ЗА ДЗЕРКАЛОМ (12.12.2015)
У моїй спальні стоїть велике дзеркало. Звичайне, нічого дивного в ньому немає. Майже.
Якось мені здалося, що під час прибирання варто зрушити дзеркало. За ним знаходилася невелика дерев’яна двері. Дивним було те, що двері не були зачинені. Я зайшла, навколо було темно. Довелося повернутися за ліхтариком.
Пройшовши приблизно десять метрів, я почула стони, ледь заглушені, і побігла на звук.
Попереду була кімната, двері були відчинені. Я увійшла.
Треба сказати, що батьки раніше часто просили мене вийти з кімнати, а самі закривалися всередині надовго, і звідти доносилися звуки різних інструментів.
Вся кімната була залита кров’ю; з стелі звисали залізні гачки, на яких висіли людські органи; по підлозі були розкидані кінцівки та інші частини тіл…
Якби не горрори, які я переглянула штук сто, мабуть, я б вже впала в непритомність, але мені це не звично…
Через хвилин десять я вже поставила дзеркало на його попереднє місце.
А через кілька днів взагалі втекла з дому.
На всяк випадок.