Розпрощавшись з друзями, Морана поспішила до тренувальної зали. Магістр Гром, високий могутній орк-магістр, зустрів її стандартним оскалом-посмішкою:

- Привіт, темна. Готова сьогодні відпрацьовувати комбіновану практику в кімнаті ілюзій?

- Вітаю Вас, магістр, - кивнула чародійка, - готова.

- Тоді, якщо потрібно, перевдягайся, стандартна розминка і вперед.

Дівчина залишила верхній одяг в роздягальні, залишившись в шкіряних штанах, тонкій кофтинці на лямках та в улюблених чоботах з шнурівкою, довге чорне волосся закрутила у вузол на голові і вийшла виконувати вправи для стандартного розігріву м'язів перед тренуванням.

Хлопці-бойовики стандартно відвішували компліменти чародійці, пробігаючи повз неї смугою перешкод, але Морана вже не зважала на всі ці неоднозначні фрази та натяки, тим паче всі добре знали, що і тренер включається активно в цю гру, додатково завантажуючи хлопців, щоб не відволікались від занять. Виконуючи нахили та розтягнення, дівчина роздумувала над тим, що цікаво буде проходити смугу перешкод на вуличному полігоні, адже там набагато більше різноманітних перепон розкидано на шляху студентів, що явно покращує рівень підготовки кожного. Восени їх ще не допускали до таких вправ, обмежуючись стандартними навантаженнями для покращення сили, гнучкості та реакції.

Додатковими фізичними навантаженнями Морана почала займатись з приходом зими. Поки основну програму складали вправи на швидкість та гнучкість, на минулому тижні додали тренування в кімнаті ілюзій, яка представляла собою невелике приміщення в будівлі спортивного комплексу, що притаївся поруч з стадіоном. Ця кімната була оббитою м'яким пружним матеріалом, з спеціально обробленого моху, який поглинав магію, його збирали в зоні Темного лісу; в усіх кутках розміщувались потужні кристали пам'яті, вмонтовані в мідну основу-конструкцію, яка була схожою на середній артефакт, з рунописом по обідку та зачаруванням на складну систему відтворення варіативності дій противника, який проектувався в центр приміщення. Навесні тренер обіцяв Морані додати фізичні навантаження для розвитку її сили та включити в тренування прості практики ведення ближнього бою.

Відпрацювавши початковий комплекс вправ, дівчина почала невеличку пробіжку залом, під стінами було змонтовано різноманітні перешкоди - стіни з нерівномірними тріщинками та впадинами, які потрібно було перелазити, канати перекинуті через спеціальні заглиблення в підлозі, сітки натягнуті над поверхнею на різній висоті, через які, або під якими, студенти пролазили на іншу сторону, та багато інших елементів тренувальної лінії для пробіжки.

Крім Морани та бойовиків, які здавалось жили в цій тренувальній залі, на додаткове заняття в спортивний комплекс прийшло ще декілька студентів, всі займались по індивідуальній програмі, ось наприклад орк-бойовик відпрацьовував вправи на гнучкість та концентрацію, а брюнет-природник займався силовими вправами і комбінативними практиками ведення ближнього бою.

- Дівчинко, ти скоро заснеш, - пробасив магістр, - давай в ілюзорну кімнату, достатньо розминатись.

Морана кивнула і направилась до невеличких дверей, які вели з основної зали до тренувальної кімнати з ілюзіями.

Тренер активував кристали в кутках і причинив за Мораною двері.

Першу хвилину в приміщенні панувала темрява, дівчина розслаблено стояла і очікувала матеріалізації проекції, яка почала формуватися з невеличкої сфери перед нею.

Цей тип тренувань вимагав комбінування фізичних та магічних технік. Так як Морана ще не проходила нормальних тренувань з практик ближнього бою, то її ілюзії-противники вимагали зазвичай швидкої реакції, гнучкості та точного використання бойової магії (поки арсенал заклинань з цієї області в дівчини був невеликим, але ще з дня Зимового сонцестояння, в її програму стихійної магії додали тренування атакуючих та захисних чар).

Фантом сформованого низькорослого троглодита, з великою пащею, заповненою гострими зубами в декілька рядів, перейшов в напівматеріальну форму і атакував чародійку.

Морана ухилилась від щелепи противника і відштовхнувшись від сусідньої стіни, заскочила йому за спину, піднімаючи руки для магічної атаки. Монстр поглинув магію вогню і крутнувшись на місці, продовжив напосідати на дівчину. Чародійка згадала, що ці істоти здатні поглинати напрямлену на них магію, тому потрібно було підсилювати свої дії, маневрувати та захищатись, акцентуючи увагу на фізичній взаємодії.

Наступну годину Морана дзиґою крутилась навколо троглодита, отримала цілу низку умовних поранень, які підсвічувались на її тілі ілюзорними пошкодженнями, але все ж таки змогла знешкодити противника.

- Довго на цей раз, - похитав головою тренер, оглядаючи умовні пошкодження на тілі дівчини, - зараз ще комплекс на реакцію, для закріплення, і на сьогодні вільна. Тобі б з весни ще й до охоронців записатись на володіння якоюсь зброєю, це допоможе краще чути своє тіло і, відповідно, більш якісно розвиватись.

- Дякую, спробую дізнатись, які варіанти вони пропонують і чи тренують дівчат.

- Звісно тренують, принаймні магічок точно, більшості з вас, в дорослому житті, різні важкі ситуації пережити ж потрібно буде під час виконання професійних завдань, тому служба охорони навіть зацікавлена в підсиленні фізичних характеристик чародіїв. Інша справа, що майже ніхто з наших ходити до них не хоче, так як вважають, що занять в академії для них більш ніж достатньо, хоча я думаю, що це вони даремно, тренування та навички, отримані від різних наставників, зайвими ніколи не будуть.

Морана кивнула і пішла виконувати останній, на сьогодні, комплекс вправ. Ввечері ще потрібно було завершити креслення та підготуватись до важкої практики з цілительської майстерності.

Сама вправа була досить простою: кожен з противників намагався збити палицею свого опонента, не отримавши при цьому від нього по ногах. Для відпрацювання реакції темну чародійку поставили в пару з чорнявим природником, який під час проходження комплексу вправ широко усміхався Морані і намагався поговорити з симпатичною дівчиною:

- Може познайомимось, а то якось дивно, вже третій раз в спаринг нас магістр ставить, а ти все відмовчуєшся.

- А з немертвими та монстрами ти теж спочатку знайомитись плануєш?, - Морана різко присіла і вдало підсікла свого противника, який не очікував такого випаду під час розмови.

- Я думав ти жива симпатична студентка, а не немертвий якийсь, - усміхнувшись піднявся природник і провів комплекс замахів палицею паралельно підлозі, але темна вдало ухилялась від всіх ударів.

- Багато монстрів вдало вміють мімікрувати під звичайних людей, - чародійка знову спробувала виконати попередній прийом, але її противник був напоготові і замість вдалого підкосу Морана сама опинилась на підлозі.

Тільки-но дівчина піднялась, її закрутив легкий смерч і в наступну мить вона стояла в міцних обіймах природника, спиною до нього. Хлопець однією рукою притискав Морану до себе, обіймаючи за талію, а іншою помалу провів по руці темної, стиснувши її пальці, що тримали палицю, в свій кулак і прошепотів на вухо, легенько погладжуючи великим пальцем напружені руки дівчини:

- Може провести тобі індивідуальний майстер-клас, а то ти якось нервово стискаєш палицю, ніжніше треба…

Фразу природник завершити не встиг, Морана пустила легкий електричний імпульс в руку хлопця, після чого той відсахнувся від дівчини, явно неочікуючи такої реакції від некромантки, і, крутнувшись навприсядки на підлозі, збила незграбного кавалера з ніг:

- Дякую, маю більш вправних кандидатів на роль тренера.

Після таких випадів та явно холодних поглядів суперниці, зацікавленість, в очах партнера по тренуванню, якось явно пригасла, швидкої перемоги на особистому фронті він не досягнув, а довго танцювати навколо ненормальних некроманток, завжди вважав зайвим марнуванням часу.

На м'якій підлозі, за півгодини, неодноразово встигли побувати і природник, і некромантка. Наставник проаналізував роботу і помилки кожного, після чого дав додаткове завдання хлопцю і відпустив Морану. Дівчина коротко подякувала за тренування і швидко направилась в роздягальню, їй хотілось ще прийняти душ, щоб змити піт, поки інші завершували відпрацьовувати сьогоднішні вправи. В приміщенні була лише дівчина-перевертень, яка тільки перевдягалась, готуючись до індивідуального заняття, тому темна спокійно, без сторонніх поглядів, роздягнулась і заскочила під теплі струмені води.

Після додаткового заняття по фізичній підготовці, дівчина одразу відправилась до гуртожитку, до бібліотеки чи в магазин сьогодні йти не потрібно, та й хотілось підготуватись до лекцій у відносній тиші, поки товариші не повернулись з таверни.

Дорогою до гуртожитку Морана зустріла Ані, яка бігла в сторону виходу до середнього міста. Дівчина була в короткій білосніжній шубці, каптур якої обшили теплим хутром, через це Ані здавалась ніжною сніговою феєю, яку створили, під час веселого хороводу, пустотливі сніжинки. Відьма заусміхалась і підскочила до некромантки:

- Привіт, ти з тренування? А я до Марка біжу, не хочеш зі мною?

- Ні, дякую, - хитнула головою Морана. – В мене на сьогодні ще багато планів, потрібно підготуватись до лекцій, а часу вже мало.

- Чому, ще ж не вечір навіть?, - дівчина здивовано глянула на темну.

- Так наші сьогодні до трактиру пішли, потім знову весь вечір розповідати будуть хто з ким був, що робили і так далі, навряд нормально почитати зможу.

- А, зрозуміло, ну тоді передам привіт від тебе. Бувай, - махнувши рукою Ані поспішила далі.

- Передай звісно. Побачимось, - чародійка провела поглядом подругу, яка світлим позитивним промінцем промайнула розчищеною доріжкою, серед снігових заметів, і зникла за кутом найближчої будівлі.

Добираючись до гуртожитку Морана все роздумувала над тим, що забула коли востаннє навідувалась до друга, та й те, що рідко бачила тітку, темну якось не хвилювало… чи були ці емоції серед всього, що охоплювало сутність чародійки у сні біля провалля…хм, певно, що так, але в тому безумному вирі почуттів, було досить важко розрізнити щось одне. Найяскравіше виділялась туга за коханим… але все це було там, а тут, лиш переступивши поріг гуртожитку, дівчина вже переключилась на обмірковування порядку виконання завдань, щоб найбільш оптимально розподілити сьогоднішній вільний час.