Настала ніч.
Дівчина лежала в ліжку дивлячись в стелю.
Її думки були зайняті однією людиною.
У двері постукали, це був Клаус.

- Луні?  Ти не спиш?  - Запитав він заглядаючи в кімнату.

- Не спиться?  - Запитала дівчина не відриваючи погляду від стелі.

- Вгадала - підтверджено відповів хлопець, зайшовши та сів на край ліжка - Думаєш про Бена?

- Так...краще б не думала - відповіла дівчина, подивившись на хлопця - Він запросив мене на побачення...

- Тільки не кажи, що погодилася?

- Ні, я відмовила ... хоч і хотіла сказати так

- Лунь , може підемо вип'ємо?  – запропонував Клаус.

- Якщо чесно , якось не охоче пити - відповіла дівчина підвівшись на лікті - У тебе все добре?

- Не дуже, не можу перестати думати про маму ... через що так трапилося ... - засмучено відповів Клаус подивившись на Луну.

- Клаусе милий ... - Сумно сказала дівчина обійнявши хлопця - Потрібно жити далі, може якщо ми повернемося назад то вона і не тільки вона, але й інші будуть живі?  Дорогий мій друже прошу, вір у краще, я з тобою

- Дякую за підтримку Луні, ти найкраща

За кілька хвилин хлопець пішов.
Дівчина посиділа і вирішила піти вночі.
Одягнувшись у чорні джинси, сіру футболку та накинувши теплий   кардиган, вона спустилася вниз і вийшла з готелю.
На вулиці було прохолодно, легкий вітерець розвіював її розпущене волосся.
Повз проходили люди, хоч уже і ніч але людей було так само як і вдень, більшість кудись поспішали, деякі спокійно і повільно йшли.
Задумлива дівчина взявши каву , пішла в парк сівши на лавочку, вона продовжувала дивитися на всіх.

Тим часом у Академії Сперроу.
Бен теж не спав, одягнувшись він пішов прогулятися.
Кожен перехожий тільки й спостерігав за хлопцем, дівчата захоплювалися, а хлопці заздрили.
У цей момент до нього підійшли троє дівчат у коротких сукнях та трохи під шкафом.

- Вау!  Сам Бен Харгрівз!  - З усмішкою сказала блондинка - Може відпочинеш з нами?

- Так, ходімо!  Ти такий м'язистий.. - спокусливим тоном сказала брюнетка, доторкнувшись до руки хлопця.

Хлопець хотів щось відповісти але побачив Луну , яка сиділа та пила гарячий напій.
Він мовчки відштовхнув їх і пішов до неї.

- Гей!  Так не гарно!  - сказала Блонді.

- Гуляй поки ще жива - відповів він не дивлячись на них.

Дівчата швидко пішли геть.
А хлопець підійшов до дівчини.

- Доброго вечора зіронько  - з хитрою посмішкою сказав хлопець подивившись на ту від якої швидше б'ється серце.

- І тобі доброї ночі восьминіг - відповіла вона не дивлячись на хлопця.

- Ти що вночі робиш на вулиці?  - спитав він сівши поруч.

- Не могла заснути, от і вийшла пройтися ... а ти?  - Запитала дівчина подивившись на хлопця.

- Та ж хрінь...

- Пробач за те, що сьогодні сталося ... - сумним тоном сказала Луна - Я ... справді не знаю хто той чоловік ...

– Слоун у вас?

- Так, вона з Лютером ... вона дещо розповіла і ця новина роздирає мене...

- Навіть цікаво яка?  - посміхнувся він.

- Вона розповіла , що ти закоханий у мене - сказавши це дівчині в голову примчала думка -,, Тільки б це було неправдою ...,,

- Хах ... так, закоханий ... - з незрозумілими емоціями та думками відповів хлопець.

- Цікаво ... коли ти встиг?  - здивувалась Лунарія.

- Сам не розумію, просто таке відчуття що я знаю тебе все життя ... - Відповів Бен ніжно взявши за руку дівчину.

- Я вже говорила, у мене є хлопець, будь ласка не торкайся без дозволу - спокійно сказала дівчина забравши руку.

- У тебе руки холодні, я хотів їх зігріти

- Вони завжди будуть холодні, тому що на них лід - відповіла Лунарія, поправивши рукавичку.

- Зніми їх.. будь ласка

- Ти чого такий спокійний та добрий?

- Луно , я попросив

- Навіщо тобі?  - Здивовано запитала вона знявши рукавичку.

Хлопець не довго думаючи, взявши дівчину за руку та поцілував у губи.