Глава 46
Минуло два дні , Лунарія з Дженніфер сиділи на кухні , оточені ароматом свіжозвареної кави. Луна задумливо дивилася у вікно, поки Дженніфер, схрестивши руки на столі, намагалася відвести погляд від важкої атмосфери, що панувала в кімнаті.
- Луно — тихо почала Дженніфер, — я досі не можу повірити, що все це правда. Чому ти не сказала мені раніше?
Луна зітхнула, повертаючи голову до подруги. В її очах читалася печаль.
- Я не хотіла тебе втягувати в це. Ти маєш право на звичайне життя, без небезпеки, — відповіла вона. — Але тепер, коли ти знаєш правду, я не можу просто залишити тебе.
- Що ти збираєшся робити? — запитала Дженніфер, спостерігаючи за тим, як Луна знову занурилася в думки.
- Я повинна забрати дуранго з тебе, — сказала вона, відвертаючи погляд. — Це єдиний спосіб зупинити апокаліпсис. Але я не можу це зробити, якщо ти не будеш готова
- Якщо від цього все прийде в норму...-задумливо промовила вона - Тоді я готова хоч зараз тобі його віддати
- Нам потрібно ще день потерпіти , і я все закінчу...- сумно відповіла вона , якось видавивши з себе посмішку сказала - Обіцяю , що це буде не боляче
- Що буде з тобою?
- Не знаю...за своє життя я забрала багато цього дуранго , було нестерпно боляче , інколи навіть не відчувала його , але зараз все інакше - промовила дівчина - Це останній раз коли я рятую світ
- А той хлопець? вроді П'ятий , правильно? - Запитала вона.
- М? а що він?
- Він кохає тебе , я пам'ятаю як він дивився на тебе два дні тому , його погляд показував страх за твоє життя- відповіла Дженніфер.
- Ну? він часто так дивився
- Ти потрібна йому , як і він тобі
- Це поки немає значення , ми з ним зустрінемося після місії...
- Луно...ех..гаразд , надіюсь ти знаєш що робиш - сказала Дженніфер з сумом в голосі.
В цей момент до будинку під'їхала машина , з неї вийшли двоє людей: жінка та чоловік.
Луна відразу підскочила з місця.
- Луно? - здивувалась дівчина.
- Чорт би їх взяв...якого біса вони тут?- роздратовано процитувала вона та подивилась на подругу - Ти мені довіряєш?
- Більше ніж собі
- Йди швидко в мою кімнату та закрий двері на всі замки , і ні в якому разі не дивись у вікно - говорила Лунарія - Якщо за тобой з'явиться портал то пригай в нього не задумуючись , ти маєш бути у безпеці
- Гаразд , ти ж розповісиш все?
- Звісно...- сказала вона обійнявши подругу - Я все розповім...
- Будь обережна
- Біжи - коротко відповіла Луна підходячи до дверей.
Вийшовши на вулицю , вона зняла рукавички та відкинула їх подалі та почала йти на них.
- Мила , ми з миром - з усмішкою промовила жінка.
- Люба , вона видно налаштована на нас інакше
- Я вам задам одне питання , навіщо ви прийшли?
- За Дженніфер , вона єдина наша надія на очищення - сказала жінка - Ми будемо дуже вдячні якщо ти її нам віддасиш
- Хаха ви хоч розумієте , що означає очищення? - з усмішкою запитала Лунарія.
- Ну звісно - відповів чоловік усміхаючись - Якщо б не знали то не прийшли
- Жалюгідно...- промовила дівчина зтиснувши кулаки - Ви себе нарікли на смерть , мені навіть не буде шкода закінчити ваше життя тут і зараз...
На мить все завмерло. Луна підняла руки, щоб викликати крижані колючки, але раптово звук пострілу пролунав у повітрі. Джин і Джин впали намертво тримаючи в руках пістолети , Луна з нерозумінням , що тут відбувається? Повернулась в сторону пострілу.
- Що? — шоковано запитала вона.
З-за дерева вийшов П'ятий, тримаючи гвинтівку в руках. Його обличчя було напружене, а очі палахкотіли гнівом.
- Якого хуя ти про все мовчала?! - крикнув він йдучи до дівчини.
- П'ятий! якого ти тут?! - роздратовано крикнула вона забравши рукавиці із землі та одягнула їх.
- Відповідай на питання - прошипів він підійшовши.
- Я вам давала можливість дізнатися про все , але ви цю кляту можливість спалили! У тому листі було все , про апокаліпсис , про Дженніфер , про меріголд та дуранго! Там навіть про Реджинальда було і всі просторові лінії! Але ж хто мене слухає?!
- Так ми проїбались! Пробач! Але в нас є шанс все виправити , чому ти так проти допомоги!?
- Мабуть через те що , я знаю чим це закінчиться?! Як думаєш чому я хвилююсь за вашу сімейку?! П'ятий , це не перший мій світ , я знаю що може бути через вашу допомогу!
- Луно! я хочу бути поряд!
- Ні! ні і ще раз ні! я повинна сама забрати дуранго з Дженніфер , лише мій дуранго може його розірвати , якщо я це зроблю біля вас...- вона замовкла та відвела погляд від хлопця - Воно розірве вас усіх...більше я не вчиню такої помилки...
- Луно...
- Будь ласка П'ять...- тихо промовила вона витираючи сльозу зі своєї щоки - Йди , завтра все це має статись...заради мене , сидіть усі біля Реджинальда та Ебігейл , зробіть це заради мене та своїх рідних - сказавши це вона знову відкинула його в портал.
З'явившись знову в будинку Реджинальда , він зі злості переламав її ніби палицю на дві частини.
- Видно ти її знайшов - сказав Бен підійшовши до нього.
- Вона сказала щоб ми та наші рідні були тут - сказав П'ятий подивившись на своїх та Реджинальда з дружиною - Все має початись завтра...
- Дієго , поїхали за дітьми - занепокоєнно промовила Лайла.
- Я з вами - сказала Елісон.
Всі почали готуватись до дня X.
- Луно — тихо почала Дженніфер, — я досі не можу повірити, що все це правда. Чому ти не сказала мені раніше?
Луна зітхнула, повертаючи голову до подруги. В її очах читалася печаль.
- Я не хотіла тебе втягувати в це. Ти маєш право на звичайне життя, без небезпеки, — відповіла вона. — Але тепер, коли ти знаєш правду, я не можу просто залишити тебе.
- Що ти збираєшся робити? — запитала Дженніфер, спостерігаючи за тим, як Луна знову занурилася в думки.
- Я повинна забрати дуранго з тебе, — сказала вона, відвертаючи погляд. — Це єдиний спосіб зупинити апокаліпсис. Але я не можу це зробити, якщо ти не будеш готова
- Якщо від цього все прийде в норму...-задумливо промовила вона - Тоді я готова хоч зараз тобі його віддати
- Нам потрібно ще день потерпіти , і я все закінчу...- сумно відповіла вона , якось видавивши з себе посмішку сказала - Обіцяю , що це буде не боляче
- Що буде з тобою?
- Не знаю...за своє життя я забрала багато цього дуранго , було нестерпно боляче , інколи навіть не відчувала його , але зараз все інакше - промовила дівчина - Це останній раз коли я рятую світ
- А той хлопець? вроді П'ятий , правильно? - Запитала вона.
- М? а що він?
- Він кохає тебе , я пам'ятаю як він дивився на тебе два дні тому , його погляд показував страх за твоє життя- відповіла Дженніфер.
- Ну? він часто так дивився
- Ти потрібна йому , як і він тобі
- Це поки немає значення , ми з ним зустрінемося після місії...
- Луно...ех..гаразд , надіюсь ти знаєш що робиш - сказала Дженніфер з сумом в голосі.
В цей момент до будинку під'їхала машина , з неї вийшли двоє людей: жінка та чоловік.
Луна відразу підскочила з місця.
- Луно? - здивувалась дівчина.
- Чорт би їх взяв...якого біса вони тут?- роздратовано процитувала вона та подивилась на подругу - Ти мені довіряєш?
- Більше ніж собі
- Йди швидко в мою кімнату та закрий двері на всі замки , і ні в якому разі не дивись у вікно - говорила Лунарія - Якщо за тобой з'явиться портал то пригай в нього не задумуючись , ти маєш бути у безпеці
- Гаразд , ти ж розповісиш все?
- Звісно...- сказала вона обійнявши подругу - Я все розповім...
- Будь обережна
- Біжи - коротко відповіла Луна підходячи до дверей.
Вийшовши на вулицю , вона зняла рукавички та відкинула їх подалі та почала йти на них.
- Мила , ми з миром - з усмішкою промовила жінка.
- Люба , вона видно налаштована на нас інакше
- Я вам задам одне питання , навіщо ви прийшли?
- За Дженніфер , вона єдина наша надія на очищення - сказала жінка - Ми будемо дуже вдячні якщо ти її нам віддасиш
- Хаха ви хоч розумієте , що означає очищення? - з усмішкою запитала Лунарія.
- Ну звісно - відповів чоловік усміхаючись - Якщо б не знали то не прийшли
- Жалюгідно...- промовила дівчина зтиснувши кулаки - Ви себе нарікли на смерть , мені навіть не буде шкода закінчити ваше життя тут і зараз...
На мить все завмерло. Луна підняла руки, щоб викликати крижані колючки, але раптово звук пострілу пролунав у повітрі. Джин і Джин впали намертво тримаючи в руках пістолети , Луна з нерозумінням , що тут відбувається? Повернулась в сторону пострілу.
- Що? — шоковано запитала вона.
З-за дерева вийшов П'ятий, тримаючи гвинтівку в руках. Його обличчя було напружене, а очі палахкотіли гнівом.
- Якого хуя ти про все мовчала?! - крикнув він йдучи до дівчини.
- П'ятий! якого ти тут?! - роздратовано крикнула вона забравши рукавиці із землі та одягнула їх.
- Відповідай на питання - прошипів він підійшовши.
- Я вам давала можливість дізнатися про все , але ви цю кляту можливість спалили! У тому листі було все , про апокаліпсис , про Дженніфер , про меріголд та дуранго! Там навіть про Реджинальда було і всі просторові лінії! Але ж хто мене слухає?!
- Так ми проїбались! Пробач! Але в нас є шанс все виправити , чому ти так проти допомоги!?
- Мабуть через те що , я знаю чим це закінчиться?! Як думаєш чому я хвилююсь за вашу сімейку?! П'ятий , це не перший мій світ , я знаю що може бути через вашу допомогу!
- Луно! я хочу бути поряд!
- Ні! ні і ще раз ні! я повинна сама забрати дуранго з Дженніфер , лише мій дуранго може його розірвати , якщо я це зроблю біля вас...- вона замовкла та відвела погляд від хлопця - Воно розірве вас усіх...більше я не вчиню такої помилки...
- Луно...
- Будь ласка П'ять...- тихо промовила вона витираючи сльозу зі своєї щоки - Йди , завтра все це має статись...заради мене , сидіть усі біля Реджинальда та Ебігейл , зробіть це заради мене та своїх рідних - сказавши це вона знову відкинула його в портал.
З'явившись знову в будинку Реджинальда , він зі злості переламав її ніби палицю на дві частини.
- Видно ти її знайшов - сказав Бен підійшовши до нього.
- Вона сказала щоб ми та наші рідні були тут - сказав П'ятий подивившись на своїх та Реджинальда з дружиною - Все має початись завтра...
- Дієго , поїхали за дітьми - занепокоєнно промовила Лайла.
- Я з вами - сказала Елісон.
Всі почали готуватись до дня X.
Коментарі