- Що там? 

- Думаю,Думаю тобі варто глянути. Я не зможу все описати словами. Третій канал. Зателефоную пізніше.

- Окей! Патрику.

- Люблю тебе.

- Я тебе міцніше.

Синтія ввімкнула телевізор, її пальці нервово перебирали кнопки пульта. Нарешті знайшла свіжий випуск новин. На екрані з'явилася яскрава заставка, а голос диктора розпочав:

- Ексклюзивний репортаж. У будинку тривають масштабні будівельні роботи, під час яких зроблено сенсаційне відкриття... Під час реконструкції старого будинку, що десятиліттями стояв занедбаним, будівельники натрапили на таємний підвал. За словами очевидців, у підвалі були кімнати, планування яких досить незвичайне...

На екрані з'являються робочі кадри в яскравих жилетах, які виносили старі меблі, полиці, закриті пилом, і металеві двері, які виглядали надзвичайно масивними. З підвалу наче зняли стелю. Дванадцять кімнат,одна з яких слугувала кабінетом.

Місцева влада поки не дає коментарів щодо того, для чого використовувалися ці кімнати. Проте знахідка привернула увагу не лише будівельників, а й слідчих органів. Сусіди говорять, що цей будинок завжди був оповитий таємничістю... У кімнатах натрапили на скелети. Дев'ять жертв було залишено за металевими дверима та цегляною стіною. Припускається найстрашніше, що їх залишили на призволяще. Замуровані живцем. Про це свідчать подряпини на стінах,а також неприродні пози,вяких ті були знайдені.

Картинка змінилася, і тепер на екрані показували журналіста перед будинком, за огорожею якого стояли поліцейські машини. Синтія застигла на місці. Її серце почало стукати сильніше, а пальці міцніше стиснули пульт.

- Деталі розслідування залишаються під грифом "секретно". Ходять чутки, що ці кімнати могли використовуватися для незаконних, небезпечних цілей.

Синтія відклала пульт на стіл, відчуваючи, як руки тремтять. Погляд застиг на екрані, але думки вже були десь далеко — там, у спогадах, які вона намагалася поховати разом із минулим.

- Одна з кімнат використовувалася, очевидно, як кабінет. Знайдено дорогі картини та меблі. Документів чи фотографій, особистих речей, що вказували б на власника, не виявлено.

- Чому дев'ять? Чому дев'ять? Десять! Їх було десять, - кричала Синтія.

Дзвінок перервав розпач. На екрані засвітилася фотографія Патрика. Вона обережно прийняла дзвінок. Його голос був спокійним.

- Патрику! Їх мало бути десять.

- Заспокойся! Все гаразд. Я вже про все дізнався. Рано чи пізно вони оголосять про імена. Окрім Гріна. Нашого шановного мера. Так бимовити, не розголошувати. У ФБР вже в курсі про знахідку. А найголовніше, що насправді у тих кімнатах. У Лоретті не було двох пальців на лівій руці. Це особлива прикмета. А також знайдено на одному із скелетів ремінь. На пряжці герб Фраго. Вони зрозуміли, що знахідка пов'язаназі злочинцями. Тобі немає чого хвилюватись.

- Я переживаю за нашого сина. Чому ти зараз не поряд?

- Всього чотири дні, і я приїду. Дочекайся мене.

- Гаразд.

Наступного дня Синтія заварила кави та вийшла на балкон. Поки син не прокинувся, вона вирішила провести трохи часу наодинці. Кава зігрівала руки. Пізніше вона зробила ковток. Її око зачепилося за автомобіль, що припаркований через дорогу. Chevrolet Tahoe. Чорний колір. Затоновані вікна.

- Два, вісім, вісім, вісім. KD.

За мить вона пригадала. Це те саме авто, що стояло біля її дому п'ять років тому. Майже щодня. Згодом до автомобіля прямував чоловік у чорному. У його руках була гаряча кава. Синтія пригнулась. Свіжозварена кава опинилася на плитці. Краєм ока поглянула на чоловіка.

- Де я вже тебе бачила?

Згодом Синтію пронизав мороз по всьому тілу,коливона пригадала, що її переслідує хлопець з потяга. Хлопець, що подарував пляшку вина. З яким жваво розмовляли. Здається, він представився Джеком.