1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7
1.8
1.9
1.10
1.11
1.12
1.13
2.1
2.2
2.3
2.4
2.5
2.6
2.7
2.8
2.9
2.10
2.11
2.12
2.13
2.14
2.15
2.16
2.17
2.18
2.19
2.20
2.21
2.22
2.23
2.24
2.25
2.26
2.27
2.28
2.29
2.30
2.31
2.32
2.33
2.34
2.35
2.36
2.37
2.38
2.25

СЛІПА (04.12.2015)


До нашої школи прийшла новенька. Ліза, так її звали, майже нічим не відрізнялася від інших учнів, але вона була сліпою, і через це деякі підлітки знущалися з неї.

Перші місяці нічого підозрілого не відбувалося, а потім почався справжній жах.

Першою зникла Яна, моя сусідка по парті. Потім Світлана, Ніка, Лера й ще дві дівчини.

Я чомусь була впевнена, що Ліза якось із цим пов’язана. Я вирішила простежити за нею до самого дому, бо знала, де вона живе. Ввечері, коли уроки закінчилися, я запропонувала проводити Лізу додому, адже я бачу. Вона відразу погодилася.

Ввечері, вже ближче до ночі, ми стояли біля її дому, але Ліза все не заходила всередину.

Я вирішила йти додому, бо вже було пізно.

Та варто мені було відвернутися, як ця "мила" сліпа повалила мене на землю й накинулася зверху.

У той момент її очі широко розкрилися, і Ліза змінилася, більше навіть не нагадуючи ту саму дівчину, якою була до цього.

На моє щастя, я знепритомніла, тому не знаю, що було потім. Через кілька годин, коли прийшла до тями, я побігла додому, але нікому нічого не розповіла.

Наступного дня Лізу перевели в іншу школу. Зниклих дівчат так і не знайшли. Більше я Лізу не бачила. І не хочу.

© Murly Barsic,
книга «Жахастики».
Коментарі