Сон
Ранок
Конверт
Що надіти?
1 вересня. Початок
1 вересня. Продовження
Субота
Неділя
Така правда
Перший день тижня
Вівторок
Вечір вівторка
Середа
Середа 2
Вечір середи
Початок четверга
Замок
Вежа Дівії
Вежа Вікторії
Історія
Ранок п'ятниці
Ранок п'ятниці 2
Вежа Асі
Вежа Юліанни
Обід
Вежа Владислави
Хто я?
Озеро
В автобусі
Повернення додому
День народження
Прибуття
Замок Землі
Кленовий листок
Снігова сімейка
Крижане серце
Політ
Приземлення
Ночівля
Старі знайомі
Вулкан
Нове відкриття
Постраждалий
Сумніви
Струни
Корабель
На палубі
Під водою
Інкорпорація Маргарити
Острів
Втрата
Повернення
День народження вдруге
Нові знайомі
Кінець чи початок?
Ранок п'ятниці
Розповім все очима Андрія.
Ранок. Шість годин. Чую ненависний голос Дімки за палаткою.
- Ніколь, прокидайся. Час вставати.
Відкриваю очі, і бачу… Ніколь!?!?.... Як…я…тут…опинився?
Правда… Яка різниця, коли поруч лежить сонне беззахисне кошенятко, яке щомиті намагається притулитися все ближче до тебе? Вона така гарна, коли спить… Та про що це я!?!?!???! О Боже! Що за дурні думки лізуть мені в голову?!?!? Те, що я вчора спросоння переплутав наші палатки, ще не значить, що я навмисне заснув поруч з Ніколь!
І тут відкривається палатка. Дмитро дивиться на мене, а я на нього. Я одразу розумію, що він зараз скаже. Точніше – прокричить на весь табір. «А Андрій спав разом з Ніколь!». Я, буквально, вилітаю звідти, і затуляю рота цьому недорозвиненому черв'яку (хтозна, чому я порівняв його саме з цим створінням). Він навіть не намагається вирватися. Певно, зрозумів, чому я закрив йому пельку. Я сказав:
- Те, що ти тільки-но побачив, нічого не значить, зрозумів??? Вчора я просто переплутав палатки…
Та Дмитро перебив мене. Він прибрав мою руку і сказав:
- Бла, бла, бла, бла…
Він просто не вірив мені, хоча це була чиста правда. І тут сталось неймовірне: Дімон раптово зацідив мені між очі. Це ж треба!!! Такого я ніяк не очікував (взагалі-то я ще не прокинувся). Я вчинив так само. Між нами вчинилась бійка. Це добре, що всі інші діти ще сплять! Не дуже хочеться, аби вони з самого ранку застали таку картину. Дмитро бився так, наче мстив за щось неймовірно підле. Ну, хіба-що за те, що застав його улюблену дівчину з іншим. Зі мною. ПРИДУРОК!!!
І тут відкривається палатка Ніколь. Звідти виходить ще сонна хазяйка палатки, і, позіхаючи, каже:
- Доброго ран…
Не договорює, бо розплющує очі. І бачить нас.
- Видно для когось воно не дуже добре… - продовжує вона і підходить ближче. Спостерігаючи за нашою бійкою, вона стала потроху прокидатися. Нарешті вона сказала:
- Так! Що тут відбувається!?!?!?
Ми одразу ж зупинились. У кожного з нас була своя версія подій. І вона повністю відрізнялася від іншої. Першим промовив Дімка:
- Що я по твоєму повинен робити? Гладити його по голівці за те, що він спав з моєю дівчиною? За те, що провів ніч з тобою!
Я почав було щось пояснювати, але Ніколь шокувала нас обох.
- Яке твоє діло до того, з ким я сплю?!?!? Те, що ти постійно чіпляєшся до мене, ще не означає, що я – твоя дівчина!!!!!!!!!!!!!!! Хочу і буду ночувати з тим, з ким захочу!!!!!!!!
Вона підійшла до мене, взяла за руку і відвела в свою палатку. І тут почався допит.
- ЩО ТО БУЛО, АНДРІЮ!!!!! ПОЯСНИ МЕНІ! Що значить «провів ніч з тобою»? Ти, що, ночував зі мною в одній палатці?
Я сидів, і не знав, що мені сказати. Як вона відреагує на мою розповідь??? Але краще сказати правду одразу, аніж чекати. Я розповів їй все, як було (не враховуючи того, що я відчував, коли прокинувся поряд з нею). Вона замовкла і дивилась на мене так, що я не витерпів:
- Чого ти на мене так дивишся?
Вона відвела погляд і почервоніла.
- Я навіть не уявляю, що ти відчував, коли прокинувся поруч за мною…
ТА ВОНА Ж ЧИТАЄ МОЇ ДУМКИ!!!
- І не уявляй. – сказав я їй, і пішов до своєї палатки. Дівчині ж треба переодягнутися!
© Сумна Королева ,
книга «Особлива. Мій 14-тий день народження».
Ранок п'ятниці 2
Коментарі