Луна вийшла на балкон у своїй кімнаті, витягнувши з кишені нещодавно куплені сигарети вона дістала одну та почала розглядала її думаючи про те, що буде далі?.
У цей момент за спиною з'явився П'ятий.

- Вирішила почати курити?  - Запитав він дивлячись на спину дівчини.

- І тобі привіт...

- Луно , що нам робити?  - Запитав хлопець ставши поруч з нею.

- Ти про наближаючий апокаліпсис?якщо він звісно буде...  - озвучила своє запитання дівчина, подивившись на хлопця, не відпускаючи сигарету.

- Ні, я про нас з тобою - відповів він забравши і стиснувши цигарку.

- Тобто? про яких нас йдеться?  і до того ж я їх сама купила, не ламай

- Клаус проговорився - сказав хлопець дивлячись на дівчину.

- Я йому язик відріжу... - прошипіла Луна прикривши очі долонею.

- Хах – тихо засміявся хлопець.

- І багато він розповів?  - Запитала вона подивившись на нього.

- Все

- Ти мене лякаєш своєю небагатослівністю

- Може бути я хочу, щоб ти використовувала мене?

- Ти зовсім наївний став - з усмішкою сказала вона, дивлячись на П'ятого.

- Навіть якщо і так, я хочу стосунків з тобою – грізно відповів він.

- Божевільний, гаразд ... сподіваюся не пошкодуєш - відповіла з усмішкою дівчина ніжно поцілувавши П'ятого в щоку.

- А в губи?  – хитро посміхнувся він.

- Іди ти, не настільки ми близькі

- Гаразд, тоді з цієї миті ми пара - сказав хлопець притягнувши дівчину до себе і поцілувавши в губи.

Лунарія відповіла взаємністю.
Для П'ятого це була перемога, він відчував бурю емоцій цілуючи ту яка хоч якось змогла змінити його світогляд на навколишній світ і людей.
Для Луни , цей поцілунок став початком чогось нового і шалено приємного, хоч і почуття не були до кінця взаємні, вона розуміла що ця людина дасть їй більше ніж той, кого давно немає.

Їхній поцілунок тривав не довго.
Хлопець із дівчиною подивилися один одному в очі.

- Ти не пошкодуєш?  - Запитала вона дивлячись хлопцеві в очі.

- Ні, не пошкодую - відповів він усміхнувшись.

Через деякий час вони лежали на ліжку, обіймаючи один одного.
Ніч була тиха, тільки десь далеко було чути тихі звуки машин.
В академії сперроу не спав лише Бен.
Він лежав і дивився в стелю.
Чим то його та дівчина зачепила, щоразу згадуючи про неї, його серце прискорено б'ється.
З одного боку він хоче вбити їх, а з іншого...
Бен, розумів , що якщо він і справді закохався то це буде погано, її він бачить лише втретє за два дні, а відчуття що вічність.
Його тягнуло до неї, можливо це через ту ніч?  Чи через поцілунок сьогодні?
Для хлопця це не мало значення, він знав , що краще і справді не закохуватися.