2.16 Річка (02.11.2015)
У нашому селі є невелика річка. Про неї складають багато казок — страшних, а іноді смішних. Здавалося б, річка і річка. Що тут особливого?
Нещодавно ми з Поліною, моєю подругою, пішли гуляти до річки. На іншому березі ми побачили когось, або, можливо, щось, що ворушилося біля води.
Поля запропонувала подивитися, що там, але для цього треба було або переплисти річку, або обійти її, а це ще довше. Тож я відмовилася. Але Поліна з дитинства була надто наполегливою й нікого не слухала.
Наступного дня я зустріла її біля річки. Поліна принесла гумовий човен. Вона запропонувала мені поплисти з нею, але я знову відмовилася. Я просто залишилася чекати її на березі.
Поліна переплила річку. Через деякий час я почула пронизливий крик. А потім, перш ніж я встигла стрибнути у воду й плисти до неї, Поліна приплила назад. Вона розповіла мені все:
"На березі було дивне створіння, не схоже ні на одну відому тварину. Воно було велике, з вовчими лапами та яскравими жовтими очима. Я навіть до самого берега не доплила, розвернулася назад".
Не знаю, чи варто вірити її словам, але через кілька днів Поліна зникла. А потім її знайшли в тій самій річці. Хтось не просто вбив її, а спотворив до невпізнання…