УЖЕ ПІЗНО, ЙДИ СПАТИ!
Дівчинка на ім’я Люсі дуже пізно лягала спати, а іноді мамі навіть доводилося їй про це нагадувати. Люсі неохоче відривалася від ноутбука й ішла до ліжка, а вранці прокидалася дуже втомленою.
— Ну скільки можна повторювати, що спати треба лягати вчасно? — обурювалася мама.
Попри те, що щодня Люсі сварилася з мамою, вона все одно лягала спати дуже пізно.
Того вечора Люсі, як зазвичай, повернулася зі школи, зробила уроки й сіла за комп’ютер. На її здивування, мама, яка була в сусідній кімнаті, нічого не сказала. Посидівши ще хвилин десять за комп’ютером, Люсі все ж вирішила перевірити, що робить мама. Біля входу до кімнати вона знайшла записку: "Уже пізно, йди спати!"
Дівчинка подумала, що мама вже спить, і вирішила ще тихенько пограти у своїй кімнаті. На столі біля комп’ютера лежала така сама записка: "Уже пізно, йди спати!"
Спочатку Люсі подумала, що мама її розігрує й навмисно не лягла спати. Лягла вона лише опівночі. А потім крізь сон почула:
— Спи, спи!
Спочатку дівчинка не зрозуміла, а потім до неї дійшло: її мама не може говорити таким голосом. Люсі обернулася. На ліжку сиділа чи то мама, чи то хтось інший, але Люсі легко розгледіла великі чорні очі, які, не кліпаючи, дивилися на неї.
Вранці дівчинку знайшли в неадекватному стані й відправили до лікарні. У лікарні їй робили болючі уколи.
За тиждень Люсі не витримала й вистрибнула з вікна своєї палати, яка була на четвертому поверсі.