Ріан порпається у своїй шафі, шукаючи потрібну книгу. Згодом все звалюється прямо на нього. Наче шафа випльовує, через небажання більше стримувати все у собі. Той похитнувся та впав на задницю. До кімнати увійшов Майкл. Вони зустрілись поглядами.
- Ти вирішив завалити тут все?
- А ти вирішив стати дотепником?
Ріан підвівся та дивився на безлад, який щойно зробив. Обтрусив руки та взяв одну з книг.
- Ось вона.
- Що там?
Ріан повернув книгу до Майкла. Той намагався прочитати,але не вдавалося. Його губи ворушилися,але звуку не було. Потім кивнув, наче зрозумів.
- Ich werde lieben. Я буду любити! Обожнюю цей роман.
- Ти знаєш німецьку?
- Зовсім мало. Але я вчусь.
- Я зайшов щодо пісні. Я можу домовитись, щоб тебе взяли виступати у барах. У мене з'явились серйозні друзі. Вони все влаштують.
- Не гай часу.
- Припини! Я хочу зробити це для тебе. Ти мій друг. Хочу, щоб ти був щасливим. Не змушуй забути про неї. Просто живи далі. Життя чудове!
- Так. Ти правий, - промовив Ріан, не вірячи своїм словам.
- Я радий.
- Просто. Майкле, розумієш. Ребекка Кітінг найкраще, що траплялось у моєму житті. Перепрошую, адже тепер вона Гетсдель.
- Ти приїхав за нею у велике місто із самого Джемеса. Її видали заміж. Вони переїхали до Німеччини. Просто припини знущатись над собою. Дозволь мені влаштувати твоє життя тут. Забудь Ірландію. Забудь Ребекку. У тебе є твій голос. Ти можеш стати легендою.
- Я ніколи нею не стану. Це всього мої почуття.