Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9 ,,Спогад з минулого"
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 19
Минуло вже сім годин.
У двері дівчини постукали.

- Хто? - сонно запитала Луна не розплющуючи очей.

- Луно , ти в душ збираєшся?  - Запитав П'ятий стоячи за дверима.

- Іди перший... - відповіла вона, продовжуючи спати.

- Як скажеш мила

- Мг...

За годину дівчина нарешті прокинулася і пішла в душ.
Після цього вона знайшла в шафі чорну футболку та шорти.
Заклавши волосся в хвіст, дівчина спустилася вниз.
Лютер, Дієго та Клаус їли китайську локшину.
З ними сидів П'ятий в м'якому білому халаті , його волосся було ще вологим після душу.

- Привіт усім - з усмішкою промовила вона сівши поруч із П'ятим , подивившись на його волосся , дівчина ніжно поправила декілька пасм біля його обличчя.

- Як спалось?  – спитав він дозволяючи їй торкатись до нього.

- Мало але мені вистачило, щоб набиратися сил - відповіла вона нарешті переставши чіпати його.

- Будеш?  - запитав Клаус, пропонуючи спробувати локшину.

- Ні , дякую

- Я не очікував, що там буде наш Бен, - сказав Дієго.

- Він не наш... - сказала дівчина.

- Луні , не звертай уваги, хочеш випити сьогодні?  - спитав Клаус.

- Я і так в клуб хочу піти, а поки що піду хоч одяг якийсь куплю - сказала дівчина, вставши та пішовши до виходу.

- Я з тобою, - сказав П'ятий, пішовши за дівчиною.

- Ти б відпочив , та й тобі потрібно переодягнутись

- Пізніше відпочину , я швидко , ти ж зачекаєш?

- Гаразд , чекаю

Хлопець швидко одягнувся та з дівчиною вийшли з готелю , вони пішли до найближчого магазину одягу.
Дівчина обрала чорну сукню із закритими плечима та невеликим декольте, довжиною воно було по коліна.
П'ятий не міг надивитись на дівчину в ньому.

- Тобі йде ця сукня - сказав хлопець, розглядаючи дівчину.

- Воно мені теж подобається

- До речі, а звідки у тебе гроші?  – спитав він.

- Вкрала у нової академії - з усмішкою промовила вона.

- Коли ти встигла?  – здивувався хлопець.

- Поки ти бився з тією бридкою дівкою - відповіла вона дивлячись на себе в дзеркало.

- Луно , ти дуже красива

- Знову хрін піднявся і ти вирішив почати з компліментів?  - З усмішкою запитала вона подивившись на хлопця.

- Чому ти постійно дістаєш мене?  - Запитав хлопець підійшовши до дівчини.

- Мені подобається коли ти сердишся - відповіла Луна.

- Та невже?  - Запитав П'ятий поклавши руку на талію дівчині.

- Тобі по руках дати чи одразу по морді?

– Чому б нам не почати зустрічатися?  - Хлопець різко притиснув її до себе.

- Ти старий, ось чому ні - відповіла вона усміхнувшись.
Дівчина ніжно приклала свою долоню до щоки хлопця.

- П'ять, ти дуже милий, але в мене немає до тебе почуттів

- Шкода, а в мене вони почали з'являтися ще давно - відповів він поцілувавши долоню Луни.

- Ти убити мене хотів, а тут почав про почуття говорити?

- Я не знаю чому вони з'явилися, але змушувати закохуватися в мене, я не буду - відповів хлопець поцілувавши дівчину в шию , сів назад на стілець - Ти ще щось мірятимеш?

- Думаю ні , чесно...я хочу до дому

- Теж мила моя

Через годину вони були вже в готелі, Лунарія розмовляла з Клаусом, П'ятий пішов до себе, Дієго був з якимсь підлітком, Ваня пішла не сказавши куди, а Елісон повернулася з поганим настроєм.
На годиннику було 22:45, Луна пішла до клубу.
Одягнена була в ту сукню яку купили, чорні туфлі на підборах і клатч , так само на руках були чорні рукавички.
Волосся розпущене.
Зайшовши в будівлю, дівчина заплатила за вхід і пішла до барної стійки.
У клубі було голосно, чим було навіть добре, тому що Лунарія згадувала Бена.
Він не той кого вона колись кохала , він злий і неприємний, тільки ось дівчина все одно бачила в ньому, свого, рідного і давно вже забутого хлопця.
Дівчина замовила багато випивки, їй було все одно, що трапиться, вона просто глушила біль.
До неї підсів якийсь хлопець.

- Чи не багато алкоголю для такої тендітної дівчини?

- Ні ... Якраз добре - відповіла вона випивши ще одну стопку зігріваючої речовини.

- Чи можу я приєднатися? Чи когось чекаєш?

- Так, можеш , нікого не чекаю...більше немає кого...

- Що сталось у такої красуні? - його усмішка здалась їй дуже знайомою.

- Овуляція...а ти чого пристав? ти не подумай...я не проти випити з кимось але настрій сьогодні хуйовий...- відповіла вона намагаючись зупинити свої думки.

- Хах ну тоді , я можу допомогти його підняти - з цими словами він повернув її до себе та різко поцілував.

Через хвилину вона відштовхнула його.

- Давай добре вип'ємо і тоді поїдемо кудись? - з хитрою посмішкою запропонувала Луна.

- Із задоволенням красуне

Луна ніяк не могла побачити його обличчя так як була сильно п'яна, пили вони ще довго, на годиннику вже 3:55.
Незабаром ранок, а дівчина з новим знайомим поїхали до найближчого мотелю.
Ніч у них була гучною та спекотною.

© Anisa Elf,
книга «Останнє кохання».
Коментарі