Глава 35
Поки всі сперечались та вирішували цю проблему , Луна теж вирішила свою.
Повернувшись до готелю вона одразу пішла до себе, йшла вона повільно , біль нікуди не ділась , але її запевнили , що все чисто тільки потрібно зачекати і до вечора буде краще.
П'ятий замітив дівчину , він хотів підійти до неї але вони ще вирішували.
Не знайшовши спільної мови, Ваня , розлютившись хотіла піти але вирішила зробити інакше.
- Я сам приведу його, - сказав Лютер ідучи до сходів.
- Лютере , зачекай ...-сказала Ваня подивившись на хлопця - Я приведу його, мені він більше довіряє
- Гаразд
Дівчина пішла за чоловіком.
Зайшовши до нього, вона сіла поряд з ним і почала розмовляти.
Вони згадували теплі моменти.
Він знав , що його хочуть віддати, Ваня запропонувала йому щоб він віддав свої сили назад, але для цього їм доведеться заново зрозуміти сили один одного.
Дієго з Лайлою змусили Стена прибрати кімнату, в якій він убив Клауса і посадили його на домашній арешт.
Лютер з Елісон були біля більярдного столу і намагалися спокійно поговорити, але після недовгої розмови вони почали лаятися і дівчина сказала ті самі злощасні слова змусивши хлопця переспати з ним, але швидко зрозумівши, що їй і йому це не подобатися, вона відштовхнула його і втекла.
Саме в цей момент Елісон зіткнулася з Ванею, яка вирішила допомогти Харлану втекти.
Трохи поговоривши номер три відвезла його в тихе місце, на якому Ваня має забрати сили з нього.
Ваня спустилася і розповіла всім, що він поїхав і вони впораються без нього.
Академія була в повній розгубленості, вони не знали, що буде далі і взагалі що їм робити.
Лютер пішов до Слоун.
Лунарія тим часом лежала в ліжку , замотавшись ковдрою та обійнявши себе , думала що робити далі?
П'ятий з усіма відчитували Віктора за його дії.
- Вікторе, ти хоч розумієш що ти зробив? Ти тупо все зіпсував – розгнівано казав він.
- Ми знайдемо інший спосіб - говорив Віктор, пішовши.
- Клаусе налий мені будь ласка трохи віскі - сказала Елісон сівши поруч.
До них сів П'ятий.
- Мені теж
- Не щастить нам...
- Цілком згоден, пам'ятаєш я казав що був у комісії?
- Так, - сказали вони в один голос.
- Я досі не можу зрозуміти, чому я не повинен зупиняти його? Адже ми стільки зробили , а виявляється що користі то нуль
- Може й справді забути про це?
- Мила моя сестро , це справа принципу, якщо ми не зупинимо його зараз то може бути когось із нас вже завтра не буде
– І як ти пропонуєш це зробити? У нас є Слоун може віддати її назад , а вони допоможуть нам? - спитав Клаус.
У цей момент до них залетів ворон, кинувши записку, він зник.
- Що це було? - Здивувалася дівчина узявши записку і подивися на неї вона прочитала - Сьогодні о сьомій вечора за містом
- Нам пощастило! - з усмішкою сказав Клаус.
- Дуже - відповіла Луна спускаючись сходами.
Дочекавшись сьомої вечора вони поїхали разом зі Слоун за місто.
Вони встигли довести дівчині , що вони не знали що він з'явиться та встигає.
Приїхавши на те місце, вони вийшли і чекали інших.
Лютер ніжно по плечу гладив дівчину.
Луна із П'ятим стояли поруч і чекали.
За дві хвилини приїхали вони.
Бен, Фей та Крістофер вийшли з машини і стали попереду неї.
Відкривши багажник амбрелла дістала два чорні мішки, в яких були трупи і переклали в багажник Сперроу.
Слоун повільно йшла до них підійшовши до Фей вона притулилася до неї.
- Все , наш договір виконано, ми повинні закінчити - сказала Луна дивлячись на них.
- Ні, ще не все, нам потрібен той дід
- Бен ... він не з ними, - сказала Слоун, намагаючись відмовити свого брата.
- Тоді вони можуть без проблем віддати його нам, просто приведіть його до нас і може бути ми і потоваришуємо - з хитрою усмішкою відповів він.
Сімейство Сперроу сіли в машину і поїхали, залишивши амбреллу в шоці.
Амбрелла Приїхавши назад у готель зайшли всередину, Луна сіла на диван, а Лютер стояв біля стійки.
П'ятий сів поруч із дівчиною , вона лише поклала голову йому на плече та взяла за руку.
- Я до Слоун...
Хлопець пішов, залишивши їх самих.
Луна із П'ятим сиділи довго розмовляючи через деякий час пішли спати.
Повернувшись до готелю вона одразу пішла до себе, йшла вона повільно , біль нікуди не ділась , але її запевнили , що все чисто тільки потрібно зачекати і до вечора буде краще.
П'ятий замітив дівчину , він хотів підійти до неї але вони ще вирішували.
Не знайшовши спільної мови, Ваня , розлютившись хотіла піти але вирішила зробити інакше.
- Я сам приведу його, - сказав Лютер ідучи до сходів.
- Лютере , зачекай ...-сказала Ваня подивившись на хлопця - Я приведу його, мені він більше довіряє
- Гаразд
Дівчина пішла за чоловіком.
Зайшовши до нього, вона сіла поряд з ним і почала розмовляти.
Вони згадували теплі моменти.
Він знав , що його хочуть віддати, Ваня запропонувала йому щоб він віддав свої сили назад, але для цього їм доведеться заново зрозуміти сили один одного.
Дієго з Лайлою змусили Стена прибрати кімнату, в якій він убив Клауса і посадили його на домашній арешт.
Лютер з Елісон були біля більярдного столу і намагалися спокійно поговорити, але після недовгої розмови вони почали лаятися і дівчина сказала ті самі злощасні слова змусивши хлопця переспати з ним, але швидко зрозумівши, що їй і йому це не подобатися, вона відштовхнула його і втекла.
Саме в цей момент Елісон зіткнулася з Ванею, яка вирішила допомогти Харлану втекти.
Трохи поговоривши номер три відвезла його в тихе місце, на якому Ваня має забрати сили з нього.
Ваня спустилася і розповіла всім, що він поїхав і вони впораються без нього.
Академія була в повній розгубленості, вони не знали, що буде далі і взагалі що їм робити.
Лютер пішов до Слоун.
Лунарія тим часом лежала в ліжку , замотавшись ковдрою та обійнявши себе , думала що робити далі?
П'ятий з усіма відчитували Віктора за його дії.
- Вікторе, ти хоч розумієш що ти зробив? Ти тупо все зіпсував – розгнівано казав він.
- Ми знайдемо інший спосіб - говорив Віктор, пішовши.
- Клаусе налий мені будь ласка трохи віскі - сказала Елісон сівши поруч.
До них сів П'ятий.
- Мені теж
- Не щастить нам...
- Цілком згоден, пам'ятаєш я казав що був у комісії?
- Так, - сказали вони в один голос.
- Я досі не можу зрозуміти, чому я не повинен зупиняти його? Адже ми стільки зробили , а виявляється що користі то нуль
- Може й справді забути про це?
- Мила моя сестро , це справа принципу, якщо ми не зупинимо його зараз то може бути когось із нас вже завтра не буде
– І як ти пропонуєш це зробити? У нас є Слоун може віддати її назад , а вони допоможуть нам? - спитав Клаус.
У цей момент до них залетів ворон, кинувши записку, він зник.
- Що це було? - Здивувалася дівчина узявши записку і подивися на неї вона прочитала - Сьогодні о сьомій вечора за містом
- Нам пощастило! - з усмішкою сказав Клаус.
- Дуже - відповіла Луна спускаючись сходами.
Дочекавшись сьомої вечора вони поїхали разом зі Слоун за місто.
Вони встигли довести дівчині , що вони не знали що він з'явиться та встигає.
Приїхавши на те місце, вони вийшли і чекали інших.
Лютер ніжно по плечу гладив дівчину.
Луна із П'ятим стояли поруч і чекали.
За дві хвилини приїхали вони.
Бен, Фей та Крістофер вийшли з машини і стали попереду неї.
Відкривши багажник амбрелла дістала два чорні мішки, в яких були трупи і переклали в багажник Сперроу.
Слоун повільно йшла до них підійшовши до Фей вона притулилася до неї.
- Все , наш договір виконано, ми повинні закінчити - сказала Луна дивлячись на них.
- Ні, ще не все, нам потрібен той дід
- Бен ... він не з ними, - сказала Слоун, намагаючись відмовити свого брата.
- Тоді вони можуть без проблем віддати його нам, просто приведіть його до нас і може бути ми і потоваришуємо - з хитрою усмішкою відповів він.
Сімейство Сперроу сіли в машину і поїхали, залишивши амбреллу в шоці.
Амбрелла Приїхавши назад у готель зайшли всередину, Луна сіла на диван, а Лютер стояв біля стійки.
П'ятий сів поруч із дівчиною , вона лише поклала голову йому на плече та взяла за руку.
- Я до Слоун...
Хлопець пішов, залишивши їх самих.
Луна із П'ятим сиділи довго розмовляючи через деякий час пішли спати.
Коментарі