Кейт підійшла до дверей і вислизнула в коридор, її кроки тихо лунали по полірованій дерев’яній підлозі. Вона знала, що знайде Ендрю в його кабінеті.

І справді, коли вона підійшла до дверей його кабінету, Кейт почула, як зсередини долинає ледь помітне пошкрябування пера по пергаменту. Глибоко вдихнувши, вона підняла руку й тихо постукала в двері, її серце калатало в грудях, поки вона чекала відповіді.

- Заходьте, — покликав Ендрю зсередини, звук був приглушений, але безпомилковий. З почуттям трепету Кейт штовхнула двері й увійшла до кімнати, її очі впали на постать Ендрю, що згорбилася над столом і зосереджено насупив лоб.

— Ендрю, — почала Кейт, її голос тремтів від емоцій, коли вона перетнула кімнату, щоб стати перед ним. — Мені треба з тобою про дещо поговорити.

Ендрю підвів очі від своєї роботи, його очі звузилися від занепокоєння, коли він помітив стурбований вираз обличчя Кейт.

- Звичайно, Кейт, — відповів він ніжним, але твердим голосом, коли жестом запросив її сісти навпроти нього. - Що не так? Ти виглядаєш засмученою.

Кейт опустилася в крісло, її руки тремтіли на колінах, коли вона намагалася знайти слова, щоб висловити хвилювання, яке вирувало в ній.

- Це про Дерека, — почала вона, її голос ледь перевищував шепіт, коли вона розповідала про події минулої ночі в бібліотеці.

Поки вона говорила, вираз обличчя Ендрю ставав дедалі серйознішим, а очі темніли від гніву й занепокоєння.

- Я знав, що з ним щось не так, — пробурмотів він напруженим від розчарування голосом. - Але я ніколи не думав, що він опуститься до чогось подібного.

Кейт кивнула на знак згоди, її серце було важким від ваги правди, яку вона відкрила.

— Я не знаю, що робити, Ендрю, — зізналася вона тремтячим від невпевненості голосом. - Я відчуваю себе такою розгубленою.

Ендрю простягнув руку й узяв її руку, його дотик став заспокійливим якорем у бурі емоцій, що вирувала в ній.

— Ти не одна, Кейт, — пробурмотів він, і його голос був сповнений непохитної переконаності. - Я розберусь з ним. Ти в безпеці.

І коли вони сиділи разом у тихому затишному кабінеті Ендрю, Кейт відчула, як спокій охопив її збентежену душу. Бо в присутності професора вона знала, що знайде в собі сили протистояти будь-яким випробуванням, які чекають попереду, озброєна знанням, що вона не самотня у своїй боротьбі з темрявою, яка загрожувала поглинути їх усіх.

                                                                      ***

Наступний день світав із відчуттям очікування, коли Кейт та Ендрю прямували до зібрання Культу тіней. Велич події була очевидна з моменту, коли вони прибули, величний фасад окремої офіційної зали культу вимальовувався перед ними, як фортеця темряви.

Коли вони увійшли всередину, Кейт не могла не відчути благоговіння перед розкішним оточенням. Великий зал палав світлом свічок, мерехтливе полум’я відкидало танцюючі тіні на стіни, прикрашені стародавніми гобеленами та вигадливими фресками із зображеннями сцен темної магії та заборонених ритуалів.

Повітря було насичене запахом ладану та екзотичних спецій, що змішувався з насиченим ароматом вишуканого вина та розкішних делікатесів, розкладених на вишукано прикрашених столах, що стояли в кімнаті. Очі Кейт розширилися від подиву, коли вона побачила це видовище, її серце калатало від хвилювання від перспективи того, що чекало попереду.

Поруч з нею Ендрю заспокійливо стиснув її руку, його присутність стала міцним якорем у вихорі емоцій, що охопив її. Завдяки його підтримці Кейт відчула, як у ній зароджується нова сміливість, рішучість протистояти будь-яким випробуванням, які чекають попереду.

Разом вони пройшли крізь переповнений зал, пробиваючись крізь натовпи членів культу, які зібралися, щоб обговорити плани та амбіції своєї організації. Кейт не могла не відчути трепету, дивлячись навколо на обличчя тих, хто колись був її товаришами, їхні очі сяяли сумішшю очікування й запалу.

Але серед моря замаскованих облич і вкритих фігурами була одна присутність, яка виділялася над усіма: Орі. Вона стояла на чолі кімнати, її владна присутність кидала тінь на процес, коли він звертався до зібраних членів чітким і сильним голосом.

Поки Орі говорила, Кейт звернула увагу на неї, її погляд був прикутий до її величної фігури, коли вона окреслювала плани культу на майбутнє. Незважаючи на сум'яття, яке вирувало в ній, вона не могла заперечувати силу й харизму, які виходили від Орі, силу природи, яка, здавалося, захоплювала всіх, хто стояв перед ним.

Ендрю стояв біля неї, його хватка на її руці з кожною миттю міцнішала, поки вони уважно слухали слова Орі. Разом вони були маяком сили посеред темряви, символом непокори силам, які прагнули їх розірвати.

І коли зустріч наближалася до завершення і члени культу почали розходитися, Кейт відчула почуття гордості, яке зародилося всередині неї. 

З рукою Ендрю, яка міцно стискала її руку, Кейт відчула, як у ній знову розквітає надія, рішучість сміливо й переконано протистояти будь-яким випробуванням, які чекають попереду. Бо в серці темряви вона знала, що світло дружби та вірності завжди буде яскраво сяяти, спрямовуючи її шлях вперед крізь тіні, які ховалися за кожним кутом.

Коли зустріч Культу Тіней підійшла до кульмінації, приглушене очікування наповнило великий зал, коли учасники почали знімати свої маски. Кейт із поєднанням цікавості й трепету спостерігала за тим, як постаті в плащах навколо неї відкривали свої обличчя, а їхні особи більше не були оповиті таємницею.

Коли маски знялися, серце Кейт забилося, коли вона побачила знайомі обличчя серед натовпу. Були люди, яких вона колись знала, обличчя з її минулого, які, як вона вважала, давно зникли. Дехто дивився на неї з впізнанням, їхні очі широко розширювалися від здивування, побачивши її серед своїх рядів.

Серед них Кейт помітила обличчя, які бачила на вулицях Віллоу-Крік, повз які вона проходила, не замислюючись. Але тепер, побачивши їх тут, серед членів Культу Тіней, вона не могла не відчути, як її охоплює почуття неспокою.

Поруч з нею Ендрю міцніше стиснув її руку, коли він теж побачив знайомі обличчя в натовпі.

— Впізнаєш когось? — прошепотів він, його голос ледь перевищував бурмотіння, коли він оглянув кімнату.

Кейт кивнула, її очі перебігали з обличчя на обличчя, намагаючись зрозуміти, що вона бачить.

- Деяких з них, — відповіла вона, її голос ледь перевищував шепіт, намагаючись сприйняти одкровення. - Але я ніколи не уявляла, що вони будуть частиною цього.

Поки вона говорила, погляд Кейт упав на одну постать, жінку з пронизливими блакитними очима та суворим виразом обличчя, від якого в неї пройшли мурахи. Це була місіс Рейнольдс, її колишня сусідка та довірена особа, жінка, яка колись була для неї як друга мати.

Коли Кейт боролася з шоком, побачивши знайомі обличчя серед членів культу, вона раптом почула голос, від якого у неї пройшов холодок. Це знову була Орі, лідерка Культу Тіней та її наче подруга, її голос лунав чітко й сильно, коли він звертався до зібраних членів.

- Ласкаво просимо, мої брати і сестри, — почала Орі, її голос був сповнений почуття влади, яке привернуло увагу всіх, хто стояв перед нею. - Сьогодні ми стоїмо об’єднані в нашій меті, пов’язані між собою темрявою, що тече нашими венами.

Поки Орі говорила, Кейт відчула, як її охоплює жах, відчуття падіння в животі, коли вона слухала її слова. Колишня подруга навіть не дивилась у її сторону.

І тоді це влучило в неї, як блискавка. Голос, який вона почула, був тим, який вона знала надто добре, голос, який переслідував її кошмари та сповнював її страхом. 

Коли владний голос Орі заповнив великий зал, Кейт відчула, як холод пробіг по її спині, почуття тривоги огорнуло її, як задушливий плащ. ЇЇ слова були наче отрута, пронизана злобою й обманом, коли вона говорила про плани культу на майбутнє та темряву, яка чекала попереду.

- Мої брати та сестри, — почала Орі, її голос був низьким і дзвінким, відбиваючись від стін кімнати з моторошною інтенсивністю. - Ми стоїмо на порозі нової ери, часу темряви та невизначеності. Але не бійтеся, бо ми обрані, ті, хто принесе світанок нової ери.

Слухаючи промову Орі, Кейт не могла не відчути, як її охопило почуття недовіри. Це була не та Орі, яку вона колись знала, добра й ніжна душа, яка була її другом дитинства. Це було щось зовсім інше, перекручена версія дівчини, яку вона колись кохала.

- Ми — тіні, що ховаються вночі, ті, хто крокує стежкою темряви без страху чи вагань, — продовжувала Орі, і її голос ставав усе сильнішим із кожною миттю. - І наша доля — вступити в нову епоху темряви, відкинути кайдани минулого й прийняти силу, яка криється в нас.

Поруч з нею Ендрю міцніше стиснув її руку, коли він теж прислухався до слів Орі, вираз обличчя його темнішав з кожною миттю.

- Це божевілля, — пробурмотіла Кейт собі під ніс, її голос був відтінком гніву й недовіри. 

Ендрю міг лише кивнути на знак згоди. Він розумів, що її серце було важким від тягаря правди, яку їй розкрили. Вона ніколи не могла уявити, що Орі може бути здатна на таку жорстокість, таку бездушність до ближнього. Її ніби поглинула темрява, яка тепер оточувала його, не залишивши нічого, крім лушпиння людини, якою він колись був.

- І тому я кажу вам, мої брати і сестри, — проголосила Орі, і її голос звучав від відчуття остаточності. - Прийміть темряву, яка криється всередині вас, адже це ключ до розкриття вашого справжнього потенціалу. Разом ми переможемо наших ворогів і будемо правити цим світом залізною рукою, тому що ми — Культ Тіней, і наш час настав. 

Коли голос Орі пролунав великою залою, Кейт відчула, як страх накрив її, як важка ковдра. Здавалося, що повітря стало холоднішим, тіні в кутках кімнати подовжувалися, коли Орі говорив про плани культу на майбутнє.

- А тепер, мої брати і сестри, — промовила лідерка, її голос набув похмурого відтінку, від якого у Кейт пройшли мурашки. - Ми повинні підготуватися до найважливішого ритуалу з усіх, ритуалу, який зміцнить наш зв’язок із темрявою та забезпечить нам місце володарів цього світу.

Коли тягар слів Орі впав, Кейт відчула, як мурахи пробігли по її спині, її серце калатало в грудях від передчуття. Вона знала, що будь-який ритуал, який запланувала Орі, буде темним і небезпечним, свідченням глибини темряви, яка поглинула його.

Біля неї Ендрю міцніше стиснув її руку, вираз його обличчя був серйозним, коли він слухав слова Орі.

— Все гаразд. — прошепотів він, і його голос ледь перевищував бурмотіння, коли він оглянув кімнату.

Кейт змогла лише похитати головою у відповідь, її голова кидалася від думок про те, до чого може призвести ритуал. Вона знала, що як би це не було, це буде небезпечно, можливо, навіть смертельно для тих, хто бере участь.

- І тому я кажу вам, мої брати і сестри, — продовжила Орі, і його голос відбивався від стін кімнати з моторошною інтенсивністю. - Приготуйтеся до найвищого випробування на вірність, бо незабаром ми вирушимо у подорож, яка підштовхне нас до самих меж нашої сили та рішучості.

Коли слова Орі зависли в повітрі, Кейт відчула, як темна хмара накрила неспокій. Вона знала, що будь-який ритуал, який він запланував, буде небезпечним, можливо, навіть смертельним для тих, хто в ньому бере участь. 

Коли промова Орі наближалася до кінця, Кейт відчула полегшення, швидкоплинну мить перепочинку серед бурі емоцій, що вирувала в ній. Але навіть коли вона намагалася відкинути свій страх і невпевненість, вона знала, що битва далека від завершення.

За підтримки Ендрю Кейт піднялася на ноги, її серце калатало в грудях, коли вона готувалася протистояти Орі та розкрити правду про його перетворення. Бо в серці темряви вона знала, що світло правди завжди буде яскраво сяяти, спрямовуючи її шлях вперед крізь тіні, які ховалися за кожним кутом.