Частина перша. Іліодор. Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 9
Глава 10
Глава 11
Глава 12
Глава 13
Частина друга. Твіліон. Глава 14
Глава 15
Глава 16
Глава 17
Глава 18
Глава 19
Глава 20
Глава 21
Глава 22
Глава 23
Глава 24
Глава 25
Глава 26
Глава 27
Глава 28
Частина третя. Ельдерон. Глава 29
Глава 30
Глава 31
Глава 32
Глава 33
Глава 34
Глава 35
Глава 36
Глава 37
Глава 38
Глава 39
Глава 40
Глава 41
Глава 42
Глава 43
Глава 44
Глава 45
Глава 46
Глава 47
Глава 48
Глава 49
Глава 50
Глава 51
Глава 52
Глава 53
Глава 54
Глава 55
Подяка
Глава 43

Ян Краймер ніколи б не подумав, що прийматиме таких дивних гостей в своїх маленьких апартаментах. Ось навпроти нього сиділа справжня відьма, а біля неї хтось, хто назвав себе ельдерійцем, і Яну якщо чесно не хотілось виясняти, що то було за створіння. А Біля нього сиділа справжня вовчиця, але аж ніяк не мортор. Ян взяв свою кружку й відпив трохи чаю, що заварив всім гостям, щоб трохи заспокоїтись, поки Урсула і відьма – на ім’я Луїза обговорювали якийсь Ельдерон.

— То ти друг Лейли? – спитала Луїза, прискіпливо, вивчаючи сольдійця. Ян не відвів погляд й теж почав оглядати нову знайому.

— Можна і так сказати, — відповів він, знизивши плечі, — То, кажете, вона зараз в Ельдероні? – поцікавився він.

— Так. Вона в безпеці, — запевнила Луїза, — То як ви планували звільнити брата Лейли? Вже обговорювали це?

— Так, — відповіла Урсула, поклавши ноги на стіл. Вона дістала свій маленький клинок й почала вичищати бруд з—під нігтів, — То, кажеш Даніїл змінив моє завдання?

— Так, вовченятко, — Урсула загарчала, що викликало в Луїзи широку посмішку, — Даніїлу потрібно дізнатись все про принцесу Аврору а також скільки гвардійців є в палаці і таке інше, — Луїза махнула рукою й відкинулась на спинку дивана. Артур все ще мовчав, тільки вивчаючи Яна й його житло.

— То ж є у когось пропозиції, з чого ми можемо почати? – Артур виразно глянув на Яна. Ну звісно ж. Ян виріс в Іліодорі й знає Ка́рдан як своїх п’ять пальців, а ще він був професійним крадієм й ошуканцем. Хлопець важко зітхнув й підвівся, йдучи до шафки з книгами. Звідти він дістав карту, й розгорнувши її, поклав на стіл.

— Це карта Ка́рдана. Це палац Короля, — Ян тицьнув на малюнок на карті й його палець повільно рухався на південь, — Тут, наскільки я знаю в’язниця. Але я не знаю точно, де саме тримають Тео. Можливо він в палаці в особистій в’язниці Короля Е́лізара. Це можна перевірити, тільки якщо самим переконатись.

— У нас не було наказу звільняти Тео з в’язниці. Це може бути надто небезпечно. Не хватало іще щоб Король Е́лізар запідозрив щось, — сказала Луїза, — Для початку, нам потрібно пробратись в палац і все вияснити про принцесу Аврору. Чи жива вона взагалі і в якому стані. Сумніваюсь, що якщо вона божевільна – то зможе претендувати на трон.

— Ви хочете вбити короля Е́лізара? – Ян збліднів, притискаючи руку до серця.

— Не виключено, що прийдеться, — тільки й відповіла Луїза. Ян замовк й сів на диван, поруч із Урсулою.

— То ж хто хоче проникнути в палац? Хтось горить бажанням? – спитала Луїза, оглянувши всіх присутніх. Важко зітхнувши, вона підвелась й тихо прошипіла, — Ну як завжди все прийдеться робити мені. 

© Айна Моро,
книга «ЗЕМЛІ ДНЯ ТА НОЧІ. ЦАРСТВО ЗОЛОТА Й СОНЯЧНИХ ПРОМЕНІВ».
Коментарі