1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7
1.8
1.9
1.10
1.11
1.12
1.13
2.1
2.2
2.3
2.4
2.5
2.6
2.7
2.8
2.9
2.10
2.11
2.12
2.13
2.14
2.15
2.16
2.17
2.18
2.19
2.20
2.21
2.22
2.23
2.24
2.25
2.26
2.27
2.28
2.29
2.30
2.31
2.32
2.33
2.34
2.35
2.36
2.37
2.38
2.33

У ВАННІЙ (04.01.2016)


Сьогодні я повернулася пізно. Зайшла в квартиру, роздяглася і, не вмикаючи світла, лягла спати.

Наступного дня, в суботу, нічого незвичного не відбувалося: прокинулася, поснідала, цілий день була вдома.

Ввечері пішла у ванну, бо вчора лягла спати, навіть не сполоснувшись.

Набрала ванну, помилася. Після ванни пішла на кухню, випила чаю і лягла спати.

Десь о четвертій годині ночі мене розбудив дивний капаючий звук, що лунав зі сторони ванної.

Подумала, що погано закрутила кран, і пішла перевірити.

Не вмикаючи світла, зайшла у ванну і щільніше закрутила кран.

Лягла у ліжко. Лише почала засинати, як щось знову капнуло.

Пішла у ванну. Увімкнула світло…

У ванній, наповненій червоною водою, лежала я. З руки стікала кров.

Інша я повернула голову. Її повністю білі очі були широко відкриті. Це створіння встало в повний зріст.

Це точно була я: чорне волосся до плечей, чорні нігті, загострені риси обличчя…

Воно вилізло з ванни і стало наближатися до мене. Я побігла в кімнату і замкнулася там.

Так я просиділа до ранку. А вранці не знайшла нічого дивного, окрім закривавленого леза у раковині, а також слідів крові у ванній та на підлозі.

© Murly Barsic,
книга «Жахастики».
Коментарі