Ідучи довгим яскравим коридором, вони все розглядали , поки не дійшли до іншого кінця цього порталу.

- Це було жахливо, - сказала Луна , обійнявши Слоун.

- Згодна, більше так не робимо, - сказав Віктор.

- Тікати від апокаліпсису? - Запитав П'ятий.

- Це наша фішка, - відповів Дієго.

- Зараз не час жартувати... - сказала Лу.

У цей момент забіг Реджінальд.

- Де Клаус? - Запитав П'ятий.

- Мені шкода але я не встиг йому допомогти, він хотів забрати Лютера, але Кугелбліц забрав і його...

Усі пішли за Реджинальном.
Але Луна чомусь знала що так і станеться.
Прийшовши до головної зали, вони почали знову розглядати все.
Лайла та Слоун почали сваритись.

- Дівчатка прошу заспокойтеся, я розумію що для всіх це важко, але нам потрібно бути командою щоб помститися за тих кого з нами немає - сказала Луна ставши між ними.

- Ти маєш рацію ... - сказала Слоун витерши сльози.

- П'ять , двері там не відчиняються, - сказав Дієго.

- Це місце для нас випробування та пастка , потрібно бути обережними, - сказав Реджинальд.

Лайла пішла їсти, Бен стояв здивований , що ж робити, підійшовши до Луни він обійняв її за талію.

- Тобі видно руки зламати треба, - сказав П'ятий, потягнувши Луну до себе.

- Не лізь, не у свою справу - сказав Бен потягнувши на себе.

Дівчина розлютилася і відкинула їх від себе.

- Ви двоє , як діти - сказала вона і пішла до сходів - Потрібно перевірити тут все, хто зі мною?

- Я піду, - сказала Слоун і пішла з Луною.

За кілька хвилин усі розбилися по парах і пішли перевіряти все в цьому готелі.
Зайшовши в якусь кімнату Луна і Слоун почали обшукувати її шукаючи те, що сказав Реджі.
Нічого не знайшовши вони вийшли.

- Давай у п'яту підемо? - Запропонувала Луні.

- Тоді я в четвертій буду дивитись - відповіла Слоун.

Після перевірки цих кімнат, Лунарія вийшла з кімнати і зрозумівши , що знаходиться в іншому крилі готелю.

- Якого? Слоун? - Дівчина подивилася в ту кімнату де мала бути її подруга але не побачивши там її швидко почала оглядати все.

Через деякий час П'ятий і Луна зустрілися у коридорі.

– П'ять! - радісно скрикнула вона підбігши і обійнявши хлопця - Ці кімнати....

- Вони змінюються, цей готель сам заплутує нас - відповів він обійнявши у відповідь.

- Давай ходити разом – запропонувала дівчина.

- Пішли мила, треба всіх знайти

Пройшло ще кілька хвилин, і вони зустріли Бена і Слоун вони сперечалися.

- Навіщо тобі так сильно потрібне схвалення батька?!

- Він наш батько, а ми сперроу!

- Сперроу вже давно немає заспокойся! Він, до того ж, просто наш батько!

- Народ тихо що таке? - Запитала дівчина - Нам потрібно триматися разом

- Бен, знову починає робити з себе нещасного

- Хто б говорив

- Для сварок зараз не час, - сказав П'ятий.

Поки всі ходили і шукали, Реджинальд дивився щось у блокноті.
З-за рогу з'явився Клаус.
Вони говорили і Реджі розлютившись знову ,, вбив''Клауса і тим самим натиснувши на дзвінок.
Все почало тремтіти.
У цей момент на Віктора та Елісон напав один із зберігачів, він встиг завдати удару але Віктор зміг його відкинути і забрати дівчину, після вони знайшли де перев'язати рану і після цього на них знову напав той охоронець.
Потім другий на Дієго та Лайлу, але вони встигли кинути ножі та втекти.
Третій напав на Луну , П'ятого, Слоун та Бена.

- Ох ти ж ... - сказала Луна.

- Я вб'ю тебе! - Закричала Слоун і напала на хранителя.

- Я допоможу - розлютилась Луна , знявши рукавички вона встигла його знерухомити, а Слоун стиснути його тіло телекінезом, потім вони вдвох завдали удару після якого той не зміг вижити.

- Дякую, - сказала Слоун.

- Вони шикарні коли зляться - сказав Бен стоячи і захоплюючись.

- Луно , не одягай рукавички зараз, адже нам потрібно не одного убити - сказав П'ятий тримаючи їх в руці.

- Як скажеш милий – відповіла вона.

Ваня та Елісон вибігли з кімнати, але втратили один одного.
Через невеликий період Ваня знайшла замкнену Лайлу, на них напав четвертий охоронець , але вони з легкістю змогли вбити його і пішли шукати інших.
Усі змогли вибратися та дістатися холу.
Побачивши на підлозі Клауса, Дієго підбіг до нього.
Так само зробили решта.

- Усі живі? - стурбовано спитала Луна.

- Так, Клаус як ти тут опинився? - Запитав П'ятий.

- Так, так, Я живий не дивлячись на спроби вбити мене від нашого батька, а так все добре - сказав він. - До речі, він не тільки мене вбив, він і Лютера вбив , і він натиснув на цей дзвінок

- З глузду з'їхати можна ... - сказала Луна.

Всі почали підходити до нього, але він виправдовувався.
Лунарія підійшла до колони і сіла на підлогу, намагаючись зрозуміти навіщо все це?
П'ятий побіг на сходи і подивився на підлогу під усіма, під їхніми ногами були ті зірки, які вони шукали.

- Народ! Я знайшов знак! - Закричав він як тут зі стелі з'явився охоронець і відрубав П'ятому пів руки.

Луна побігла до хлопця і намагалась затримати кров.
Поки вона це робила, П'ятий встиг сказати, що на підлозі є зірки і на них треба стати всім.
Шестеро людей стали на них, але нічого не сталося.

- П'ять, я люблю тебе ... - Сказала дівчина тримаючи руку хлопця.

- Я тебе теж

- Ти маєш стати на останню зірку, поки той не вбив їх

- Добре

П'ятий став туди і яскраве світло вбило останнього охоронця.
Потім це світло почало забирати сили в інших, Елісон, Луна та Реджинальд стояли і дивилися як готель змінюється.

- Що відбувається? - перелякано спитала Елісон.

- Ці промені забирають їхні здібності ... - відповіла Луна.

- Звідки ти це знаєш?

Луна сіла до П'ятого котрий був на колінах та не міг нормально поворухнутися від болю.

- П'ять ... потерпи ... ми зустрінемося я повинна багато розповісти ... пробач мені - сказала дівчина і зникла в блакитному спалаху.

Тим часом Реджі стояв біля комп'ютера і щось робив.

- Куди вона? Реджінальд припини! Їм боляче! - скрикнула Елісон.

- Вона не має бути тут - коротко і спокійно відповів він.

Вона кричала і благала припинити але він не чув, і вона зі злості та безвиході вбила його але потім все ж таки натиснула кнопку яка перезавантажить цей світ.
В одну мить усе стало на круги своя.
Вони опинилися в якомусь саду.

- Що це в біса таке? - здивувався П'ятий, дивлячись на всіх.

- Ти думаєш, ми знаємо? - Запитав Дієго.

- Дієго, твої пальці - з подивом промовила Лайла.

Хлопець глянув на руки і побачив, що все на місці.

- Вау! Так це чарівне місце, - сказав Клаус.

- Ага , тільки ось де Луна? Де Елісон? - Запитав П'ятий.

У цей момент двері ззаду них відчинилися і з них вийшов Лютер, тепер він був не як качок, а як звичайний хлопець.

- Лютере – сказав Віктор.

- Ого! ти тепер живий, - з усмішкою сказав Клаус.

- Видно так... а де Слоун?

- Її з нами не було – відповіла Лайла.

Через кілька хвилин вони розійшлися з різних боків, тільки Бен, П'ятий і Клаус пішли на пошуки Луни.
Тим часом Луна прокинулась у величезній кімнаті.
Вийшовши з неї, вона пішла коридором до великих дверей.
Відкривши її дівчина побачила чоловіка та жінку, які стояли біля панорамного вікна і дивилися на місто.

- Я так розумію, що моя місія закінчена? - Запитала дівчина ставши біля робочого столу.

- Ще ні , в тебе нове завдання - відповів Реджинальд, повернувшись до дівчини.

Тим часом хлопці шукали дівчину, щоразу коли вони бачили людей, то питали про неї, але ніхто нічого не знав і не бачив.
Було таке відчуття, що вони когось чи чогось боялися.