Перші промені сонця пробивались крізь шибку, кружляли з пилинками в повітрі та падали на поверхню старого дубового столу, який змайстрував ще дід Хальві, після того, як привів молоду дружину у батьківський дім.

За стінами будинку все прокидалось, після довгої ночі Белтейну, і вітало початок нового дня. Звуки природи перемішувались з глухим стуком палиць, з якими тренувались охоронці-бойовики, що відмовлялись лягати спати до від'їзду, після того, як втратили вчора з поля зору об'єкт охорони. 

Чорний підійшов до знахарки і поцілував її, ніжно обійнявши. Перевертень вирішив потренуватися з охоронцями і вийшов на двір. Після короткої розмови, яка відбулась між чоловіками, з двору знову почали лунати звуки ранкового тренування.

- Так тепер ти нам можеш розповісти детальніше про своє вчорашнє зникнення?, - тітка Хальві розлила запашний чай з травами, який мав подарувати бадьорість на весь день, і поставила філіжанки перед Мораною та її наставницею.

- Можу, - кивнула Морана, - я дійсно хотіла побути трохи на самоті. Сховалась в загаті і насолоджувалась спокоєм. Я знала, що ти пам'ятаєш про цю мою схованку, так як неодноразово приходила за мною туди влітку.

- Хм, я навіть не подумала тоді про неї, - сумно хитнула головою тітка, - нас так залякали тими подіями в місті, ще й цей нервовий маг-охоронець, що розвив паніку і з криками "я її не можу знайти, вона мертва", так збивав з думки, що ми реально не знали куди бігти.

- В мене теж викликало занепокоєння твоє довготривале зникнення, - магістр Фрок крутила в руках чашку з відваром, розглядаючи пар, що підіймався над філіжанкою, - я знала, що ви вже вивчали на магії ілюзій короткотривалі мороки, що дають можливість відвести погляд оточуючим, вони енергозатратні, але з твоїм резервом це не проблема. Але коли через пару хвилин я зрозуміла, що так і не відчуваю тебе, то теж розгубилась.

- Коли я була біля загати, то звуки навколишнього світу вже були досить тихими, а потім вони зовсім зникли, наче темрява, яка ставала все щільнішою, їх поглинула...

- Моро, хто був з тобою?, - Лоранда підняла погляд від танцюючого пару, що виписував піруети над горнятком, і уважно глянула в очі своєї студентки.

- Алекс..., - майже пошепки відповіла дівчина.

- Дитино, але ж ти не хотіла з ним бути, - сплеснула руками тітка.

- Не хотіла, - ще тихіше промовила темна чародійка, - але він зараз постійно поруч, моя сила його не відштовхує і... мене тягне до нього в фізичному плані. Я точно знаю, що не кохаю його, в снах біля прірви я це добре розумію, але в реальності, коли емоції зникають, їх місце намагаються зайняти яскраві відчуття від такого спілкування, от я і підпускаю його постійно до себе, хоча і не хочу цього...

- Ви... ви вже були близькими?, - тітка Хальві стисла руку Морани, заглядаючи в очі своїй дівчинці.

- Ні, але я вже готова була піддатись цим відчуттям, - відповіла некромантка, розглядаючи стіл перед собою, - вони такі сильні, настільки яскраві та п'янкі, це навіть важко передати... але я не хочу поєднувати свою долю з чоловіком, якого не кохаю.

- Я от думаю, невже це Алекс Пелену абсолютної Темряви накинув, - Лоранда перевела розмову в практичне русло. - Він хоч темний чародій, але його рівня та знань явно недостатньо для таких чар... певно все таки вплив був зі сторони, просто Алекс підпав під дію заклинання разом з Мораною.

- А що та пелена робить?, - поцікавилась Хальві. - Маг-охоронець наче щось про заборонену магію казав.

- Пелена абсолютної Темряви відрізає частинку простору від світу живих, чародії, які потрапляють в зону її дії стають маріонетками, що бездумно виконують розпорядження темного мага, для звичайних людей вона ще небезпечніша, були випадки, коли вони не переживали вплив цього заклинання, або виходили з під його дії безумцями... а для темних магів ця пелена як дурман-трава, вона насичує їх, дає відчуття ейфорії і всесильності... саме через всі ці фактори, її віднесли до забороненої темної магії.

- Хм, ну тоді стає зрозумілою поведінка дітей, яких і так тягнуло один до одного, - кивнула Хальві.

- Так то воно так, але тепер потрібно дізнатись звідки ці чари взялись і для чого наводились, - продовжила аналізувати нічну пригоду напівсукуб. - Моро, а твоя матір до цього може бути причетною?

- Ні, - темна знову похитала головою, - саме її слова, які я почула, нагадали мені про Деміана і, завдяки їм, я змогла знову нормально контролювати свої думки та дії.

- Ну що ж, - зітхнула Лоранда, - значить це все дійсно може бути пов'язане з вбивцею. Певно він не зміг підібратись до тебе, бо Алекс був поруч в зоні дії чар, а ми всі неподалік за пеленою крутились, розшукуючи тебе. От цей звір і відступив, знову так і не напавши.

- Потрібно зробити амулет з пилом белинь-квітки, - сказала Хальві. - Вона лише в ніч Белтейну розцвітає і наступної ночі знову закривається. Але такий амулет захищає від прямого лихого впливу.

- Так, можна спробувати, - кивнула Лоранда, - я теж чула цю легенду про белинь-квітку, яку дівчата на світанку після Белтейну шукати ходять. Там наче людина сама має її зірвати і пил зсипати у відвар, в якому омиє потім обличчя для вроди. Потім ще амулет, що на Вдачу заговорений, занурити у той відвар потрібно, і тоді, якщо велике горе чи біда має статися, то основну частину поганої енергії на себе цей амулет візьме і допоможе своїй господині, пом'якшуючи життєве випробування.

- Давно, коли я була молодою, - почала розповідати тітка Хальві, - ми з дівчатами бігали шукати чарівну квітку на ранковій зорі, після святкування Белтейну, але щороку наші спроби були невдалими. Старі люди казали, що вона покаже себе лише тому, хто дійсно потребує її захисту.

І от, одного року, ми знову з сміхом та жартами прийшли на поляну, де росла белинь-трава. Тут моя подруга замовчала на півслові і зачаровано стояла розглядаючи щось перед собою, всі перевели погляд у той бік, куди вона дивилася, і ми побачили неймовірної краси квітку, її пелюстки здавались живим полум'ям, яке танцює, пристрасно переплітаючись з вітром. Ніхто з нас не міг навіть кроку ступити по напрямку до цього дива природи, а подружка змогла... вона, тихо ступаючи босими ногами по ранковій росі, наче підпливла до белинь-квітки, обережно зірвала її і віднесла додому, де приготувала потрібний відвар. Того ж року, влітку, вона поверталась додому з лісу, коли почалась сильна гроза, блискавка вдарила в дерево, яке росло прямо біля стежини, перед нею, а амулет, що виготовила вона з пилом белинь-квітки, розсипався прямо на її шиї.

- Хм, значить правду говорять легенди, - кивнула свохм думкам Лоранда, - тоді точно потрібно йти.

- Добре, тоді беремо охоронців з собою і всі разом до лісу йдемо, я знаю неподалік дві галявини, де белинь-трава росте, там і пошукаємо квіти, - завершила розмову Хальві і, допивши відвар, піднялась з-за столу.

Маг-охоронець звісно ж не зрадів перспективі прогулянки до лісу, перед дорогою у місто:

- Я категорично проти таких прогулянок. Вчора могло статись лихо і, в результаті всього, звинуватили б мене, так як саме я відповідаю за безпеку студентки Початкової академії магії та ілюзій в цій подорожі.

- Але амулет зараз необхідний Морані, стільки всього відбувається поганого, що я хотіла б захистити свою дитину додатково, - Хальві незадоволено розглядала впертого молодика, вперши руки в боки.

- Я добре знаю, що йому дали чіткий наказ просто охороняти дівчину і він не може давати розпоряджень що до її дій під час візиту до родини, - повторила Лоранда, майже дослівно, фразу, яку вже говорила вчора перед святом.

- Так, ви праві, тому ми йдемо з вами. Але це не відміняє самого факту мого незадоволення цією авантюрою, - похмуро кивнувши, чоловік покликав напарників і вирушив за непосидючими відьмами та перевертнем за міфічною белинь-квіткою.

При виході з селища їх наздогнали Марко з Алексом. Видно було, що хлопці знаходяться в певному напруженні, яке могло виникнути після суперечки між ними. Темна чародійка глянула на Марка, поглядом запитуючи чи все нормально, але той лиш хитнув головою, щоб не звертала уваги, прошепотівши «все гаразд". Блондин ж спочатку відводив погляд від Морани, але на узліссі наважився поговорити з дівчиною:

- Моро, ти на мене сердишся?

- Ні, - темна хитнула головою, - ми потрапили під дію пелени, відчуття загострились, твоєї вини в цьому не має. Я добре знаю як ти до мене ставишся і все, що відбулось там, було логічним на той момент. Я навіть вдячна тобі, що стримався і зміг контролювати свої бажання, думаю ми жалкували б потім, що все сталось саме так.

- Я б не жалкував, тому що кохаю тебе, - прошепотів Алекс, - але для мене важливішим є достукатися до твоїх почуттів, а не просто заволодіти тілом...

- Я це зрозуміла, дякую, - повторила чародійка. Подібна розмова вже була між ними в академії, тому розвивати тему далі темна не захотіла.

Хлопець трохи помовчав і продовжив розмову, змінивши тему.

- Моро, ти певно помітила, що на останній парі з некромантії мене не було, - сказав Алекс і, дочекавшись стверджувального кивка від співрозмовниці, продовжив, - я попередив магістра куди планую піти і мене відпустили. Ось тримай, - хлопець простягнув темній маленьку коробочку.

- Що це?, - дівчина відкрила подарунок і розглядала дві гарні заколки, що були виконані у вигляді чорних павучків з блакитною та зеленою перлиною, що майстерно вбудували в їх тільця.

- Магістр Фрок сказала, що після поїздки до гномів, ти повернула їй перлини-телепорти. Ми з нею спілкувались, після вашої поїздки, що до нашої з тобою дружби, виникла навіть невеличка суперечка... але то таке, головне, що і вона і я дуже хвилюємося про тебе, і ми зійшлись на тому, що тобі потрібен додатковий захист, тому я забрав ці кульки у магістра, вона підтримала мій задум і взяла участь в його реалізації... ми вирішили замовити виготовлення цих прикрас для тебе і подарувати сьогодні ввечері, на святкуванні Початку нового року, але після нічних пригод я подумав, що краще віддати тобі їх зараз. Тоді я якраз ходив забирати подарунок, так як майстер прислав звістку, що термінової їде до родичів, щось там екстрене сталось, і він хотів без затримок передати замовлення протягом найближчої години.

Морана подивилась на Лоранду і побачивши стверджувальний кивок від магістра, подякувала їй та Алексу за щедрий подарунок.

Маг-охоронець підійшов до темної чародійки і провів рукою над подарунком, пильно приглядаючись до павучків у коробці. Після перевірки чоловік мовчки кивнув головою і пішов далі, перевіряючи простір навколо групи.

- Магія на них така сама, яка була і на момент поїздки до гномів, - Лоранда підійшла до дівчини і заколола прикраси їй у волосся, - одна перлина перенесе тебе до академії, у мій кабінет, інша - дасть можливість перейти мені до тебе порталом.

Тітка Хальві та Марко переглянулись і приєднались до обговорення, щиро висловлюючи свою вдячність магістру та Алексу, який, як виявилось, і придумав такий хороший подарунок для Морани. Хлопець запам'ятав павучка, якого виготовила подруга, для захисту від негоди, і замовив дуже схожі прикраси для волосся, сподіваючись, що вони сподобаються дівчині.