- П'ять ... якщо чесно ... я боюся - тихо сказала дівчина, повернувшись до хлопця обличчям.

- Наша войовниця боїться?  - з подивом і усмішкою спитав хлопець, подивившись на дівчину.

- Не смішно, це справді безглуздо ... хах я б хотіла багато розповісти тобі ... але зараз не часі - відповіла Луна.

- Ти досі загадкова жінка, як з тобою спілкуватися? – з усмішкою промовив він.

- Навіть не знаю – усміхаючись сказала вона - Я хочу дещо зробити...- ніяково сказала вона торкнувшись до його грудної клітини.

- Все що забажаєш - сказав він взявши її руку та поцілувавши.

- П'ять...візьми мене , мені зараз потрібен ти...- відповіла дівчина поцілувавши хлопця.

Прийнявши поцілунок , він продовжив цю мить між ними.
Через кілька хвилин вони вийшли з кімнати й пішли вниз, всі сиділи і обговорювали весілля.

- Слоун я тільки зрозуміла , що ти забула згадати у скільки все починається - запитала Лу підходячи до них.

– О! Точно, сьогодні близько шести у банкетному залі – з усмішкою сказала вона.

- Добре, що хоч сукню встигла вибрати

- П'ять , ти на парубоцьку вечірку з нами йдеш?  - з усмішкою спитав Клаус.

- Чому б і ні, все одно помремо

- Відчуваю, що вони п'яні будуть до весілля - з усмішкою промовила Лунарія.

- Буде вдвічі веселіше, - сказав Клаус і пішов разом із хлопцями на вечірку.

Поки вони розважалися, Слоун була у себе.
Луна тим часом піднялась на дах , підійшовши майже до краю вона дістала пачку цигарок , діставши одну дівчина почала курити.
Бен сердився, що його не покликали і пішов до своєї сестри.

- Все таки все офіційно та за згодою...Вони там кричать і мене дратують - сказав він підійшовши до дзеркала і поправивши зачіску.

- Вони розважаються, от і все

- Пф знайшли чим

- Для початку будь милим з ними, вони стануть скоро нашою родиною – сказала дівчина тримаючи в руках білу тканину та голку.

- Чого б це?

- Хоч для мене, мені було б приємно якщо ти потоваришував би з ними, тобі доведеться змиритися

- Наші всі мертві... - сказав він, подивившись на дівчину.

- Так ... знаю , але краще б ти говорив про моє весілля

- Добре - сказав хлопець сівши на ліжко навпроти дівчини - Я хочу щоб ти послухала мене

- Ні Бен, тепер ти послухаєш мене, я бачу що ти засмучений через те, що тебе хлопці не запросили але це не означає що потрібно показувати своє невдоволення

- Я не засмучений

- Я бачу коли ти брешеш, ти повинен вже відпустити їх, вони не повернутися, а от я тут Бен не забувай що я теж твоя сім'я, мені важлива твоя підтримка, адже ми завжди були поряд з один одним ось і зараз мені це потрібно

- Ех ... пробач ... добре, але що в них такого особливого?

- Вони сім'я, вони завжди разом ось і я хочу також, а не тільки заради спільних фотографій на постери чи журнали

- Ми сперроу і завжди ними були

- Тобі це так важливо?  Тільки ось ти сперроу, а я ні, більше ні

Бен підвівся і мовчки пішов.
Він вирішив піти на дах, побачивши що там сидить Луна він підійшов і сів поруч.

- Давно почала палити? - Запитав хлопець.

- Та ні ... ніби дні три чи чотири, з цим Кугелблицом я загубилася в днях, ти чимось засмучений?

- Це не важливо...

- Шкода, що з вашою родиною таке трапилося...

- Скоро весілля, аж якось все швидко

- Потрібно прийняти той факт , що вони кохають одне одного

- Кохання? Ти тоді мені сказала що кохаєш , то чому б нам не почати зустрічатись?

- Бене...ти завжди для мене був особливим , тоді коли тебе не стало...час ніби зупинився , Клаус був зі мною та підтримував , це мені допомогло хоча б частково відпустити те що залишилось від наших почуттів , нам варто залишитись друзями...

- Як скажеш , але я всеодно буду намагатись забрати тебе в нього

- В тебе був шанс...але я його знищила сама - відповіла вона усміхнувшись- Більше я не зроблю дурниць...

- Знищила? тобто? - здивувався він.

- Через годину весілля, добре піду я одягатися - сказала дівчина  - А ти не був на вечіркі?

- Мене не запросили...

- Ходімо, ще збиратися треба - сказала Луна узявши за руку хлопця і вони разом зійшли з даху.

Розійшовшись по кімнатах, вони почали переодягатися.
До Луни зайшов П'ятий у новому костюмі та з зачіскою.

- Вау!  Ти шикарна - з усмішкою промовив хлопець підійшовши до дівчини, взявши її за талію та притиснувши до себе він поцілував Луну.

- Дякую, ти теж чудово виглядаєш

- Ти вийдеш за мене? - запитав П'ятий ставши перед нею на одне коліно та діставши чорну атласну коробочку з золотими парними каблучками.

- Охх П'ятий...так , вийду - радісно промовила вона обійнявши його.

Він одягнув на її палець каблучку , а вона йому.
Радісні від цієї ситуації , вони не могли перестати обійматись та радіти одне одному.