Ввечері Морана підготувала схеми для завтрашньої пари з креслення просторових конструкцій, пентаграми вийшли, як завжди, чіткими та пропорційними. Лекції в академії завжди перекликались одна з одною, тому підготовлені пентаграми можна буде використовувати на практиці з некромантії, під час короткотривалого пробудження немертвого. На минулій лекції з креслення студенти готували гексаграми, які використовували сьогодні, практикуючи віщування через плоть живих істот. Значно спрощувалась робота й для тих, хто систематично вивчав рунопис, на цих заняттях постійно розбирали необхідні комбінації символів та печатей для проведення ритуалів на інших предметах.

 Тільки-но дівчина вирішила почитати анатомічний довідник, щоб детальніше розібратись в синтезі клітин, для пари по цілительству, як за хвилину в кімнаті стало досить людно. Трояна та Борей прийшли в компанії Алекса та Старка. Від молодих людей віяло морозом та позитивом, після вдалого святкування. Два блондини нахабно завалились на ліжко Морани, щоб не заважати друзям сидіти обійнявшись вдвох на половині Трояни. Морану затисли з двох сторін, а Алекс ще й руку за спину просунув, притягуючи дівчину до себе.

- Вам двох стільців не вистачило в кімнаті?, - поцікавилась скривившись чародійка.

- Ми з вулиці, замерзли, а ти така тепла, - промуркотів їй на вухо Алекс.

Морана потягнула носом, наблизившись до обличчя юнака, чим той одразу скористався і швидко поцілував її.

- Фу, ви що п'яні?, - темна відхилилась від Алекса, але з іншого боку Старк, від якого теж несло алкоголем, поклав їй голову на плече.

- Та чого ти, ми ж до трактиру ходили, - махнула рукою посміхаючись Трояна. - Краще б з нами хоч раз вибралась відпочити, а то після від'їзду магістра ти з конспектів не вилазиш.

- Нічого подібного, я відпочиваю, просто не так як ви, - знизила плечами дівчина, при цьому відмітивши як клацнула щелепа Старка.

- Кицюню, давай тоді завтра погуляємо, я тобі одне місце гарне покажу, - одразу підхопив ідею відпочинку Алекс.

- Навіщо?, - підняла брову з запитанням Морана.

- Ну, це історична пам'ятка, нам ж задали реферати по історії та цікавих об'єктах минулого Кармілії написати.

- Хм, дивний ти, - подивилась на юнака чародійка.

- От бачиш, знову викручуєшся, щоб не йти нікуди, - з п'яним сміхом заявила Трояна.

- Що ж ви такі приставучі, - зітхнувши, Морана на все махнула рукою, - добре, після пар сходимо подивимось твою історичну пам'ятку.

Алекс знову швидко поцілував Морану і ухилившись від штовхана ледь не впав на підлогу.

- Все, йдіть відсипатись, а то завтра вранці піднятись не зможете, - з цими словами Морана зіштовхнула хлопців з ліжка. Цей маневр їй вдався не з першого разу, так як молоді люди зі сміхом відбивались, намагаючись затиснути чародійку в міцних дружніх обіймах. Але після кількох легких електричних імпульсів, які потрапили в самі різноманітні місця товаришів, Морана залишилась єдиною, хто сидів на її ліжку.

- Я тут залишусь, - заявив Борей зариваючись Трояні носом в волосся.

- О, я тоді теж, - зрадів Алекс і спробував знову сісти біля Морани, але та відштовхнула нахабу малим повітряним щитом, який тиждень тому вивчали на магії стихій. В дівчини виявились рівномірно розвиненими всі стихії і, порадившись, викладачі вирішили поетапно провести для неї бойову підготовку по всіх напрямках використання сил природи.

- Влаштували тут дім розпусти, то хоч мене в свої ігри не втягуйте, я збираюсь відпочити. Всім добраніч, - з цими словами Морана погасила настільний кристал і залізла під покривало, розвернувшись до стіни.

Почула за спиною сумні зітхання і перешіптування, а потім і звук дверей, які тихо зачинили за собою хлопці.

Через хвилин десять зі сторони ліжка Трояни почулись звуки якоїсь метушні та смішки, значить Борей таки залишився. Морана вище підтягнула покривало, намагаючись абстрагуватись від того, що відбувалась за спиною, і почала провалюватись в сон.

І знову біла пелена снігу та безодня під ногами... коли вже все це закінчиться. Морана обернулась, позаду, як і раніше, височів чорний непрохідний прадавній ліс. Сльози текли по обличчю неперервним потоком, чародійка присіла на краю прірви і обхопивши себе руками беззвучно ридала, тихо підвиваючи. Все, що зібралось на душі в реальності, виливалось тут емоційним сплеском, там ж Морана так нічого й не відчувала. В унісон з внутрішніми переживаннями, лунала звідусіль пісня, яку підхоплював злий морозний вітер:

Біль від розлуки, кохання,

Криком зриваються з уст,

Снами мандрую до рання,

В серці ж лише криги хруст.

В грудній клітці був такий сильний біль, там змішалось все, що тільки могло б: пекуча образа, гіркий смуток, тривоги, кохання, холод самотності... що з нею відбувається, в реальності цього болю не має, там взагалі не має нічого крім матеріальної оболонки тіла, звичних рухів та дій, середина наче замерзла повністю, думки систематизовані і теж такі холодні, що аж огидно...

На лекції по цілительству магістр Гократаніель розповідав студентам про переливання енергії з живих до відмерлих клітин, з паралельним синтезом нових частинок тканини для зрощування важких рваних ран:

- ... для активізації роботи енергетичних потоків в мертвій матерії, яка природнім шляхом приєднана до живих клітин тіла, вам необхідно залити порцію своєї енергії в відмерлу структуру, цим ви активуєте їх власну залишкову енергію. Коли побачите нормальне наповнення силою, в зоні мертвої плоті, починайте поєднувати канали, які закупорились, захищаючи цілісність організму, після відмирання тканин, з налаштованим новим потоком. Після налагодження роботи каналів ви побачите зміни в відмерлій частині тіла і в матеріальному плані - вона почне оживати.

Як процес стабілізується, наступним кроком буде синтезування нових клітин, методом ділення частинок з здорової ділянки тіла. Поступово заповнюєте порожнину між краями рани новою матерією, не забувайте при цьому протягувати енергетичні канали, судини та нервові закінчення, адже, без цього всього, нарощена тканина просто помре за декілька хвилин. Весь цей кропіткий процес повинен супроводжуватись стягуванням країв самої рани до центру, більшість тканин досить пружні, тому це допоможе прискорити процес. Всі додаткові частинки, необхідні для нормального функціонування органу, зможуть нарости пізніше.

Коли завершили всі зазначені дії, накидаєте заклинання стазису на новосформовану ділянку та обробляєте все необхідними мазями чи настоями, які звичайно використовуєте для більш швидкого загоєння.

Через одну-три доби, залежно від рівня пошкоджень, стазис можна знімати. Зверніть увагу не те, що після переривання цієї своєрідної заморозки, пацієнт відчуватиме дуже сильний біль, тому підготуйте одразу щось для обезболювання.

А зараз подивіться на малюнок: тут нанесено схематичне зображення руху енергетичних потоків при зв'язуванні сформованих каналів з існуючими в живій плоті...

Для практики студентам підготували штучно вирощену модель тканини, зі страшними рваними ранами на кожному зразку. В академії були свої лабораторії і цілителі вчились не лише лікувати пацієнтів, а й вдосконалювали відомі проекти з створенням штучних органів та тканин, адже досить часто, після проведення бойових дій, перенесення пацієнтом важкої хвороби чи темномагічного прокляття, стояла критична необхідність замінити певну частину органу чи навіть цілісний шматок системи.

Морана спокійно активувала в мертвих частинках залишкову енергію, зв'язала канали та почала стягувати краї рани. Весь процес був вивіреним та правильним, але зразок перед нею почав темніти.

- Морано, а який тип енергії Ви залили в структуру мертвої тканини для їх активації?, - поцікавився магістр, зупинившись біля дівчини.

- Так як сказали - свою енергію, - відповіла студентка.

- А вас не стурбував той факт, що домінуючою у некроманта є енергія смерті і свою силу можуть заливати лише світлі маги та природники?

- Ні, - хитнула головою дівчина.

- Хм, але тепер Ви розумієте, що енергією смерті запустили процес відмирання всієї структури, після поєднання мертвої частини з живими клітинами?, - поцікавився цілитель і додав, - Вам потрібно наповнювати клітини порцією живої енергії природи.

- Так, зрозуміла, дякую, - беземоційно відповіла темна чародійка і продовжила роботу, виправивши помилку. Тепер необхідно було відокремити створені енергетичні канали і з самого початку налаштовувати зв’язок живого з мертвим, адже область зруйнованих клітин збільшилась і зона роботи значно змістилась.

- Дивно, вона завжди відрізнялась гарно розвиненим логічним мисленням та ініціативністю, чому ж останнім часом я все частіше звертаю увагу на бездумне чітке виконання розпоряджень, - прошепотів собі під ніс ельф, поки переходив до столу наступного студента, після того як переконався, що Морана вірно його зрозуміла і, змінивши положення каналів, почала заливати енергію природи, запозичаючи її з квітів, які заповнювали приміщення. Такі рослини стояли в усіх кабінетах, де проходила практика, їх вирощували дуже швидко, на спеціальних магічних добривах, спеціально для навчального процесу.

Біля корпусу на Морану чекав Алекс, хлопець крутився на місці, пританцьовуючи від холоду. З стипендії він прикупив собі темного кожуха, шкіряні високі зимові чоботи та хутряну шапку з рукавицями. Білосніжне волосся некромант трохи вкоротив, але воно все одно білими хвилями вибивалось назовні, контрастуючи з чорним одягом студента.

- О, ти готова?, - посміхаючись юнак підійшов до дівчини.

- Так, тільки сумку хочу занести до гуртожитку, - кивнула чародійка.

- Тоді ходімо, а то ввечері на тих розвалинах холодно вже буде, - темний підхопив сумку чародійки і потягнув її за руку до входу в гуртожиток.

- Ми історичну пам'ятку дивитись йдемо чи на розвалини якісь?, - хмикнула дівчина, спокійно реагуючи на активність та нетерпіння товариша.

- Наче одне другому заважає, - знизив плечами Алекс, - побачиш, не буду поки нічого розповідати, так цікавіше буде.

Молоді люди швидко зайшли до гуртожитку. Дорогою Морана подумала, що певно варто захопити з собою й рукавиці, а тонку кофту з шкіряним жакетом, замінити на теплий светр, який вони купили з тіткою в минулому році, зв'язаний з шерсті бальвійських овець, адже ввечері дійсно ще було дуже холодно.

Цікаво як там її рідні, тітка Хальві з Чорним приїздили кожного місяця, але жодного разу дівчина не захотіла їхати на вихідні додому, навіть коли випало декілька додаткових днів відпочинку на свято Зимового Сонцестояння... чому так, вона і сама не знала, просто не відчувала в цьому потреби, і просиділа сама в гуртожитку з конспектами всі ті дні, спілкуючись лиш з друзями, які самі вирішили завітати в гості.

Якраз тоді, на зимових канікулах, Морана помітила, що Алекс все частіше почав приходити, розповідав, під час цих візитів, про свій світ, розпитував про культуру та закони в Кармілії. Хлопець щоразу ставав все більш звичним, почав сприйматися як один з елементів її постійного оточення, чародійка звикала до його присутності і не помітила коли почала допускати його близько до себе. Некромант вже спокійно дозволяв собі обіймати подругу, міг навіть зірвати швидкий поцілунок з її губ, коли випадав зручний момент, і постійно намагався торкатися дівчини, то заправляючи неслухняне пасмо волосся за вушко, то легко підтримуючи за руку на сходах… сила чародійки так і не протестувала проти такої близькості, інколи їй навіть здавалось, що проявляється фізична тяга до Алекса, але темна завжди відмахувалась від таких думок, адже до одногрупника вона нічого не відчувала, навіть коли була в нормальному стані, то про що можна говорити тепер, коли вона не може розібратись зі своїми почуттями взагалі.