Ранок п'ятниці
Розповім все очима Андрія.
Ранок. Шість годин. Чую ненависний голос Дімки за палаткою.
- Ніколь, прокидайся. Час вставати.
Відкриваю очі, і бачу… Ніколь!?!?.... Як…я…тут…опинився?
Правда… Яка різниця, коли поруч лежить сонне беззахисне кошенятко, яке щомиті намагається притулитися все ближче до тебе? Вона така гарна, коли спить… Та про що це я!?!?!???! О Боже! Що за дурні думки лізуть мені в голову?!?!? Те, що я вчора спросоння переплутав наші палатки, ще не значить, що я навмисне заснув поруч з Ніколь!
І тут відкривається палатка. Дмитро дивиться на мене, а я на нього. Я одразу розумію, що він зараз скаже. Точніше – прокричить на весь табір. «А Андрій спав разом з Ніколь!». Я, буквально, вилітаю звідти, і затуляю рота цьому недорозвиненому черв'яку (хтозна, чому я порівняв його саме з цим створінням). Він навіть не намагається вирватися. Певно, зрозумів, чому я закрив йому пельку. Я сказав:
- Те, що ти тільки-но побачив, нічого не значить, зрозумів??? Вчора я просто переплутав палатки…
Та Дмитро перебив мене. Він прибрав мою руку і сказав:
- Бла, бла, бла, бла…
Він просто не вірив мені, хоча це була чиста правда. І тут сталось неймовірне: Дімон раптово зацідив мені між очі. Це ж треба!!! Такого я ніяк не очікував (взагалі-то я ще не прокинувся). Я вчинив так само. Між нами вчинилась бійка. Це добре, що всі інші діти ще сплять! Не дуже хочеться, аби вони з самого ранку застали таку картину. Дмитро бився так, наче мстив за щось неймовірно підле. Ну, хіба-що за те, що застав його улюблену дівчину з іншим. Зі мною. ПРИДУРОК!!!
І тут відкривається палатка Ніколь. Звідти виходить ще сонна хазяйка палатки, і, позіхаючи, каже:
- Доброго ран…
Не договорює, бо розплющує очі. І бачить нас.
- Видно для когось воно не дуже добре… - продовжує вона і підходить ближче. Спостерігаючи за нашою бійкою, вона стала потроху прокидатися. Нарешті вона сказала:
- Так! Що тут відбувається!?!?!?
Ми одразу ж зупинились. У кожного з нас була своя версія подій. І вона повністю відрізнялася від іншої. Першим промовив Дімка:
- Що я по твоєму повинен робити? Гладити його по голівці за те, що він спав з моєю дівчиною? За те, що провів ніч з тобою!
Я почав було щось пояснювати, але Ніколь шокувала нас обох.
- Яке твоє діло до того, з ким я сплю?!?!? Те, що ти постійно чіпляєшся до мене, ще не означає, що я – твоя дівчина!!!!!!!!!!!!!!! Хочу і буду ночувати з тим, з ким захочу!!!!!!!!
Вона підійшла до мене, взяла за руку і відвела в свою палатку. І тут почався допит.
- ЩО ТО БУЛО, АНДРІЮ!!!!! ПОЯСНИ МЕНІ! Що значить «провів ніч з тобою»? Ти, що, ночував зі мною в одній палатці?
Я сидів, і не знав, що мені сказати. Як вона відреагує на мою розповідь??? Але краще сказати правду одразу, аніж чекати. Я розповів їй все, як було (не враховуючи того, що я відчував, коли прокинувся поряд з нею). Вона замовкла і дивилась на мене так, що я не витерпів:
- Чого ти на мене так дивишся?
Вона відвела погляд і почервоніла.
- Я навіть не уявляю, що ти відчував, коли прокинувся поруч за мною…
ТА ВОНА Ж ЧИТАЄ МОЇ ДУМКИ!!!
- І не уявляй. – сказав я їй, і пішов до своєї палатки. Дівчині ж треба переодягнутися!
Ранок. Шість годин. Чую ненависний голос Дімки за палаткою.
- Ніколь, прокидайся. Час вставати.
Відкриваю очі, і бачу… Ніколь!?!?.... Як…я…тут…опинився?
Правда… Яка різниця, коли поруч лежить сонне беззахисне кошенятко, яке щомиті намагається притулитися все ближче до тебе? Вона така гарна, коли спить… Та про що це я!?!?!???! О Боже! Що за дурні думки лізуть мені в голову?!?!? Те, що я вчора спросоння переплутав наші палатки, ще не значить, що я навмисне заснув поруч з Ніколь!
І тут відкривається палатка. Дмитро дивиться на мене, а я на нього. Я одразу розумію, що він зараз скаже. Точніше – прокричить на весь табір. «А Андрій спав разом з Ніколь!». Я, буквально, вилітаю звідти, і затуляю рота цьому недорозвиненому черв'яку (хтозна, чому я порівняв його саме з цим створінням). Він навіть не намагається вирватися. Певно, зрозумів, чому я закрив йому пельку. Я сказав:
- Те, що ти тільки-но побачив, нічого не значить, зрозумів??? Вчора я просто переплутав палатки…
Та Дмитро перебив мене. Він прибрав мою руку і сказав:
- Бла, бла, бла, бла…
Він просто не вірив мені, хоча це була чиста правда. І тут сталось неймовірне: Дімон раптово зацідив мені між очі. Це ж треба!!! Такого я ніяк не очікував (взагалі-то я ще не прокинувся). Я вчинив так само. Між нами вчинилась бійка. Це добре, що всі інші діти ще сплять! Не дуже хочеться, аби вони з самого ранку застали таку картину. Дмитро бився так, наче мстив за щось неймовірно підле. Ну, хіба-що за те, що застав його улюблену дівчину з іншим. Зі мною. ПРИДУРОК!!!
І тут відкривається палатка Ніколь. Звідти виходить ще сонна хазяйка палатки, і, позіхаючи, каже:
- Доброго ран…
Не договорює, бо розплющує очі. І бачить нас.
- Видно для когось воно не дуже добре… - продовжує вона і підходить ближче. Спостерігаючи за нашою бійкою, вона стала потроху прокидатися. Нарешті вона сказала:
- Так! Що тут відбувається!?!?!?
Ми одразу ж зупинились. У кожного з нас була своя версія подій. І вона повністю відрізнялася від іншої. Першим промовив Дімка:
- Що я по твоєму повинен робити? Гладити його по голівці за те, що він спав з моєю дівчиною? За те, що провів ніч з тобою!
Я почав було щось пояснювати, але Ніколь шокувала нас обох.
- Яке твоє діло до того, з ким я сплю?!?!? Те, що ти постійно чіпляєшся до мене, ще не означає, що я – твоя дівчина!!!!!!!!!!!!!!! Хочу і буду ночувати з тим, з ким захочу!!!!!!!!
Вона підійшла до мене, взяла за руку і відвела в свою палатку. І тут почався допит.
- ЩО ТО БУЛО, АНДРІЮ!!!!! ПОЯСНИ МЕНІ! Що значить «провів ніч з тобою»? Ти, що, ночував зі мною в одній палатці?
Я сидів, і не знав, що мені сказати. Як вона відреагує на мою розповідь??? Але краще сказати правду одразу, аніж чекати. Я розповів їй все, як було (не враховуючи того, що я відчував, коли прокинувся поряд з нею). Вона замовкла і дивилась на мене так, що я не витерпів:
- Чого ти на мене так дивишся?
Вона відвела погляд і почервоніла.
- Я навіть не уявляю, що ти відчував, коли прокинувся поруч за мною…
ТА ВОНА Ж ЧИТАЄ МОЇ ДУМКИ!!!
- І не уявляй. – сказав я їй, і пішов до своєї палатки. Дівчині ж треба переодягнутися!
Коментарі