Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9 ,,Спогад з минулого"
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 35
Поки всі сперечались та вирішували цю проблему , Луна теж вирішила свою.
Повернувшись до готелю вона одразу пішла до себе, йшла вона повільно , біль нікуди не ділась , але її запевнили , що все чисто тільки потрібно зачекати і до вечора буде краще.
П'ятий замітив дівчину , він хотів підійти до неї але вони ще вирішували.
Не знайшовши спільної мови,  Ваня , розлютившись хотіла піти але вирішила зробити інакше.

- Я сам приведу його, - сказав Лютер ідучи до сходів.

- Лютере , зачекай ...-сказала Ваня подивившись на хлопця - Я приведу його, мені він більше довіряє

- Гаразд

Дівчина пішла за чоловіком.
Зайшовши до нього, вона сіла поряд з ним і почала розмовляти.
Вони згадували теплі моменти.
Він знав , що його хочуть віддати, Ваня запропонувала йому щоб він віддав свої сили назад, але для цього їм доведеться заново зрозуміти сили один одного.
Дієго з Лайлою змусили Стена прибрати кімнату, в якій він убив Клауса і посадили його на домашній арешт.
Лютер з Елісон були біля більярдного столу і намагалися спокійно поговорити, але після недовгої розмови вони почали лаятися і дівчина сказала ті самі злощасні слова змусивши хлопця переспати з ним, але швидко зрозумівши, що їй і йому це не подобатися, вона відштовхнула його і втекла.
Саме в цей момент Елісон зіткнулася з Ванею, яка вирішила допомогти Харлану втекти.
Трохи поговоривши номер три відвезла його в тихе місце, на якому Ваня має забрати сили з нього.
Ваня спустилася і розповіла всім, що він поїхав і вони впораються без нього.
Академія була в повній розгубленості, вони не знали, що буде далі і взагалі що їм робити.
Лютер пішов до Слоун.

Лунарія тим часом лежала в ліжку , замотавшись ковдрою та обійнявши себе , думала що робити далі?
П'ятий з усіма відчитували Віктора за його дії.

- Вікторе, ти хоч розумієш що ти зробив? Ти тупо все зіпсував – розгнівано казав він.

- Ми знайдемо інший спосіб - говорив Віктор, пішовши.

- Клаусе налий мені будь ласка трохи віскі - сказала Елісон сівши поруч.

До них сів П'ятий.

- Мені теж

- Не щастить нам...

- Цілком згоден, пам'ятаєш я казав що був у комісії?

- Так, - сказали вони в один голос.

- Я досі не можу зрозуміти, чому я не повинен зупиняти його? Адже ми стільки зробили , а виявляється що користі то нуль

- Може й справді забути про це?

- Мила моя сестро , це справа принципу, якщо ми не зупинимо його зараз то може бути когось із нас вже завтра не буде

– І як ти пропонуєш це зробити? У нас є Слоун може віддати її назад , а вони допоможуть нам? - спитав Клаус.

У цей момент до них залетів ворон, кинувши записку, він зник.

- Що це було? - Здивувалася дівчина узявши записку і подивися на неї вона прочитала - Сьогодні о сьомій вечора за містом

- Нам пощастило! - з усмішкою сказав Клаус.

- Дуже - відповіла Луна спускаючись сходами.

Дочекавшись сьомої вечора вони поїхали разом зі Слоун за місто.
Вони встигли довести дівчині , що вони не знали що він з'явиться та встигає.
Приїхавши на те місце, вони вийшли і чекали інших.
Лютер ніжно по плечу гладив дівчину.
Луна із П'ятим стояли поруч і чекали.
За дві хвилини приїхали вони.
Бен, Фей та Крістофер вийшли з машини і стали попереду неї.
Відкривши багажник амбрелла дістала два чорні мішки, в яких були трупи і переклали в багажник Сперроу.
Слоун повільно йшла до них підійшовши до Фей вона притулилася до неї.

- Все , наш договір виконано, ми повинні закінчити - сказала Луна дивлячись на них.

- Ні, ще не все, нам потрібен той дід

- Бен ... він не з ними, - сказала Слоун, намагаючись відмовити свого брата.

- Тоді вони можуть без проблем віддати його нам, просто приведіть його до нас і може бути ми і потоваришуємо - з хитрою усмішкою відповів він.

Сімейство Сперроу сіли в машину і поїхали, залишивши амбреллу в шоці.

Амбрелла Приїхавши назад у готель зайшли всередину, Луна сіла на диван, а Лютер стояв біля стійки.
П'ятий сів поруч із дівчиною , вона лише поклала голову йому на плече та взяла за руку.

- Я до Слоун...

Хлопець пішов, залишивши їх самих.
Луна із П'ятим сиділи довго розмовляючи через деякий час пішли спати.

© Anisa Elf,
книга «Останнє кохання».
Коментарі