МІСЯЦЬ У ДЗЕРКАЛІ
Дівчинка на ім’я Ізабелла любила вночі дивитися на місяць.
Але батьки Ізабелли були дуже забобонними й вважали, що якщо вночі дивитися на місяць, може статися щось погане.
У кімнаті Ізабелли стояло велике дзеркало, і коли було повнолуння, вона дивилася в дзеркало й милувалася місяцем. Мама Ізабелли знала, що витворяє донька, і прибрала дзеркало з її кімнати. Ізабелла не розуміла, що поганого в тому, що вона ночами дивиться на місяць.
Якось Ізабелла попросилася переночувати в подруги Ірми, і батьки дозволили. Уночі Ізабеллі дуже захотілося помилуватися місяцем, і, не розбудивши Ірму, вона тихо підійшла до вікна й подивилася на нічну красуню. На її здивування, місяць уже не приваблював її так сильно, як раніше. Набагато більше Ізабеллі хотілося подивитися в дзеркало, що висіло на стіні навпроти вікна.
У дзеркалі Ізабелла побачила те, від чого здригнулася. У відображенні місяць був не повним (а тієї ночі було повнолуння), а у вигляді серпа — тільки не праворуч і не ліворуч, а знизу. Ізабелла почала будити Ірму. Коли та прокинулася й побачила це, вона ледь не закричала від страху, і дівчатка пішли до мами Ірми, щоб лягти разом із нею.
Вони зайшли до її кімнати і… що ж вони побачили? Мати Ірми лежала на ліжку з видряпаними очима та розірваним ротом.
Коли дівчатка оговталися від побаченого, вони вибігли надвір. Було темно, але місяць трохи освітлював подвір’я. Удалині дівчатка побачили те саме, що було на місяці, — те, що вбило маму Ірми. Істота наближалася. Дівчатка кинулися тікати від неї, але було вже пізно.
Вранці сусіди знайшли їхні тіла у дворі Ірми з видряпаними очима. Мама Ізабелли після цього випадку збожеволіла й кудись зникла.