1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7
1.8
1.9
1.10
1.11
1.12
1.13
2.1
2.2
2.3
2.4
2.5
2.6
2.7
2.8
2.9
2.10
2.11
2.12
2.13
2.14
2.15
2.16
2.17
2.18
2.19
2.20
2.21
2.22
2.23
2.24
2.25
2.26
2.27
2.28
2.29
2.30
2.31
2.32
2.33
2.34
2.35
2.36
2.37
2.38
2.2

ТЕМРЯВА (01. 09. 2015)


Ніч. Темна ніч. Я лежу в ліжку, безрезультатно намагаючись заснути. Дивлюся на годинник — "00:00". У кімнаті неприродно темно. Темрява ніби рухається.

Я пішла на кухню випити води. Повернувшись, знову дивлюся на годинник — "00:10".

Сон так і не приходив. Я ввімкнула світло й почала гортати журнал. Мою увагу привернув шарудіння з боку ванної кімнати. Я не надала цьому значення. Подумала, що мені здалося.

Заснути мені вдалося лише під ранок. Удень, половину якого я проспала, нічого незвичного не відбувалося. А вночі я почула швидкі кроки за стіною, ніби хтось або щось бігає коридором.

Двері до кімнати були прочинені, але в темряві я нічого не могла розгледіти. Я хотіла піти перевірити, але чомусь не змогла підвестися з ліжка. Зрештою, під ранок, коли шум припинився, я просто заснула.

Наступної ночі звук повторився. Цього разу я таки змогла встати.

У коридорі стояла чиясь тінь, схожа на ту, яку я колись давно бачила уві сні. Я не встигла якось зреагувати, коли ця тінь наблизилася, налетіла й потягла мене вниз, у бік підвалу…

Я прокинулася у своїй кімнаті. Усе було спокійно. Але в кімнаті було чомусь неприродно темно…

© Murly Barsic,
книга «Жахастики».
Коментарі