Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9 ,,Спогад з минулого"
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 20
Настав ранок.
Дівчина прокинулася і повільно піднялася з ліжка, потягнувшись, вона обернулася подивитися хто біля неї.
Поруч спиною до дівчини лежав хлопець, чорне скуйовджене волосся, хороша атлетична статура.
Зрозумівши, що ніч вони провели дуже добре, вона різко подивилася на руки, як не дивно вони були в рукавичках.
Вставши нарешті таки з ліжка, дівчина одяглася і попрямувала до виходу.
Наостанок вона обернулася щоб побачити хто з нею був.
Одразу всередині дівчини все стало холодним, серце стиснулося від болю та страху.
Біля неї спав Бен.
У голові крутилося безліч питань, але вона вирішила піти.
Майже дійшовши до вхідних дверей, її різко хватає щупальце і притягує до себе.

- Доброго ранку... - суворо сказав хлопець.

Від його голосу у дівчини пішли холодні мурашки по всьому тілу.

- Мг...доброго - тихо сказала вона боячись поворухнутися.

- Як думаєш? Що я з тобою зараз зроблю? - спитав він наблизившись до вуха Луни

- Вб'єш?

- Ти кмітлива - відповів Бен і повернув дівчину обличчям до себе.

- Послухай, я не хочу битися, мені це не потрібно

- Цікаво виходить, як красти у нас так без проблем? А коли я тебе тримаю то я цього не хочу? - Запитав хлопець стиснувши талію дівчини.

- Ай! Бене! Припини! - скрикнула вона, взявшись за щупальце.

- Звідки ти знаєш моє ім'я?

- Це зараз тебе хвилює? - Запитала вона приготувавшись зняти рукавичку.

- Навіть не думай цього робити, якщо ти мені все розкажеш, то я відпущу тебе - грізно рикнув він взявши її руки в свою одну.

- Що ти хочеш почути? Так, це я вкрала гроші, самі винні

- І в чому ж?

- Ми битися не хотіли, ви перші почали, так що вважай це компенсацією

- Хах ти видно не знаєш на кого нарвалась-грізно сказав хлопець узявши дівчину за підборіддя і трохи стиснув його - Ми тут найсильніші і ви нам не завада, я прям зараз можу вбити тебе і на одного стане менше

Луна слухала його і намагалась придумати як забратися від звідси , в її голову прилетіла дурна, але досить ефективна ідея.
Вона різко притягла його до себе та поцілувала.
Хлопець не чекаючи такого , відповів на поцілунок, сам того не помічаючи, він відпустив дівчину, тим самим одразу притиснув до стіни.

- Сука...- прошепотів він продовживши цілувати вже її шию.

- Бене! - вскрикнула Луна нігтями впившись в його гарячу спину.

- Закрий рот...- сказав він поцілувавши її в губи з такою силою , ніби готовий з'їсти її тут і зараз.

Його руки блукали під сукнею , ніби шукаючи щось потаємне , вона піддавалась всім його рухам , вона хотіла цього лише з ним.
Поцілунок тривав довго, вони різко перервали його, оскільки не вистачило повітря.
В цей момент їх погляди зустрілися, але в ту ж секунду дівчина зникла, залишивши шокованого хлопця одного.

- От погань, - сказав Бен вдаривши кулаком по стіні.

Лунарія телепортувалася до готелю „Обсидіан „
Зайшовши туди вона побачила Лютера, який збирався на пробіжку.

– Лют! Почекай! – сказала дівчина з усмішкою.

- Привіт Луно , хлопці казали, що ти в клубі була?

- Так, ти на пробіжку?

- Так, хочеш зі мною?

- З великим задоволенням - сказала Місяць усміхнувшись - Почекай будь ласка тут, я швидко

- Добре

Лунарія швидким кроком пішла до себе , взявши одяг вона зайшла у ванну змивши вечір з себе , а потім переодяглася у шорти та футболку.
Заклавши волосся в хвіст вона підійшла до Лютера, і вони разом пішли на пробіжку.
Поки вони бігали , вона ніяк не могла викинути з голови ту ніч та ранковий поцілунок.

- Луно все добре? ти якась занадто червона - Лютер дивився то на дівчину то на дорогу , він хвилювався за неї.

- Так , так , просто трішки жаркувато , я не часто бігаю можливо і через це - вона  намагалась виправдатися перед ним.

- Може нам води купити? можемо зробити невеличкий відпочинок?

- Хах я настільки жахливо виглядаю? - засміялась та зупинившись - Гаразд давай перепочинемо

© Anisa Elf,
книга «Останнє кохання».
Коментарі