Настав вечір.
П'ятий з Клаусом поїхали кудись  сказавши , що не знають коли повернутися, Ваня вирішила прогулятися, Дієго з сином пішли в магазин за ними ув'язалась Луна , Лютер був ще з іншою академією.
Дійшовши до магазину, вони зайшли і розійшлися по різних стелажах.
Поки Лунарія вирішувала , що купувати то раптом почула гуркіт і крик номера два.
Побігши туди , дівчина побачила двох із академії сперроу.

- Які люди - з єхидною посмішкою промовила Джеймі.

- Дієго все добре? - стурбовано запитала Луна оглядаючи хлопців.

- Так, тільки вони бісять - відповів Дієго.

- Нам треба тікати? - Запитав хлопчик.

- Потрібно, я їх відволічу - відповіла дівчина вставши перед хлопцями.

- Пф ти думаєш що сильніше за нас? - спитав Альфонсо.

- Я не думаю, я знаю

В одну мить підлога стала крижаною і ноги противників виявилися скуті в холодних брилах льоду.

- Це все? - Запитала Джеймі сховавши руки в кишені.

- Вона не одна - відповів номер два і кинув ножі в них, вони зупинилися біля грудей , ніби попереджаючи про небезпеку.

- Гаразд чорт забирай, ми просто підемо - обурено відповіла Джеймі.

Мить і крига пропала , а неприємна парочка зникла з місця злочину так само як і Луна з хлопцями.
Прийшовши в готель, Луні сіла біля барної стійки і дивилась на риб в акваріумі.
До неї підсів Дієго.

- Ти сьогодні сама не своя, якщо хочеш руку допомоги я поряд - сказав він.

- Дякую за турботу, мені справді не вистачає допомоги ... - З сумним голосом відповіла вона - Як я вас рятувати буду, якщо собі допомогти не можу?

- Це вже не важливо, П'ятий і так вийшов на пенсію , сказав що більше ніяких апокаліпсисів і всякого такого, ти тепер у нашій родині, а значить наша сестра - з легкою усмішкою промовив Дієго поклавши долоню дівчині на плече.

- Ти в мене ніж хотів кинути - з усмішкою промовила дівчина подивившись на хлопця.

- Так вже вийшло, Клаус нам тоді всі вуха продзижчав , що Луна хороша , вона вам сподобається і так далі

- Хех бідні ви

- Не те слово

- Ви тоді так і не прочитали листа?

- Я його спалив

- Зрозуміло...

За кілька хвилин до них підійшла Ваня з короткою стрижкою.

- Привіт всім

- Вань? Ого ти підстриглася - із захопленням промовила Луна підійшовши до дівчини, розглядаючи стрижку.

- Тобі йде – відповів Дієго спостерігаючи.

- Дякую, якщо можна ... то називайте мене Віктором ...

- Якщо це твоє рішення то із задоволенням-підтвердила Лу , обійнявши сестру.

- Добре

В одну мить двері готелю відчинилися і всередину зайшли П'ятий і Клаус, вони були стривожені.

- Ви вже повернулись?

- Так, у нас є новина – із захопленням і тривогою сказав П'ятий поклавши на стіл якусь книгу – Нова стрижка? Тобі йде – сказав він подивившись на Ваню.

- Спасибі

- П'ять, давай почекаємо всіх, - сказав Клаус.

- Гаразд...

За годину всі зібралися і знову почали обговорювати цю книгу.
Вони дізнались , що в цьому світі їхні матері померли , ще до їх народження, і тепер їх просто не існує.
Тільки через що це сталось?
І хто причетний до цього?