ТРИ БАЖАННЯ (03.01.2016)
Усім відомо, що чарів не існує, і вірити в них — марна трата часу. Я теж у таке не вірю, але нещодавно мені зателефонували з номера, який не визначався, і сказали, що я можу загадати будь‑які три бажання, але натомість щось віддам.
Я не сприйняла це серйозно, тому побажала багато грошей, нову квартиру й якісний брендовий одяг. Через деякий час у двері постукали. Я відчинила, але на порозі нікого не було. На підлозі лежали ключі та записка:
«На вулиці, біля входу, стоїть автомобіль, який відвезе тебе до твоєї нової квартири. Гроші й потрібні тобі речі вже там. Але запам’ятай, у тебе є шість років. Коли час скінчиться, ми прийдемо по оплату. Тоді ти вже нічого не зможеш змінити».
Я сприйняла це як затягнутий жарт, але на вулиці справді стояв дорогий автомобіль. Я не бачила обличчя водія, і він нічого не говорив, поки ми не приїхали за адресою. Нова квартира була чотирикімнатною, з нещодавнім сучасним ремонтом. Купувати нічого не потрібно було. Навіть одяг і продукти вже були на своїх місцях.
Перший час я ходила й озиралася, але до хорошого швидко звикаєш. Згодом я повністю забула, яким чином усе це мені дісталося. Шість років пролетіли непомітно. І одного вечора у двері постукали. Я відчинила й побачила хлопця, схожого на водія, який привіз мене сюди шість років тому.
— Ми готові назвати ціну. Це твоя душа.
— Що? Яка ще ціна?
— Ти загадала три бажання, і ми їх виконали. Тепер ти повинна заплатити.
Він узяв мене за руку й вивів із квартири.
— Ходімо. Нам пора.
Я озирнулася й побачила своє тіло, що лежало в коридорі…