Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9 ,,Спогад з минулого"
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 36
Настав ранок.
Лунарія спустилась вниз, побачивши тільки Лайлу та Дієго вони пішла до них.

- Не дуже доброго ранку - сказала вона підійшовши і взявши пляшку з водою.

- І тобі – сказали вони.

- А де всі?

- Нас запрошують у сперроу, там Лютер з Елісон - відповів Дієго.

- До речі ми знайшли таємний хід, Дієго відрубали два пальці і Стенлі знесла синя хвиля – без посмішки сказала Лайла.

- Весело - відповіла Луні , зробивши ковток води.

- Як ти? - з сумом в голосі запитала Лайла дивлячись на дівчину в якої очі були червоні від сліз.

- Хах не дуже якщо чесно...- с ледь помітною посмішкою промовила вона.

Дієго нічого не розуміючи дивився на них.
Лайла встала , підійшовши до дівчини просто міцно обійняла.

- Ти впораєшся...

- Знаю...дякую...- тихо відповіла вона обійнявши у відповідь
За кілька хвилин біля них з'явився П'ятий.

- Видно інших ще немає? Щось сталось? - запитав він дивлячись на те як дівчата обіймаються.

- Нічого не сталось, все добре - відповіла Луна відпустивши дівчину.

- Все добре - відповіла Лайла сівши на місце біля Дієго.

- Ми на тебе якраз чекали, - сказав Дієго.

- Навіщо?  - спитав він, забравши пляшку з водою у Луни і зробивши ковток.

- Наші вже в академії сперроу, і нам сказали прийти туди - відповіла Луна і пішла до вхідних дверей - Ви йдете?

За деякий час вони вже були у залі академії.
Дієго і П'ятий сиділи на дивані, а Луна і Лайла на кріслах, як і Фей.
Бен стояв біля Лютера і з ним Елісон, Слоун сиділа у кріслі біля Лютера.

- Майже всі зібралися?  - спитав Бен, дивлячись на Луну.

- Клауса і Віктора немає, Лютер тобі йде ця форма – сказала Луна подивившись на Лютера.

- Дякую – усміхнувся він.

Цієї миті вривається Віктор і починає питати Елісон де подівся Харлан.

- Я його вбила і сама сюди привезла – з усмішкою відповіла Елісон.

- Що ти зробила?!

- Ставлю на дрібного, - сказав Бен узявши зі столу попкорн.

- Ставка приймається - відповів П'ятий, взявши трохи попкорну.

-Еее тихо давайте не лаятимемося - запропонувала Луна ставши між ними - Це не вихід

- Відійди доки я йому не врізала - сердито сказала Елісон.

– Я вірив тобі!  - скрикнув Віктор і вдарив її по обличчю.

У цей момент номер три розлютилася і змусила замовкнути і не дихати дівчину.

- Елісон!  Що ти зробила?!  - Закричала Луна- Поверни їй голос і дихання!

У цей момент все почало тремтіти і злітати, а очі дівчини почали біліти, всі хто був у кімнаті злякалися і не знали як це припинити.
Хоч і Віктор зміг дихати і говорити, Елісон та Луна не припинили, дівчина підняла руку і відкинула від себе так звану сестру на ім'я Елісон.

- Луна! Заспокойся ти зараз уб'єш її!  - кричав Дієго намагаючись зупинити дівчину.

До неї підбігли П'ятий і Бен, вони обійняли її , на секунду дівчина зупинилася, очі стали нормальними.
Відштовхнувши їх вона все ж таки підійшла до дівчини.
Елісон тремтіла від страху, Луна присіла дивлячись їй в очі.
Літаючі предмети стали на місця.

- Ти тільки-но мало не померла від моїх рук, як тобі відчуття?  - з люттю в голосі та очах запитала вона.

- Я... не думала..пробач...

- Для того щоб думати інколи потрібні мізки , а в тебе їх немає...

В цей момент в дівчини знову заболіло знизу , тільки біль була сильніша.

- Блять...Розбирайтеся самі - відповіла Лунарія і зникла у блакитному спалаху.

- Ого!  Ви лаєтеся навіть гірше за нас - сказав Бен.

Віктор пішов у якусь кімнату і потрапив у  кімнату Бена.
Фей і Бен відвели всіх подивитися на цю кулю, зайшовши туди вони побачили Луну , вона спокійно стояла роздивляючи її.

- Луно? – здивувалися всі.

- Я переборщила з емоціями ... не хотіла когось налякати , або зробити боляче , але зараз не до цього - сказала вона, подивившись на них - Що з цим робити?

- У ній знаходяться чорні дірки які весь час втягують все і цього їм буде мало - сказала Слоун, ставши поряд з Луною.

- Божевілля, треба якось цю штуку зменшити - сказав П'ятий.

- Для цього нам потрібні Лайла, Крістофер, Слоун та Віктор - відповіла Фей.

- Ви хочете помістити його в Крістофера?  - запитала Луні - Ви не подумали, що цей Кугелблиц в активному стані може його розірвати?  І до того ж якщо ви спробуєте його здавити, то як не дивно, сила якої він ударить буде в кілька разів сильнішою за попередні.

- Якщо ми правильно прорахували мила, то буде тільки легкий поштовх який залишиться в Крістофері - відповів Бен.

- Або оскільки ти вже зрозуміла, на нас чекає смерть – підтвердив П'ятий.

- Добре, давайте починати, де Віктор?  - спитала Слоун.

- Я тут

Лайла, Слоун і Віктор стали з обох боків цієї кулі.
Вони почали діяти, Слоун зі своєю силою піднялася вгору і телекінезом повільно почала тиснути на кулю, Віктор і Лайла використовували свою силу на енергетичне захисне поле, вони так само почали повільно здавлювати його.
Все йшло добре, поки не почули голос Грейс.

- Ви не говорили що хочете вбити бога , через це я уб'ю вас - сказала вона і почала все підпалювати.

П'ятий встиг прибрати її та вбити першим.
Повернувшись назад, вони продовжили свою справу.
Слоун попросила Крістофера закрити кулю, оскільки вони змогли зменшити її.
Кріс зміг закрити його у собі.
Все заспокоїлося, решта підійшли до них.

- Вийшло?  — спитав П'ятий, дивлячись на всіх.

- До наступної хвилі лишилося... три- зі страхом сказала Слоун.

П'ятий узяв за руку Луну , так само зробив і Бен.

- Два...

Лютер тримав її за руку, боячись за життя.
Всі притиснулися один до одного і чекали на кінець.

- Один...

І ... нічого не сталося, всі не могли повірити, що все вийшло.
Вийшовши з комірчини вони влаштували свято, Бен з П'ятим пили все, що горить до них підключився Дієго і Лютер.
Луна , Фей, Слоун та Лайла танцювали і так само пили але шампанське.
Елісон і Віктор були раді, що все добре закінчилося.
Потім танцювали всі, Бен під шафе з П'ятим почали клеїтися до Луни але та приклала двох спати разом, а сама пішла надвір подихати.
До неї вийшла Лайла.

- Ти вже потанцювала?  - Запитала вона тримаючи в руці пляшку шампанського.

- Може спати підеш?

- Нііі, мені ліньки - з усмішкою промовила вона і лягла дівчині на ноги - Ти б була прекрасною подругою якби не брехала

- Цікаво про що ж я брешу?

- Багато про що

- Хоч і апокаліпсис, але красиво – сказала дівчина дивлячись на зруйновані будинки.

- Згодна

Через хвилин двадцять Лайла заснула, Луна телекінезом перенесла її в кімнату і сама пішла спати.

© Anisa Elf,
книга «Останнє кохання».
Коментарі