В приймальні директора, крім, як завжди, зібраної та серйозної Саманти, сиділа магістр Фрок. Жінки тихо про щось перемовлялися, розглядаючи папери на столі.

- Доброго дня, мені сказали, що директор мене шукав?, - Морана в очікуванні зупинилась біля дверей. Алекс залишився чекати на дівчину в коридорі, тому вона зайшла сама.

- О, Морано, ходімо, - посміхнулась Лоранда, підіймаючись з крісла для відвідувачів. - Мене також запросили для розмови, тільки тебе й чекала, щоб разом зайти.

Саманта повідомила архимагістру про відвідувачів і, кивнувши, що можна заходити, показала на двері та повернулась до роботи.

Директор Тордон привітав Лоранду з Мораною і вони зайняли зручні крісла біля його столу.

- До мене сьогодні навідувався старший слідчий з служби охорони, - почав розповідати старий чародій. - Вони дуже хотять поспілкуватись з тобою, Морано.

- А що сталось? Навіщо я їм?, - дівчина здивовано вигнула брову.

- Ви пам'ятаєте серію ритуальних вбивств, що сколихнула місто в минулому році?, - співрозмовники директора синхронно кивнули, погоджуючись. - Так от, весь цей час розслідування продовжувалось. Більше жертв, пов'язаних з цією справою, не виявили, але всі добре розуміли, що ланцюжок ритуалів незавершений. Слідчі перевірили всі можливі варіанти і все вказує саме на підготовку до чогось масивного, наші магістри, які допомагали в перевірці та пошуках матеріалів, знайшли декілька варіацій подальшого використання зібраних органів жертв. Швидше за все, ритуал, який має стати завершальним в цій справі, пов'язаний з єднанням магічних сил, через жертвоприношення. Кожен елемент, зібраний до цього малими ритуалами, стане провідником певної здібності центральної жертви, для повноцінної концентрації потоку, при передачі сил вбивці.

А тепер детальніше, чому хотять поговорити саме з тобою... Нещодавно, один з стажерів-охоронців, якого задіяли в розслідуванні, звернув увагу на цікавий факт, який потягнув за собою ряд нових перевірок і змусив зробити, невтішні для нас, висновки: якщо скласти перші літери імен всіх жертв, ми отримаємо слово "Морана".

Студентка сіпнулась, почувши своє ім'я в тексті розповіді директора, поруч з описаними ритуалами та згадкою про жертв. Лоранда стисла руку темної чародійки в заспокійливому жесті підтримки, але Морана не нервувала, перший момент неочікуваності промайнув швидко і на обличчі дівчини не проступило більше ніяких емоцій.

- Вибачте, але ж однією з жертв була Зорана Немфілд, - здивовано перепитала магістр Фрок.

- Так, але в ритуалі привітання новонародженого Силами Всесвіту, коли дають дитині ім'я, дівчинку назвали Амонарія Зорана Немфілд, але перша частина імені ніколи не подобалась Зорані і її перестали використовувати, вписуючи лише в офіційні документи. Така точність, в орієнтуванні вбивці, в дрібницях життя жертв, ще більше насторожує, - продовжив архимагістр Тордон, вглядаючись в холодні очі студентки. - Крім того, переглянувши всі записи на кристалах пам'яті та в матеріалах слідства, охоронці визначили, що всі жертви були приблизно одного віку з тобою, мали схожу статуру, пряме чорне волосся... вбивця підбирав жертв схожих на тебе, дівчинко.

І ключовим моментом, що схилив всіх саме до цієї версії, стало те, що в усіх пентаграмах, під час вбивств, використовувалось зображення-комбінація сили темного мага, природника-універсала та іскри магії драконів. Спочатку всі вважали, що це заклик до всіх основних напрямків стихій та своєрідне екранування від стороннього втручання в момент вбивства, але все виявилось і простіше, і важче, одночасно... цей символ - печать твоєї сили, через яку вибудовувався прямий канал зв'язку з тобою, Морано... тобто, вбивця одразу перенаправляв частину еманацій смерті до тебе і ти, як би це точніше сказати, умовно була присутньою на всіх ритуалах.

- Виходить, що наступною жертвою має стати Морана?!, - магістр Фрок сильніше стиснула руку дівчини.

- Швидше за все - так, - кивнув директор, - всі факти вказують саме не це: ім'я дуже своєрідне, не чув раніше таких в нашому регіоні, та й підібраний типаж жертв, в комбінації з печаттю унікальної сили, говорять про те, що полюють на Морану.

- Визначили, хоч орієнтовно, коли мене будуть вбивати?, - рівним голосом поцікавилась студентка.

- Лише орієнтовно, - зітхнув директор Тордон. - Для такого ритуалу потрібно, щоб співпав ряд зовнішніх факторів, всі, хто досліджував зібрану інформацію, схиляються до того, що визначальними елементами є повня та тонка грань між нашим світом та потойбіччям. Всі думають, що саме через це вбивця спинився, він заморозив органи жертв в стазисному стані і тепер просто очікує сприятливих умов.

- Хм, чому ж на Морану не напали в Ніч Смерті?, - здивовано запитала Лоранда. - Умови наче ж всі підходили.

- Не знаю, слідчі схиляються до варіанту, що проведення ритуалу було неможливим через те, що Морана провела три дні, які припали на повню під час святкування, в родинному колі і постійно була під захистом.

- Можливо вони праві, - кивнула дівчина, - крім родичів та односельців, вдома біля мене в ті дні постійно був Чорний, він перевертень, що оберігав мене, поки я росла, і мама приходила на саму Ніч Смерті.

- Так всі наші легенди дійсно правдиві..., - архимагістр аж нахилився вперед, вглядаючись в обличчя дівчини.

- Можна і так сказати, я сильно не розпитувала, - кивнула Морана.

- Добре, з цим зрозуміло, на рахунок найближчого вдалого моменту, - продовжила магістр Фрок, повертаючись до актуальної теми, - повня і тонка грань співпадають на Белтейн! Наступний такий момент буде аж влітку.

- Так, саме через це слідчі хотіли б, як найшвидше, переговорити з Мораною, - погодився директор.

- Я планую поїхати на святкування додому на декілька днів, можливо і в цей раз всі ці моменти з ритуалом обійдуть мене стороною..., - почала було Морана.

- Можливо, але ризикувати ніхто не буде. Такий варіант розвитку подій розглянули, він навіть найбільш вигідним вважається, адже дійсно на Ніч Смерті вбивця не зміг тебе дістати, саме коли ти перебувала під захистом рідних, - відповів архимагістр, - але тобі в супровід, для охорони, хотять виділити додаткових бійців. І з цим навіть не сперечайся.

- Я теж поїду, - підібралась Лоранда.

- Це зайвим не буде, - кивнув погоджуючись директор Тордон. Чоловік зняв бузкову горошину-кристал з браслету на своїй руці і протягнув її Морані, - ось, для постійного зв'язку. Мені на день народження Бромнеус привіз у подарунок декілька десятків таких. Він дуже нахвалював тебе і розповів про поради, які ти їм дала, вони зараз активно їх використовують і, ближче до кінця року, планують запустити готові стаціонарні кристали зв'язку в продаж. Так що я знаю, що ти вмієш користуватися цими перлинами.

- Дякую, - Морана прийняла подарунок директора, закріпивши кульку на своєму браслеті, серед активних кристалів.

- Сходи завтра у відділок, поспілкуйся з слідчими, - сказав архимагістр студентці, проводжаючи своїх відвідувачів до дверей.

Морана кивнула і вони з магістром Фрок покинули кабінет директора.

В коридорі Алекс так і підпирав стіну біля дверей приймальні, очікуючи на Морану. Магістр Фрок незадоволено зсунула брови, побачивши юнака.

- Зайдеш до мене завтра після пар, я з тобою до відділку піду. А зараз мені з Самантою ще дещо по розкладу обговорити потрібно, - сказала жінка Морані і повернулась до приймальні.

Алекс підійшов до дівчини, вже досить звично обіймаючи її:

- Бачу і магістра запросили на розмову. Щось серйозне?

- Певно, що все таки так, - кивнула Морана, - є вірогідність, що мене хотять вбити...

- Що ти таке кажеш?!, - шоковано зупинився Алекс, притягуючи дівчину до себе і уважніше розглядаючи її обличчя, певно сподівався, що все це невдалий жарт.

- Пішли до гуртожитку, я всім одразу розповім, не хочу повторюватись.

- Окей, пішли, - Алекс спробував торкнутися губ Морани поцілунком, але дівчина легко відсторонилася і юнак, зітхнувши, відпустив її зі своїх обіймів.

Морана стисла рожеву кульку на своєму браслеті і прикривши очі звернулась через хвилину до Трояни:

- Ми скоро будемо в гуртожитку, є розмова... так, в нашій кімнаті... ммм, ну добре...

Як виявилось, розмовляти, через переговорні кристали, можна було і без візуалізації співрозмовника. Такий метод забирав менше часу та енергії, необхідно було просто, закривши очі, уявити того з ким хочеш поговорити і направити ниточку зв'язку від свого кристала до його пари.

- Що там, - поцікавився Алекс.

- Пішли ще морозива візьмемо, - спробувала посміхнутись Морана, - вони все таки в нашій кімнаті і просили прийти через годинку.

- Зрозуміло, - Алекс задоволено повернув руку на талію дівчини, - я тільки за. Можемо навіть до мене в кімнату піти, Старк на побачення збирався...

- Ні, - Морана категорично хитнула головою. - Мене влаштовує наш статус близьких друзів, вибач.

- Я думав, що в мене буде шанс після весілля магістра, - Алекс легко провів вільною рукою по щоці темної чародійки.

- От розберусь з цією загрозою смерті, дізнаємось, що зміг вирішити Деміан, а головне - розморозимо мої емоції, - от тоді і подивимось що і як буде - сказала Морана і пошепки додала, - Алекс, я не розглядала тебе як партнера, вибач, і те що тіло реагує позитивно на твою ніжність, не змінює того факту, що я нічого до тебе не відчувала, коли була живою всередині, і тим паче не маю ніяких почуттів зараз...

В очах юнака промелькнула темрява, він з силою притягнув до себе дівчину і з якимось відчаєм поцілував її, гарячим довгим поцілунком, показуючи цим весь свій розпач і надію.

- Вибач, не стримався, - відсторонившись сказав Алекс, - я все одно сподіваюсь на позитивне вирішення всіх цих питань... на нашу користь!... і чекатиму стільки, скільки тобі буде потрібно. Але думаю все визначиться набагато швидше.

Після цих слів чародій заусміхався і знову став тим веселим та активним другом, яким його й сприймала завжди Морана. Дівчина хитнула головою, замислившись про те, що певно не всі душевні проблеми Алекса зміг вилікувати магістр Гократаніель, адже не може просто так різко змінюватись настрій у людини і все частіше танцювати темрява в очах.

Молоді люди вирушили в сторону парку за морозивом, годинку все таки потрібно було ще десь погуляти...