НАД ЛІЖКОМ (08. 10. 2015)
Це почалося місяць тому. Коли я лягала спати, помітила дрібні плями на стелі. Тоді я просто заснула, не думаючи, звідки вони там.
Вранці на стелі з’явилися подряпини. Я вирішила залишити відеокамеру на ніч, щоб дізнатися, хто і як міг пробратися до мене в дім ночами.
Наступного ранку, переглядаючи запис, я помітила щось темне. Це щось зайшло в кімнату, стрибнуло до стелі, однією довгою рукою зачепилося за неї, а іншою почало дряпати.
Ще кілька ночей поспіль я залишала камеру, але істота більше не з’являлася. І коли я заспокоїлася і вже почала забувати цю історію, воно прийшло знову.
Тої ночі я прокинулася, бо щось сильно тиснуло на ноги. Я відкрила очі і просто дивилася на нього. Істоті, мабуть, це подобалося. Через деякий час, від напруги та втоми, я втратила свідомість.
Вранці в кімнаті не було нічого дивного, окрім нових подряпин над ліжком. Тоді я зібрала речі і терміново переїхала в інший дім.
Довгий час усе було добре, поки однієї ночі я не почула скрегіт над ліжком. Цього разу істот було двоє. Одна з них стрибнула на мене, закриваючи огляд, а інша стрибнула на мій живіт і впилася в нього кігтями. Якось, можливо через сильний адреналін, я змогла зкинути їх із себе. Вони розчинилися в темряві. Я навіть не помітила, як вони зникли.
Після виписки з лікарні я перестала вимикати світло на ніч.