Минуло декілька днів , дівчина як завжди повинна була принести звіт батьку , і сьогодні був той самий день.

- Луно? ти знову йдеш? - запитала Дженніфер дивлячись на подругу.

- Так , ця справа важлива , залишись сьогодні тут , та двері нікому не відчиняй - відповіла вона дивлячись на дівчину - Ти ж знаєш , що я швидко

- Гаразд , звісно знаю, будь обережна

- Все...я пішла - з усмішкою промовила дівчина обійнявши Дженніфер та перемістившись до будинку Реджинальда

Зайшовши в середину , вона зняла плащ та повісила його на вішалку.
Діставши з нього папку з документами пішла в зал.

- Батьку! Мамо! я зібрала все що вам потрібно та навіть...- її усмішка зійшла з обличчя коли вона побачила всю академію та своїх батьків - Більше...

- Луно! - вигукнули всі разом.

- Добре...неважливо - сказала вона пройшовши біля них не дивлячись на них , ставши перед батьком вона віддала йому папку - Тут вся інформація яку ти стільки років шукав...тепер прошу мене пробачити...в мене справи

- Луно , люба залишся - з посмішкою промовила жінка - Тут усі твої друзі

- Мамо , в мене немає часу - коротко відповіла вона пішовши на вихід прихопивши плащ , і в момент коли вона переміщалась , П'ятий взяв її за руку та перемістився з нею.

З'явившись біля будівлі , дівчина відкинула від себе хлопця.

- П'ятий! що ти робиш!? - крикнула вона.

- А тепер говори правду! - крикнув він вставши із землі.

- Та щоб тебе...- зітхнула Луна - Що ти блять хочеш дізнатися? Що весь цей час я обманювала вас? Так! чув! я збрехала усім! - її голос тремтів та зривався в крик - Ти думаєш що я хотіла брехати?! Це остання моя думка була!

- Хто ти насправді?! Я довіряв тобі! Ти просто грала нами , я ще й закохався в тебе...

- П'ять , будь ласка...- промовила дівчина дивлячись на спантеличеного хлопця - Я робила це заради вашої безпеки...це правда

- Ти думаєш я повірю тобі?! Яка нахуй безпека?! - кричав він.

- П'ятий! досить! - крикнула вона - Я знаю що ти більше не повіриш...чесно і вже не надіюсь на це...але я справді була найнята на ваш захист , П'ять , останній раз повір мені

- З якого я маю вірити тобі?

- Хах...ну да...- тихо промовила Луна подивившись на праву руку на якій блищало золоте кільце , вона лише легко підняла куточки губ створюючи сумну усмішку , на очах з'явилися сльози - Останній раз...і ти сам все побачиш

Він мовчки дивився неї , він бачив свою милу Луну , і як же хотів обійняти її.
В цей момент з будинку вибігла дівчина і обійняла Луну.

- Відійди від неї!

- Дженніфер! - вскрикнула Луна не очікуючи появи подруги.

- Що?...Стоп , що?! Дженніфер?! Луно , звідки вона в тебе? тільки не кажи що це ти її викрала? - питав він підходячи.

Лунарія відразу стала перед дівчиною і виставила перед хлопцем руку.

- П'ять , не підходь до неї , і ні , я її не викрадала

- Чому ти її закриваєш?

- Нікому з вас не можна торкатись її - відповіла вона.

- Луно...

- Дженніфер , зайди в будинок будь ласка - з нервовою усмішкою промовила вона.

- Але

- Йди , я впораюсь

Коли дівчина зайшла в будинок та закрилась , Луна подивилась на П'ятого.

- Вона моя місія , як раз таки через неї та вас може знову початись апокаліпсис , так що будь милим хлопчиком не лізь в це діло...я і так заїбалась рятувати ваш світ - відповіла дівчина без емоцій дивлячись на хлопця.

- Ми її якраз шукаємо , бо її батько хвилюється за неї

- Хочеш жарт? в неї немає рідних - відповіла вона.

- Так , так почекай , я хоч і не тупий але зараз взагалі нічого не розумію

- Заспокоївся?

- Я тобі всеодно не довіряю - відповів він відвівши очі.

- П'ять...агхр гаразд не довіряй , я не змушую тебе вірити - сказала вона знявши каблучку та підійшовши до нього , взявши його руку і поклавши кільце на долоню промовила - Через три дні я зникну...і можеш жити щасливо зі своєю сім'єю...без мене

- Що?...

П'ятий, не вірячи своїм вухам, вперше відчув, як холод охоплює його тіло. Його погляд на каблучку, що лежала в нього на долоні, став важким, немов сама вага істини тиснула на його серце.

- Що ти маєш на увазі? — запитав він, намагаючись зібратися з думками, але у голосі відчувалася паніка. — Ти не можеш просто зникнути! Чому ти так говориш?

Луна відчувала, як її внутрішня боротьба досягає піку. Вона знала, що їй доведеться відкрити всі карти, але розуміла, що це лише погіршить ситуацію.

- Пробач...це все що я можу тобі розповісти , П'ять - сказала вона - Я справді кохаю тебе , ти дав мені відчути себе щасливою хоч і ненадовго...хах - зі сльозами на очах вона посміхнулась - Мені зараз справді важко відпускати тебе , але ти потрібен сім'ї...Іди до них прошу тебе...

Його рука все ще тримала каблучку, наче вона могла втамувати біль, який зростав всередині.

- Я не можу це зробити, — з протестом відповів він, заперечуючи її слова. — Я не можу залишити тебе. Ти — моя сім'я!

- Я — не твоя сім'я, П’ять. Я виконую місію, і це моя відповідальність ,  я не можу ризикувати твоїм життям - відповіла вона відкривши за ним портал та штовхнула його туди - Прощавай милий...

- Луно! Ні! - крикнув він зникнувши в спалаху та з'явився в залі де були всі.

- П'ятий , все добре? - запитав Віктор.

- Якого?! Ні! Реджинальд! Яку ти місію дав Луні?! - зі злістью крикнув він підходячи та не відпускаючи каблучку з руки.

- Нажаль я не можу розповісти тобі про це

- Всенсі не можеш? - Запитав він.

- Луна...вона вам справді не ворог - сказала жінка - Вона повинна це зробити , ми дали їй місії для того щоб вас врятувати

- Тобто...вона не один раз нас рятує? - запитала Елісон.

- Так , і так вийшло , що через декілька днів все зміниться

- Просто скажіть через що? або через кого , потрібна ця місія? - запитав П'ятий стиснувши кулак.

- Через Дженніфер...- відповіла жінка.

- Мила навіщо? - запитав Реджинальд.

- Вони мають знати

- Через...Дженніфер? - здивувався Бен.

- Так , Реджинальд дав їй завдання захищати її , та у потрібний момент забрати ту силу яка може знищити всю планету - відповіла вона.

- Як та сила називається? - запитав Віктор.

- Ваші сили називають меріголд , а в Дженніфер та Луни дуранго , якщо ці дві сили з'єднати то станеться кінець світу , Луна вже багато разів його зупиняла , її дуранго спокійний та ніяк не впливає на вас

Всі в залі застигли, шоковані новою інформацією. П'ятий, все ще тримаючи каблучку Луни, глянув на Реджинальда.

-  То виходить, весь цей час ми не знали правди? — запитав він, намагаючись зрозуміти масштаб ситуації.

- Саме так, — підтвердила жінка. — Луна намагалася захистити Дженніфер і вас. Але її місія ставить під загрозу все, що ви любите.

- Тобто , якщо вона не виконає це завдання, нас усіх чекає кінець? — запитала Елісон, обмірковуючи нові подробиці.

- Так, — відповів Реджинальд, — якщо дуранго з'єднається з меріголдом, це призведе до катастрофи. Луна є єдиною, хто може зупинити це, забравши дуранго у Дженніфер.

- І ти хочеш, щоб вона зробила це? — спитав Бен, тривожно дивлячись на Реджинальда. — Що, якщо це знищить Луну?

- Вона знає ризики, — відповіла жінка. — Луна готова на все, щоб захистити вас.