— Ні, — прошипіла русалка, збираючись вже відпустити Лейлу, що, здається, от—от втратить свідомість.
— Марфа, — швидко промовив Даніїл, — Я дам тобі все що попросиш. Допоможи.
Русалка спинилась й прищурилась, дивлячись на короля воронів.
— В минулому, та сила, що була в короля Іліодра, ледь не знищила все живе на цій планеті. Навіщо мені захоплювати трон Нікшера, якщо згодом від цього світу й попелу не залишиться? – Марфа оскалилась в злобній посмішці, — Камінь сонця ви не отримаєте. Навіть із моєю допомогою. Як тільки хтось торкнеться каменю – загине найстрашнішою смертю.
— Вона може, — Сія вказала на Лейлу й прошипіла у відповідь русалці, — Якщо раптом Юліан об’єднається із королем Елізером – всім нам прийде кінець. Знову хочеш бути рабинею? Хочеш дивитись як він повільно знищує цей світ?
Марфа замовкла, прищурившись на Сію, та фея не збиралась зупинятись.
— Ми не можемо гарантувати, наче цю силу не заберуть й не знищать наш світ. Але я точно можу сказати, що зробить Юліан, в разі, якщо ми не будемо в змозі його зупинити. Він знищить всіх нас, а наших дітей перетворить на рабів. А може він піде далі і знищить всіх живих на цій планеті. То ж тобі обирати майбутнє, в якому хочеш жити.
Останні слова Сія промовила так наче виплюнула їх.
Марфа відчула, як дівчина в її руках вже перестала тремтіти а очі її були закриті.
— Хто вона? – її взагалі не хвилювало, що Лейла втратила свідомість. Та й нікого здається не хвилювало.
— Наша надія, — промовив Даніїл, — Вона зупинить Юліана.
— Ось цей шматок кісток й шкіри? – здивувалась Марфа, розглядаючи Лейлу прискіпливіше, — Та ви знущаєтесь! Юліану навіть не прийдеться пальцем поворухнути, щоб скрутити їй шию.
— Я б не був таким певним, — просто заявив Даніїл, — То ти допоможеш?
— Ти хочеш сказати, що доля наших земель в її руках? І що я повинна помогти їй вкрасти наймогутнішу силу в історії цього світу? Нічого не забула?
— Нічого, — підтвердив Даніїл й присів, простягнувши русалці руку, — По руках?
Марфа важко зітхнула й потиснула руку.
— І з чого ми почнемо? – спитала вона, глянувши на Лейлу що почала трястись в конвульсіях.
— Для початку, зачекаємо, коли вона врешті перетвориться, — пошепки мовила Сія.