Дівчина телепортувалася до готелю і швидким кроком попрямувала на другий поверх.
Швидко дійшовши до кімнати хлопців, вона різко відчинила двері і сказала:

– Клаусе!

- Луно? Що трапилося? - злякавшись, спитав він.

- Мені треба з тобою дещо обговорити... - розгублено сказала вона, зайшовши в кімнату  зачинивши за собою двері.

- Що трапилося? До речі, як відпочила? - спитав Клаус сівши в крісло.

Навпроти сілв Луна.

- Я зробила те, що не повинна була робити...

- Давай розберемося, ти пішла до клубу?

- Так...

- Випила багато?

- Занадто багато...

- І як Лютер з кимось переспала?

- Т..так - відповіла дівчина, закривши обличчя руками.

- Значить справа серйозна ... - Замислено відповів хлопець - Так, сиди тут, я зараз повернуся - сказав Клаус і швидко побіг на перший поверх.

В цей момент у кімнаті з'явився П'ятий.

- Клаус чорт забирай! Ти не знаєш ... - хлопець різко замовк і подивився на засмучену дівчину - Луно? Мила , що трапилося? - розгублено спитав він підійшовши до неї і сів навпочіпки.

- Все добре , П'ять ... правда ... - відповіла вона, подивившись на хлопця - Я прийшла поговорити з Клаусом

- Ти коли повернулася?

- Вранці, я була на пробіжці з Лютером

- Ясно, ти чимось засмучена , кажи , не бреши - сказав хлопець узявши руку дівчини у свою.

- Я не брешу, правда ... просто після клубу голова трохи болить от і все

- Брешеш - сказав він вставши на ноги, але не відпускаючи дівчину.

Лунарія підвелась і подивилась на хлопця.
Хоч він і був дратуючим, але чомусь для дівчини він був як рідний старший брат.
Вона різко притулилася до П'ятого.
Хлопець мовчки обійняв її у відповідь і просто гладив по волоссю.
За цими двома тихо спостерігав Клаус, тримаючи в руках дві пляшки алкоголю.

- Ви дуже мила пара - з усмішкою промовив хлопець підходячи до них.

- Клаусе – одночасно сказали вони.

- Ми не пара - сказала Луна відійшовши від П'ятого.

– П'ятий! - До кімнати зайшов Дієго - Потрібна твоя допомога

- Сам не впораєшся?

- Ні, пішли вже

П'ятий і Дієго пішли на перший поверх, а Клаус з Луною сіли і почали розмову.

- Ти переспала і тепер вагітна?

- Цього точно не може бути , бо по всій кімнаті лежали використані презервативи - відповіла вона зробивши ковток зігріваючої рідини.

- Тобі сподобалося?

- Клаусе, я переспала з Беном! Я не пам'ятаю чи було мені добре чи погано... - скрикнувши відповіла вона, подивившись на друга.

- А ясно ... стоп ... З Беном?! - Здивовано скрикнув хлопець мало не подавившись алкоголем.

- Так, з ним...

- І як тобі?

- Що мені робити? З одного боку я щаслива, що це зробила, а з іншого... таке відчуття ніби я переступила свої принципи...

- Луні, приймай це як життєвий урок, ти маєш пливти за течією і не озиратися на минуле, може цей Бен для тебе стане коханим?

- Він точно ним не стане.

- Ну тоді заміни його на когось ближче, наприклад на П'ятого

- Я не можу так ... не хочу користуватися ним

- Ти як завжди

- П'ятий не заслуговує на таке ставлення і робити такі махінації не хочу - відповіла дівчина подивившись на хлопця засмученим поглядом.

- А раптом ти покохаєш його? Хто знає, раптом наш маленький псих твоя доля

- Йому під сімдесят, а мені двадцять два, от афігенна доля , прям мрія

- Коханню всі покірні - з усмішкою промовив він.

- Іноді в тебе хочеться чимось кинути , чесно

- Нууу Луно , ти маєш право на справжнє кохання , це більше не твій Бен але це не означає , що потрібно взагалі ні з ким не бути , нашого Бена вже давно немає , прийми це...

- Ти правий...але боляче всеодно...щоб я не робила і як би не старалась все забути....він з'являється кожного разу, навіть зараз так

- Добре , то що ти хочеш зробити? з ким хочеш бути? - Запитав він.

- Я....я справді не розумію , що я хочу...моє серце рветься до Бена , а розум до П'ятого...якби дивно це не звучало - відповіла вона допивши алкоголь.

- Дай собі відпочинок , забий на них , живи як хочеш і тоді зрозумієш що ти насправді бажаєш

- Ти правий , дякую Клаусе