- Багато хочеш – відповіла дівчина зробивши ковток гарячого напою – Ти здається інше хотів обговорити?

– Ось чому ти тему змінюєш?

- У тебе вже зі старістю маразм почався чи що?

- Ахгр ... добре, все закрили тему-відповів хлопець - Мені потрібно щоб ти простежила за Лайлою

- З якого переляку?  Вона постійно тусується з Дієго, сенс мені стежити?

- Луно , це важливо, вона може бути ключем до апокаліпсису - серйозно відповів хлопець дивлячись на дівчину.

- Лайла?  - Задумалася дівчина - Ааа тепер зрозуміло, ти хочеш використати її?  Але як?

- Вона вірить своєму хлопцеві, ось з нього і почни

- Ну для цього потрібен час... - сказала вона, поправивши неслухняний локон за вухо - Тобі брата не шкода?

- Я тобі подобаюсь?

- Ти знову починаєш?  Щось раніше такої хотілки в тебе не було

- Вона в мене з'явилася після нашого поцілунку - хитро посміхнувся він.

- Наївний ... навіть не сподівайся що це повториться

- Ти хочеш посперечатися?

- З тобою точно не хочу, П'ять мені здається тобі настав час йти на вечірку - сказала Луні вставши з стільця і ​​підійшовши до раковини тим самим помив і поклавши чашку.

- Добре дорогенька - відповів хлопець підійшовши до неї, взявши за талію та різко обернувши її до себе сказав - Я скоро повернуся

Ніжно поцілувавши дівчину  , він зник у блакитному спалаху, залишивши Лунарію в збентеженні.

- Чортів дрібний дідуган!  - Вигукнула дівчина.

Трішки заспокоївшись, вона пішла назад до магазину.

- Марі , пробач що так довго - сказала Луна обійнявши подругу.

- Все добре, не турбуйся - відповіла вона посміхнувшись.

Марі пішла у своїх справах, залишивши подругу саму.
На годиннику вже 19:00 вечора, закривши квітковий , Луна вирішила сходити в магазин щоб купити продуктів.
Ідучи вулицею вона побачила Дієго, Лайлу і П'ятого, вони були трохи „пошарпані„ .
Підійшовши до них дівчина запитала:

- Привіт, як вечірка?

- Нас мало не вбили... - відповів П'ятий сівши на лаву.

- А ти прям світишся - хитро сказала Лайла.

- Робочий день закінчився ось і все

- Хах цікаво

- Що тобі цікаво?

- Ти ж у квітковому працюєш?  - Запитала вона подивившись на Луну.

- І що?  – здивувалася дівчина.

- Не боїшся, що хтось візьме і спалить його?  - Запитала Лайла підійшовши трохи ближче.

- Якщо хтось таке зробить, я особисто йому кістки переламаю - відповіла дівчина дивлячись злим поглядом на неї.

- Яка ти грізна, - посміхнулася вона.

- Хочеш перевірити, наскільки?

- Дівчатка, дівчатка - спокійно сказав Дієго ставши між ними - Давайте не будемо сваритись ?  Це не вирішить проблему

- Дієго замовкни !  - скрикнули дівчата, подивившись на хлопця.

- Краще не втручатися, а то ще отримати по морді можна - сказав П'ятий дивлячись на цей цирк.

Лунарія швидко заспокоїлася і вирішила припинити суперечку.

- Я не збираюся битися з тобою, - відповіла вона.

- Злякалася?

- Ні, просто Дієго має рацію, нам не потрібно битися, у нас є спільна мета

- Пф добре , нехай буде так - відповіла Лайла простягнувши руку для потиску - Перемир'я?

- Добре, перемир'я - відповіла Луна , потиснувши руку дівчини.

Пізніше після цієї зустрічі та  покупок дівчина пішла додому.
У її голові почала крутитися думка що щось та дівка замишляє, їй не сподобався вогник в очах Лайли.
Зайшовши в будинок, роззувши дівчина пройшла до своєї кімнати.
Переодягнувшись вона лягла на м'яке ліжко і заснула.