Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9 ,,Спогад з минулого"
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 34
Дівчина прокинулася, подивившись на сплячого хлопця вона тихо встала одягнулась і пішла у ванну для того, щоб вмитися.
Зробивши всі справи , Луна йшла коридором, раптом з-за рогу з'явилися Дієго із замотаним у килим Клаусом і дрібним хлопцем.

- Який він важкий... - сказав хлопчик,

- Тягни, сам убив кращого дядька - з іронією сказав Дієго.

- Хто кого вбив? - Здивувалася дівчина підходячи до них.

- Ось і прийшла наша смерть

- Дієго! Що з ним?

- Послухай... - сказав хлопець, тримаючи Клауса. - Допоможи його сховати або закопати.

- Пішли в ліфт, там ви мені все розповісте

Зайшовши в ліфт, що тільки під'їхав, вони зайшли і затягли його туди.
Поставивши його на стінку, Дієго почав розповідати про те, що трапилося.
У цей момент Клаус прийшов до тями, Дієго, Луна і Стен почали кричати.

- Чорт тебе забирай! - Закричала Лунарія.

- Ти живий?! – закричав Стен.

- Стен твою ... ти казав що він мертвий!! - закричав Дієго, тримаючи вже живого Клауса.

- Можна тихіше... - сказав він.

- Ти нас дуже налякав! - скрикнула Луна.

- Я і сам думав що помер, але ... ахахаха - почав сміятися і в той момент плакати - Луно , ти не уявляєш , я безсмертний хахаха - з істеричним сміхом відповів він.

- Клаусе милий - з усмішкою сказала вона - Вставай повільно

- Так, іди сюди, - сказав Дієго допомагаючи встати.

Через кілька хвилин вони вийшли, номера чотири трясло, а рана в грудях потроху гоїлася.

- Друже , давай повільніше йди, ти тільки три хвилини тому був мертвий - сказав номер два йдучи біля хлопця.

- Згодна, не поспішай

- Я не вірю, що це зробив - з усмішкою говорив він.

- А якщо голову відсікти, то вона відросте? — здивовано спитав Стен.

- Стен , це не смішно - грізно відповів Дієго.

Клаус пішов до стійки, там якраз зібралися всі.
Луна , Дієго і хлопчик пішли до них.

- П'ять, я думала ти ще спиш - сказала дівчина сівши біля Лайли.

- Оу наша міс везіння прийшла , знову якусь смерть принесла? - з жахливою усмішкою спитала вона.

- Так, твою - з такою ж усмішкою відповіла Луні.

- Не лайтеся - сказав Лютер.

- Гаразд, що ми пропустили? - Запитав Дієго.

- Скоро буде кінець світу і ми всі помремо – з усмішкою відповіла Лайла.

- Прям дуже позитивно – сказала Луна знову взявшись за живіт.

- Що таке? - запитала Лайла в дівчини.

Всі інші були зайняті розмовами і не чули про що дівчата розмовляли.

- Та щось живіт з вчорашнього вечора болить...аж бісить...- відповіла вона випивши склянку соку біля Лайли але несподівано її почало нудити - Лайло...щось мені не добре...

Лайла взяла дівчину за руку і мигцем перемістилася до вбиральні.

- Блюй сюди - сказала вона показавши на унітаз.

- Хаха ніііі...щось мені це не подобається...

- Я сама тут недавно була...- відповіла дівчина не дивлячись на знайому.

- О Боже! не кажи що ти...- здивовано сказала Луна.

- Так

- Це від...

- Закрийся і блюй давай! не буду я з тобою про це розмовляти  - грізно відповіла Лайла.

- Ні , хаха ні , я не залишу це в собі - сказала Луна вийшовши з туалету та швидко направилась на вихід з готелю.

П'ятий та інші здивовано дивилися як  дівчину вийшла з готелю , до них підійшла Лайла.

- Що сталося? - запитала Елісон здивовано подивившись на дівчину.

- Неважливо...це її діло...- з сумом промовила вона подивившись на П'ятого.

- Ніколи не бачив її такою - сказав Клаус задумавшись , і тут до нього дійшло - Чооорт! Луно!

Хлопець різко встав та побіг за нею.
Всі знову нічого не зрозуміли.

Тим часом у Сперроу:

- І що це? - спитав Бен дивлячись на енергетичну кулю стоячи поряд з Фей та Грейс.

- Це мій бог, навіщо ви привели мене до нього? - відповіла Грейс, посміхаючись.

- Дай своє праве око, ми подивимося що там

Вона дала своє око Бену, хлопець повільно підніс його до нього і ця куля забрав його.
Вони тримали жінку робота доки та казала що бачить.
У цей момент синя хвиля пройшлася по всьому місту і далі потім повернулася знищивши половину всіх, хто був у готелі, на вулиці і навіть пошкодивши будинки.

Тим часом Амбрелла:

- Що це було?! – здивувався Лютер.

- Кугелбліц - відповів П'ятий, дивлячись на всіх - все стає гірше

- П'ять, скільки у нас часу? – спитав Лютер.

- З такими темпами, якщо вирахувати буде...

- Скільки часу?! - скрикнув здоровань.

- Дня чотири чи п'ять , поки що все життя не зникне повністю - відповів він.

Елісон ледве стримувала сльози запиваючи грудку в горлі коньяком вона пішла у бік кімнати.
Дієго мовчки глянув на Лайлу та Стіна.
Ваня важко зітхнула і думала, що робити.
П'ятий дивився на всіх та думав про Луну.

У Сперроу:

Вони нарешті дізналися що знаходиться у ньому.
Там було багато чорних дір, які забирали все і незабаром вони дістануться і до них.

- Значить, треба об'єднатися з Амбреллою, - сказала Фей так само стоячи біля Грейс і Бена.

- Спершу нам треба прибрати того діда, а потім розберемося з цим

В Амбрелі:

- Сперроу нам запропонувала віддати Харлана, натомість на безпеку – сказав Лютер.

В цей момент прийшов Клаус , він був чимось засмучений.

- Ми намагалися помиритися, але як бачиш нічого не вийшло - сказала Ваня - Їм не можна довіряти, вони вже нападали на нас

- Ем, хлопці, хіба нам не потрібна та блискуча штука в їхньому підвалі? - спитав Клаус.

Усі подивилися на нього.

- Клаусе, ти знаєш де він? - Запитав П'ятий.

- І нічого не сказав? - Запитав Віктор.

- Так, я його бачив коли відвідував батька в коморі там, де мама тримала свої речі

- Тобто ти весь цей час мовчав? - спитав Дієго.

- Чому ти нічого не сказав нам? - розгублено спитав П'ятий.

- Чому не сказав, сказав - відповів він показавши на Дієго.

- Ти ж постійно несеш нісенітницю! Як я міг зрозуміти що ти сказав правду?

- Значить, ця штука під назвою Кугелбліц з'явилася з нами? - Запитала Елісон.

- Видно ми самі принесли частину апокаліпсису в цей світ, - відповів П'ятий.

Ваня та Лютер відійшли.
А решта пішла за ними.

- Лютере, Харлан ніколи б не завдав мені болю

- Досить його прикривати, хіба? А це що? — спитав він, показавши на подряпину.

– Кого прикривати? - Запитав П'ятий - І це зробив він?

- Я його вб'ю, - сказав Дієго.

- Я розумію що це виглядає не дуже але він нічого поганого не зробив, це ... це я сама

- Не бреши - сказав П'ятий

- Я не брешу ми просто посварилися і не розрахували силу

- Він убив Джеймі та Альфонсо, і тепер ми в небезпеці через нього, тільки він може це виправити - грізно відповів Лютер.

- Ми розуміємо що ти любиш його, але Лютер має рацію, якби він тоді не вбив їх то все було б на своїх місцях - сказала Елісон.

- Згоден, нам треба дістатися до Кугелблиця і хоча б залишитися живими - сказав П'ятий.

© Anisa Elf,
книга «Останнє кохання».
Коментарі