Пролог
1 Коли танцюють геймери
2 Крізь терен до мрії
3 Не так сталося, як гадалося
4 З літака у космоліт
5 Ласкаво просимо до Сорану
6 Мені як вчитися, так радше з'їсти слимака
7 Смачного!
8 Життя або смерть
9 Чи є життя після гри?
10 Народження Туттамін
11 Лілова саламандра...
12 ...та Духи сутінок
13 Тезка
14 Хробачте, пане Вошо
15 Коли біда постукає, відчиняй ворота
16 Таємне завдання
17 Привіт, віртуальний світ Токіо!
18 Гніздо упирів
19 Підземна пастка
20 Атака шпигуна
21 Виходу нема
22 Останній бій
23 Вечірка
24 Підвішений стан
25 Одвічні воро... друзі
26 Замок Чубак-Нур
27 Піддослідний
28 Я звідси нікуди не піду
29 Напад на Чубак-Нур
30 Зникнення Туттамін
31 Керуючи Вірусом
32 Втрачаючи себе
33 Воскресіння
34 Повернення до реальності
Епілог
11 Лілова саламандра...
Увага! Новий рівень. Ваш рівень 11. Ви постарішали, тепер ви Молода жінка. У вас є нерозподілені очки основних параметрів.

Туттамін зморщила носик. Навіть дуже молодим дівчатам не подобається чути про те що вони старіють.

- Не постарішали, а стали старші, - виправила вона повідомлення.

- Помилка прийнята, - як завжди відповів помічник.

Гноміха вийшла з Поля Чорнокрилих тургурів ближче до міста й прилягла біля підніжжя невеликого пагорбу, відпочиваючи після денного фарму. Цілий день, не знаючи втоми вона вбивала все нових і нових ворогів. Мурка звернулась калачиком під боком господарки, й Тутта відчула тепло свого пета.

"Дивовижно! Все, як справжнє", - ще раз охопивши оком навколишню природу та опускаючи голову на вже холодну траву, прошепотіла тестувальниця. На мить їй здалося, що зараз вона відчує вологу вечірньої роси, настільки реальною видавалась гра. Тутта провела долонею по оксамитовому килиму трави, але вона була суха. "Так, - подумала вона про себе, - тут розробники схибили. Чи це було навмисне? Треба буде згадати про це, як прокинусь".

Гноміха не помітила, бо вже закрила очі, як з'явився Куро та мовчки відсалютував. Виходило, що чув він не лише слова, а й думки своєї господарки.

Увага! Міські ворота зачиняються через 30 секунд. Герою доведеться зустрітися з небезпекою дикої нічної природи або шукати притулок.

Чергове повідомлення змусило гноміху підскочити від несподіванки. Минулих попереджень вона чомусь не чула, проте це несильно її бентежило. За час відпочинку вдалося трохи відновити Енергію, до того ж, вдень вона купила набір для облаштування табору й тепер була готова до нічних пригод.

На карті зникли старі й з'явились нові червоні цятки, а також дві зелені зони. Туттамін здогадалась, що то й були згадані у повідомленні "притулки".

Увага! Доступне завдання "Знайти Дохлу Вошу". Тип завдання: звичайне. Умови виконання: поговорити з відлюдником, якого кличуть Дохла Воша. Нагорода: Особливе завдання, Досвід 30, Притулок на 3 ночі.

Увага! Доступне завдання "Знайти нічний притулок". Тип завдання: варіативне. Умови виконання: Облаштувати табір у безпечній зоні лісу вночі. Нагорода: Досвід 10, Притулок.

Увага! Доступне завдання "Знайти Нічний льон". Тип завдання: професійне. Умови виконання: Зібрати Нічний льон 1 шт. Нагорода: Досвід Травниці +10, Тріпало для льону.

Нічна активність вразила гноміху, проте нагороди за завдання не викликали ентузіазму. Найперспективнішим видавалося перше, прочитавши подробиці, Тутта рушила на північний захід.

Також досить перспективним видавалось професійне завдання, тому вона вирішила вивчити його уважніше, принаймні роздивитись той самий льон, який їй належало знайти.

Геймерка йшла й тихо раділа своєму щастю: вона обожнювала закриті бети за те, що вони дарували відчуття простору. У звичайній грі тут снувала б купа гравців у пошуках поживи, але зараз на цій тропі була лише вона. Не втомлюючись, дивувалась деталізації віртуального світу (лишень за винятком роси): прохолода, шарудіння нічних істот, скрекіт коників...

- А може, це японські цикади? - раптом зацікавилась мандрівниця. - Цікаво, а чому їхнє дзижчання таке схоже?

З думок про таємниці природи гноміха виринула, побачивши лілову цятку. Такої вона ще не бачила, тому дуже нею зацікавилась. Проте не встигла вона зробити й пари кроків у тому напрямку, як маячок зник. Не вірячи своїм очам, вона завмерла. Навряд чи їй здалося, але й самостійно вогник зникнути не міг. Туттамін вирішила трохи почекати, раптом невпізнане світло з'явиться знов. Але цього не сталося. Рикнувши прокльон, вона рушила далі, мимоволі уважніше поглядаючи на карту та навколо. Ледь помітне світло трохи позаду гноміха побачила одразу й швидко сунулась в той бік.

Що б це не було, воно стовідсотково було рідкісним, а якщо рідкісним, то дуже дорогим. Вона не думала де і з ким буде торгувати у цьому малонаселеному світі, азарт охопив дівчину.

Нарешті вона дісталась своєї мети. У світовому колі бігала бузкового кольору ящірка. Придивившись Тутта прочитала її назву: "Лілова саламандра". Цікавість все більше охоплювала гноміху, й вона спробувала напасти на істоту, але меч відскочив від блискучої луски та оплавився.

Увага! До Вас застосовано здібність "Захисне руйнування"...

Дівчина відмахнулась від розлогого опису. Зараз їй було не до того. Бажання вполювати істоту, яка швидко переміщувалась, ризикуючи у будь-який час зникнути з поля зору, як минулого разу. В тому, що раніше вона бачила саме цю рептилію, лялькарка не сумнівалася.

"Якщо вбити не вдалося, то може вдасться вловити?" - припустила Туттамін й наздогнавши простягла до малої руку, але, щойно рука наблизилась, ящірка спалахнула. Гноміха відсахнулась, але встигла отримати урон й опік, кілька секунд життя потроху зменшувалось, поки не зависло на позначці ледь більшій за половину. Швидко ковтнула Мале зілля відновлення, не звертаючи увагу на те, як почорніла рука знов стає нормального кольору.

А саламандра тим часом ринулась убік. Простеживши поглядом, Тутта побачила невеличку дірку у землі. Якби нора трохи не відсвічувала, то у темряві гноміха її б точно не помітила. Відчайдушно кинулася на перехват й майже біля самого входу виставила уперед ногу та відштовхнула неслухняну рептилію.

Увага! До Вас застосовано здібність "Захисне руйнування"...

Чобіт на нозі зник, але Тутта не звернула на це уваги, бо відлетівши, ящірка вдарилася об дерево. Й тепер над її головою крутилися зірочки, вказуючи на втрату свідомості. Це був її шанс!

Туттамін витягла й відрізала нитку, одним плавним рухом, вправляючи її у голку. Ще мить й в некліпаючому оці зникла перша голка. Саламандра не ворухнулась, але стала менш яскравою. Ще рух, та ще одна голка полетіла у ящірку.

Увага! До Вас застосовано здібність "Захисне руйнування"...

Голка з ниткою зникли ледь торкнувшись блискучої луски. На мить лялькарка розгубилась, але лишень на мить. Вона підскочила до істоти. Невідомо чому, вона точно була впевнена в тому, що має робити цієї миті. Вона схопила саламандру за голову та відкрила їй рота. Урон та опіки не хвилювали її, бо відчуття болю вона у перший же день знизила до мінімуму. А голка, що вже була на готові, наче сама ускочила у маленьку беззубу пащу та зникла у пошуках серця ящірки.

Туттамін вже пила чергове відновлюване зілля, коли з'явилось повідомлення:

Увага! Ви захопили Мала жива істота.

Гноміха усміхнулась у пляшку - вона це вже знала. Ящірка озиралась начебто не розуміючи, що з нею сталося, коли до неї схилилась її нова господарка. Лялькарка простягла руку й погладила свого нового улюбленця. Очікування її не справдились: лілова саламандра не була гарячою і навіть теплою. Шорстка поверхня її тіла нагадувала гілку сосни - така ж тверда й не жива. "Знову розходження з реальністю. Чи воно спеціально було зроблено чи ні?" - замислилась геймерка, продовжуючи чухати розімлілу тварину.

Перед очима з'явилось віконце з характеристиками пета. Розгублено вдивляючись в характеристики, лялькарка не вірила своїм очам. Замість всіх надписів значилися закорюки. Правильною була лише назва - Лілова саламандра, а ще гноміха впізнала віконце для введення імені. Туди вона одразу ж ввела "Злючка-горючка", пригадавши ящірці все попсоване спорядження. Потім викликала чорнявого гномика.

- Що це? - спитала господарка, вказуючи на незрозумілі позначки.

- Системою не передбачено використання Лілової саламандри у якості улюбленця. Помилка системи. Помилка прийнята, - защебетав чорнявий й віконце пета закрилось.

- Тобто як "не передбачено"? Як я її тоді захопила? - здивувалась Туттамін, знову відкриваючи менюшку.

Деякі рядки були вже розшифровані. "Оперативно працюють розробники", - зраділа дівчина й ледь встояла на ногах. Ця куца ящірка була аж 47 рівня! Мала імунітет до вогню та 2000 ХП. А пригадуючи здібність, що змушує розсипатись у пил зброю та броню, то можна сказати, що до рук до Тутти втрапила справжня синя птаха.

Увага! Системне повідомлення. Системні зміни: "Лялькар може захопити під свій контроль істоту рівнем, що не перевищує його власний більше ніж на два пункти". Внесено відповідні зміни до VGAME Wiki щодо ігрового процесу.

"Оперативно працюють розробники", - вголос пробелькотіла гноміха та швидко озирнулась на свою підопічну, але ніяких змін у поведінці не помітила.

Знову відкрила вікно з характеристиками, яке, на щастя, нікуди не поділося. Тутті це видалося дивним, але вона не заперечувала. Не забрали іграшку - от і добре. Можливо заберуть найближчим часом, тож треба принаймні вдосталь погратися. Гноміха вирішила випробувати пета в бою. Якщо її Мурка рвала ворогів, як Тузик, то що зробить з ними це палаюче чортеня?

Нічні звірі, які метушилися всюди й стануть її першими жертвами. Зараз в полі зору були лише "сірі" істоти, що не загрожували лялькарці поки їх не зачіпаєш, але для тестового нападу це те, що треба.

- От і злови мені, моя вірна Злючка, щось на вечерю. Ще й засмажити можеш за смаком. Я тільки подякую, - повчала саламандру лялькарка.

Тутта обрала Несплячого бурундука 3 рівня та нацькувала на нього Злючку. Але, на жаль тварюка майнула, хоч і не у протилежний, але зовсім інший бік. Розгубившись, гноміха не вигадала нічого краще, ніж побігти наздоганяти пета. В голові стукало "Забрали... Забрали..."

Енергія дуже швидко впала у червону зону, тож довелось зупинитись. Тієї самої миті мозок запрацював у стандартному режимі й гучно видихнувши Туттамін відкрила віконце улюбленця. Воно ще й досі було, тож саламандра все ще мала її слухатись.

Наче відчуваючи, що її ось-ось заженуть у слот, рептилія завмерла на карті, яскраво виблискуючи жовтувато-фіолетовим кольором. Лялькарка не стала дивуватися цьому факту, бо зараз переймалася лише поверненням втікачки.

Вона натисла на кнопку Повернення, але буквально за мить до того, як Лілова саламандра згорнулась калачиком у слоті, з'явилося повідомлення:

Отримано: Нічний льон 1 шт.

А далі замиготіли нові повідомлення й Тутта знову розгубилась:

Досвід Травниця +10.

Увага! Ви отримали 2 рівень майстерності Травниця. Тепер Ви помічаєте більше рідкісних та міфічних трав.

Увага! Ви виконали завдання "Знайти Нічний льон". Нагорода: Досвід Травниці +10, Тріпало для льону.

Гноміха закрила та знову відкрила віконце. Тепер все стало зрозумілим, але заплуталось ще сильніше.

Життя: 2000

Атака: 0

Ухиляння: 20

Броня: руйнування матерії

Вантажопідіймальність: 100 кг

Перевезення пасажирів: 0

Спеціальні властивості: Травник рівень 50

Не встигла Туттамін на весь ліс заволати, як перед її обличчям з'явився Куро та почав пояснювати. Виявилось, що її підопічна не бойова тваринка. Обмежуючись лише захистом, вона була створена для того, щоб ускладнювати життя травникам, збираючи високорівневі трави. Також він зазначив, що саламандри - легендарні тварини, зустріти їх дуже складно через те, що зазвичай вони переміщуються норами та дуже швидко бігають. Також уміння наносити великий урон лише за мить контакту мало б убезпечити тварину від уваги гравців.

Мало б, та не убезпечило...

© Olena Domova,
книга «VGAME. Бета-життя Сорану».
12 ...та Духи сутінок
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марі Жаго
11 Лілова саламандра...
От облом, щодо цієї проди!😂 Чому завтра? А взагалі можна поцікавитися скільки вже написано і як часто виходитиме продовження? Я підсіла конкретно і чекатиму її більше всіх😍❤
Відповісти
2019-12-02 17:31:00
1