Пролог. Кожен кінець - це новий початок
– "Без проблем" почула я перед тим, як мої губи обпалило вже знайоме тепло і...
– І настав той самий нелюбий баті хепі-енд – застілля заплановане дідом, де бабуся визначила батю своїм лютим ворогом на все життя, а потім і сам обряд, де ви обмінялись тату. Так, я вже второпав, ма, – нахабно перебили мене.
– Кайтен, ти ж сам просив мене розповісти, а тепер сердишся, – зауважила я.
– Я тільки спитав як ви зустрілись і як ти зрозуміла, що він гідний того щоб жити з ним разом, а не як ти з ним роман крутила, – розтавляв точки над "і" Кайтен. – І чесно, я не вірю, що ти тоді була така сором'язлива.
– Ой, була ще й як, – вперше за всю розповідь подав голос Торі з-за свого ноутбуку.
– А ти? Невже ти дійсно був таким букою? – недовірливо спитав Кайтен.
– Було діло, – чесно, та все ж неохоче признав він.
– А чому ти раптом питаєш, сонечко? – поцікавилась уже я. – Наскільки я знаю, таким цікавляться діти в десять, а не в майже двадцять.
– Невже думаєш ту змію захомутати вкінець? – спитав Торі, хитро всміхаючись. – Я тебе одразу попереджаю, що я її в своєму домі бачити не хочу.
– Аврора не змія, – заперечив Кайтен. – Але й одружуватись на ній я бажання поки не маю. І знаєш, ма, якщо дійсно хочеш книгу писати, то навчись придумувати історії гідний кінець.
– Нащо цій історії кінець? – щиро здивувашись, спитала я. – В цієї історії немає кінця до тих пір, поки я ще жива!
– Або поки Долії не набридне, – пробурмотів поруч Торі.
– Історію пишу я! Тому й кінець, а точніше його відсутність, залежить від мене.
– А я? – розвернувшись до мене всім корпусом, спитав шокований такою заявою Торі.
– А ти вирішиш як вона почнеться.
– І настав той самий нелюбий баті хепі-енд – застілля заплановане дідом, де бабуся визначила батю своїм лютим ворогом на все життя, а потім і сам обряд, де ви обмінялись тату. Так, я вже второпав, ма, – нахабно перебили мене.
– Кайтен, ти ж сам просив мене розповісти, а тепер сердишся, – зауважила я.
– Я тільки спитав як ви зустрілись і як ти зрозуміла, що він гідний того щоб жити з ним разом, а не як ти з ним роман крутила, – розтавляв точки над "і" Кайтен. – І чесно, я не вірю, що ти тоді була така сором'язлива.
– Ой, була ще й як, – вперше за всю розповідь подав голос Торі з-за свого ноутбуку.
– А ти? Невже ти дійсно був таким букою? – недовірливо спитав Кайтен.
– Було діло, – чесно, та все ж неохоче признав він.
– А чому ти раптом питаєш, сонечко? – поцікавилась уже я. – Наскільки я знаю, таким цікавляться діти в десять, а не в майже двадцять.
– Невже думаєш ту змію захомутати вкінець? – спитав Торі, хитро всміхаючись. – Я тебе одразу попереджаю, що я її в своєму домі бачити не хочу.
– Аврора не змія, – заперечив Кайтен. – Але й одружуватись на ній я бажання поки не маю. І знаєш, ма, якщо дійсно хочеш книгу писати, то навчись придумувати історії гідний кінець.
– Нащо цій історії кінець? – щиро здивувашись, спитала я. – В цієї історії немає кінця до тих пір, поки я ще жива!
– Або поки Долії не набридне, – пробурмотів поруч Торі.
– Історію пишу я! Тому й кінець, а точніше його відсутність, залежить від мене.
– А я? – розвернувшись до мене всім корпусом, спитав шокований такою заявою Торі.
– А ти вирішиш як вона почнеться.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(11)
Пролог. Кожен кінець - це новий початок
Книга БОМБЕЗНА😍😍😍
Відповісти
2021-01-26 21:52:52
1
Пролог. Кожен кінець - це новий початок
Ось таке закінчення-незакінчення історії мені подобається. Прекрасно!
Відповісти
2021-02-16 21:57:14
1
Пролог. Кожен кінець - це новий початок
Коротше, це вистріл в серце 😍. Я довго оьхожила цю книгу сторону, думаючи, що тут який типу романтік на мінімалках. Особливо через назву и обкладинку. І жанр, треба змінити, думаю, на фентазі. Чесно кажучи, не думала, що тут буде така історія, прям купу цікавих моментиків і про сили, і про зміну часу, а я таке, ну дуже люблю. Але, я рада, що прочитала, хоча б і зараз. Це крута книга ❤️
Відповісти
2022-10-26 22:59:21
1